Справа №668/663/14-к
12.02.2014 року м. Херсон
Суворовський районний суд м. Херсона в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Херсона, кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлучений, неповнолітніх утриманців немає, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 ,
раніше судимого:
- вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 17.03.1981 р. за ч. 1 ст. 140 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
- вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 28.10.1982 р. за ч. 2 ст. 81, ст. 17 КК України до 2 років позбавлення волі;
- вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 24.10.1983 р. за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 145, ст. 42 КК України до 7 років позбавлення волі;
- вироком Дніпровського районного суду м. Херсона від 31.05.1990 р. за ч. 3 ст. 206, ч. 3 ст. 222, ст. 42 КК України до 5 років позбавлення волі;
- вироком Херсонського обласного суду від 17.06.1996 р. за ч. 2 ст. 142, ч. 3 ст. 117, ч. 2 ст. 118, ст. 42 КК України до 12 років позбавлення волі;
- вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 09.09.2013 р. за ч. 1 ст. 185 КК України до 200 годин громадських робіт,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, -
ОСОБА_4 09.09.2013 р. був засуджений вироком Комсомольського районного суду м. Херсона за ч. 1 ст. 185 КК України до 200 годин громадських робіт. 30.10.2013 р. співробітниками Суворовського міжрайонного відділу КВІ УДПтСУ в Херсонській області засуджений ОСОБА_4 був попереджений про необхідність дотримання правил і обмежень, передбачених ст. 37 КВК України, відповідно до яких засуджені особи зобов'язані: дотримуватись встановлених законодавством порядку та умов відбування покарання; сумлінно ставитись до праці; працювати на певному об'єкті і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, з'являтись за викликом до кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; з'являтись в кримінально-виконавчу інспекцію у встановлені дні на реєстрацію; без дозволу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за межі України. Також ОСОБА_4 був попереджений про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.
Проте, ОСОБА_4 , переслідуючи умисел спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання вироку суду, з метою ухилення від відбування кримінального покарання, без поважних причин, якими є: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, які фактично позбавляють засудженого можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені, став свідомо допускати грубі порушення встановленого порядку виконання покарання у виді громадських робіт.
Так, ОСОБА_4 , будучи направленим для відбування кримінального покарання у вигляді громадських робіт до МКП «Гарантія», розташованого за адресою: вул. Горького, 21, м. Херсон, став свідомо без поважної причини допускати прогули, не відвідуючи місце роботи, а саме: 11.11.2013 р., 12.11.2013 р., 13.11.2013 р., 14.11.2013 р., 15.11.2013 р., 16.11.2013 р., 17.11.2013 р., 18.11.2013 р., 19.11.2013 р., що свідчить про умисне ухилення засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного за вироком суду покарання у вигляді громадських робіт.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 389 КК України як ухилення від відбування громадських робіт особою засудженою до цього покарання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в повідомленій підозрі визнав в повному обсязі, розкаявся у вчиненому. Пояснив, що дійсно вироком суду йому було призначено покарання у вигляді громадських робіт, яке він відбував згідно визначеного графіку. Одного дня знайомий запропонував поїхати до с. Нова Маячка на заробітки, а тому він не з'являвся до місця роботи, що призвело до порушення умов відбування призначеного вироком суду покарання. Про наслідки ухилення від відбування покарання йому повідомляли, але він легковажно не врахував всі обставини. На сьогоднішній день ним все відпрацьовано.
Зазначив, що в обвинувальному акті вірно зазначені дні, в які він не з'явився, просив суворо не карати, оскільки він доглядає за своєю співмешканкою, яка є інвалідом.
Оскільки обвинувачений визнав свою вину, сумніву в істинності та добровільності його позиції не має, фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд з урахуванням думки учасників судового розгляду вважає відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження інших доказів у справі. З'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також йому роз'яснено, що він в такому випадку позбавляється права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, розглянув провадження за правилами, передбаченими даною нормою.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, який характеризується негативно, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває. На день розгляду провадження невідпрацьованих громадських робіт не має. Обставин, що обтяжують покарання судом встановлено не було, до обставин, що пом'якшують покарання суд відносить повне визнання своєї вини та щире каяття.
Враховуючи викладене суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання пов'язане з обмеженням волі в межах санкції ч. 2 ст. 389 КК України, із застосуванням ст. 75 КК України, що буде достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді обмеження волі, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м. Херсона з урахуванням обмежень, визначених ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1
СуддяОСОБА_1