м. Вінниця
04 лютого 2014 р. Справа № 2н/0270/53/12
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Альчука Максима Петровича,
суддів Мультян Марини Бондівни
Свентуха Віталія Михайловича
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Державної судової адміністрації України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року в адміністративній справі № 2а/3504/10/0270
за позовом: ОСОБА_2
до: Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, територіального управління державної судової адміністрації у Вінницькій області
про: визнання бездіяльності протиправною, стягнення недоотриманої заробітної плати
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року в адміністративній справі № 2а/3504/10/0270, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.07.2011 року, позовні вимоги ОСОБА_2 до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України, територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області про стягнення заборгованості по заробітній платі, щомісячному грошовому утриманню працюючого судді, компенсації втрати частини заробітної плати і щомісячного грошового утримання працюючого судді в зв'язку з порушенням термінів їх виплати задоволено частково.
Цією ж постановою визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України та територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області щодо допущення заборгованості перед суддею Пителем Степаном Миколайовичем по заробітній платі та щомісячному грошовому утриманню працюючого судді; стягнуто з Міністерства фінансів України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Державного казначейства України на розрахункові рахунки Державної судової адміністрації України для виплати ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі, щомісячному грошовому утриманню працюючих суддів, компенсації втрати частини заробітної плати і частини щомісячного грошового утримання працюючих суддів, як форми оплати праці, в зв'язку з порушенням термінів їх виплат, в загальній сумі 357179,60 грн. за період з 01.01.2006 року по 16.12.2010 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 4341,12 грн. витрат на проведення судової експертизи.
Рішення набрало законної сили.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що 03.09.2005 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 865 "Про оплату праці суддів", якою було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних і місцевих судів згідно з додатками 1-6. Посадові оклади, передбачені цією постановою, встановлювались у певній кількості розмірів мінімальної заробітної плати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 року № 1310 було доповнено постанову Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року пунктом 4-1 такого змісту: "Установити, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться".
Однак, постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 року, що набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2007 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Держави Україна, Кабінету Міністрів України, Державного Казначейства України, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та окремих положень постанови Кабінету Міністрів України № 1310 від 31.12.2005 року визнано протиправною та скасовано п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року "Про оплату праці суддів". Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2009 року вказані судові рішення залишено без змін.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що рішеннями вище вказаних судів відновлено в повному обсязі постанову Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року "Про оплату праці суддів" у співвідношенні посадових окладів до розміру мінімальної заробітної плати, яка набрала чинності з 01.06.2006 року. Тобто, розмір посадового окладу суддів повинен встановлюватись виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, помноженому на відповідний коефіцієнт (для суддів - 8,5; для заступника голови суду - 9,5) та змінюватись відповідно зі зміною розміру заробітної плати.
При цьому, при визначенні розміру мінімальної заробітної плати, на думку суду, слід враховувати, що Законом України про Державний бюджет України на 2006-2010 роки встановлені наступні розміри мінімальної заробітної плати: у 2006 році з 01.01.2006 року - 350 грн., з 01.07.2006 року - 375 грн., з 01.12.2006 року - 400 грн., у 2007 році з 01.07.2007 року - 420 грн., з 01.12.2007 року - 450 грн., у 2008 році з 01.01.2008 року - 515 грн., з 01.07.2008 року - 525 грн., у 2009 році з 01.04.2009 року - 625 грн., з 01.07.2009 року 630 грн., з 01.10.2009 року - 650 грн., з 01.11.2009 року - 744 грн., у 2010 році з 01.01.2010 року -869 грн., з 01.04.2010 року - 884 грн., з 01.07.2010 року -888 грн., з 01.10.2010 року - 907 грн., з 01.12.2010 року - 922 грн. Суди дійшли висновку, що заробітна плата позивачу протиправно нараховувалася без урахування вказаних розмірів мінімальної заробітної плати, що й стало підставою для часткового задоволення позову.
30.03.2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява від Державної судової адміністрації України про перегляд постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року за нововиявленими обставинами. Заявник просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2009 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 посилаючись на те, що підставою для прийняття судом рішення на користь позивача була постанова Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 року, якою було визнано протиправним та скасовано пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів".
Разом із тим, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2011 року в адміністративній справі № 2а-7271/11/2670 було задоволено заяву ДСА України про перегляд судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами та скасовано постанову Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" і в задоволенні позовних вимог у цій частині відмовлено. У зв'язку із цим, заявник у заяві просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
Позивач в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Окремо зазначив, що заперечує проти задоволення заяви ДСА України про перегляд постанови суду від 27.01.2011 року за нововиявленими обставинами, просив відмовити в її задоволенні.
Представники Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать матеріали справи.
Представники Державної судової адміністрації України та територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області в судове засідання не з'явилися, надавши суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Окремо зазначили, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підтримують в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.
Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову в задоволені позову, з наступних підстав.
При розгляді справи встановлено, що нарахування та виплата заробітної плати в оспорюваний позивачами період проводилася з урахуванням того, що 03.09.2005 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 865 "Про оплату праці суддів", якою було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищих Спеціалізованих судів, апеляційних і місцевих судів згідно з додатку 1-6. Посадові оклади, передбачені цією постановою, встановлювались, виходячи із кількості розмірів мінімальної заробітної плати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 року № 1310 доповнено постанову Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року пунктом 4-1 такого змісту: "Установити, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться".
Вінницький окружний адміністративний суд, приймаючи постанову від 27.01.2011 року, яку просить переглянути відповідач за нововиявленими обставинами, та визначаючись щодо наявності у позивача права на нарахування та виплату йому заробітної плати, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати іншої, аніж передбачено пунктом 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року, враховував, що постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 року, що набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2007 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Держави Україна, Кабінету Міністрів України, Державного Казначейства України, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та окремих положень постанови Кабінету Міністрів України № 1310 від 31.12.2005 року визнано протиправною та скасовано пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року "Про оплату праці суддів". Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2009 року згадані судові рішення залишено без змін.
Саме скасування постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2011 року в адміністративній справі № 2а-7271/11/2670 постанови Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", на думку заявника, є нововиявленою обставиною, що свідчить про наявність підстав для прийняття постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Надаючи оцінку доводам заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року, колегія суддів бере до уваги, що в силу ч. 1 ст. 245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є в тому числі скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2011 року в адміністративній справі № 2а-7271/11/2670 було задоволено заяву ДСА України про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та скасовано постанову Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в цій частині відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 року у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 відмовлено повністю, а вказану постанову залишено без змін. Тому постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2011 року слід вважати такою, що набрала законної сили 01.03.2012 року.
Враховуючи наведене та керуючись п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що прийняття Окружним адміністративним судом м. Києва постанови від 28.07.2011 року в адміністративній справі № 2а-7271/11/2670, якою скасовано постанову Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", виходячи з норм процесуального права є нововиявленою обставиною, а сам факт скасування постанови Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 року свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог.
Згідно із ч. 1 ст. 253 КАС України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Таким чином, з урахуванням того, що заробітна плата позивачу в оспорюваний період виплачувалася на підставі та в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", а чинність цієї постанови відновлено постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2011 року в адміністративній справі № 2а-7271/11/2670, на думку суду, достатніх правових підстав для задоволення вимог позивача немає.
З огляду на викладене, постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року у справі № 2а/3504/10/0270 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2.
Відповідно до положень ст. 94 КАС України понесені позивачами судові витрати у справі їм не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Заяву Державної судової адміністрації України про перегляд постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року в адміністративній справі № 2а/3504/10/0270 за нововиявленими обставинами задовольнити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року в справі № 2а/3504/10/0270 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України, територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області про стягнення заборгованості по заробітній платі, щомісячного грошового утримання працюючого судді, компенсації втрати частини заробітної плати і щомісячного грошового утримання працюючого судді в зв'язку з порушенням термінів їх виплати відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя Альчук Максим Петрович
судді Мультян Марини Бондівни
Свентуха Віталія Михайловича