Справа № 544/186/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/368/14 Головуючий у 1-й інстанції Сайко О.О.
Доповідач Бутенко С. Б.
10 лютого 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Бутенко С.Б.
Суддів: Панченка О.О., Прядкіної О.В.
при секретарі: Зеленській О.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Чернігівнафтогазгеологія» Національної акціонерної компанії «Надра України»
на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 листопада 2013 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівнафтогазгеологія" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позову послався на те, що 02 березня 2011 року був звільнений з роботи, але в порушення вимог ст. 116 КЗпП України йому не було виплачено всіх сум, що належали йому від підприємства. Рішенням Пирятинського районного суду від 18 серпня 2011 року з ДП НАК «Надра України» Чернігівнафтогазгеологія» стягнуто на користь позивача заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку у сумі 10055 грн. 51 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 15671 грн. 55 коп. та 1000 грн. моральної шкоди. Рішення набрало законної сили та було звернуто до виконання. Проте, відповідач в добровільному порядку рішення суду не виконав. Оскільки фактичний розрахунок з ним проведено лише 15 січня 2013 року, просив про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18 серпня 2011 року по 15 січня 2013 року в сумі 53 986,14 грн.
Ухвалою суду від 26 лютого 2013 року у зв'язку із реорганізацією відповідача допущено заміну Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» належним відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівнафтогазгеологія».
Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 листопада 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівнафтогазгеологія» (1400, м. Чернігів, вул. Шевченка, 15, код ЄДРПОУ 01431535) на користь ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року, мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 18 серпня 2011 року по 15 січня 2013 року у сумі 53881 (п'ятдесят три тисячі вісімсот вісімдесят одну ) грн.. 84 коп., витрати на правову допомогу у сумі 2402 (дві тисячі чотириста дві) грн. 90 коп., а всього - 56 284 ( п'ятдесят шість тисяч двісті вісімдесят чотири ) грн. 74 коп.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неправильне дослідження та оцінку доказів по справі, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
Зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні із пропуском встановленого ст. 233 КЗпП України строку, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Крім того, вказує, що 26 листопада 2012 року Деснянським ВДВС було знято з р/рахунку підприємства в АБ «Укргазбанк» суму заборгованості перед позивачем, але перераховано дану суму позивачеві ВДВС лише 15 січня 2013 року, що виключає вину відповідача за затримку розрахунку за цей період.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Місцевим судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 5 травня 1997 року по 21 березня 2011 року позивач перебував з відповідачем у трудових правовідносинах.
У день звільнення позивача, в порушення вимог ст. 116 КЗпП України з ним не було проведено повного розрахунку по оплаті праці.
Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 18 серпня 2011 року з ДП НАК «Надра України» Чернігівнафтогазгеологія» стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку у сумі 10055грн. 51 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день постановлення судового рішення - у сумі 15671 грн. 55 коп. та 1000 грн. моральної шкоди. Ухвалами апеляційної та касаційної інстанцій рішення суду першої інстанції залишено без змін (а.с.6-15).
24 липня 2012 року судом видано виконавчий лист № 2-336/2011, на підставі якого відкрито виконавче провадження (а.с.16). Розпорядженням начальника Деснянського ВДВС Чернігівського міського управління юстиції № 26732221-435А/1 від 30.11.2012 року грошові кошти, що надійшли від ДП НАК «Надра України» Чернігівнафтогазгеологія» 26 листопада 2012 року на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчих документів, що входять до складу зведеного виконавчого провадження, вказано перерахувати, в тому числі, на погашення боргу підприємства перед позивачем (а.с.72-73). Вказані кошти Деснянським ВДВС Чернігівського міського управління юстиції перераховані ОСОБА_1 15 січня 2013 року (а.с.17).
У зв'язку з повним виконанням рішенням суду державним виконавцем винесено постанову про закриття виконавчого провадження (а.с. 75).
Статтями 47, 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок - сплатити всі суми, що належать йому від роботодавця, а у разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.
Виплата за затримку розрахунку при звільненні пов'язана з трудовими правовідносинами та є оплатою праці, тому приписи ст. 117 КЗпП України поширюються і на правовідносини, що виникли між сторонами і після постановлення судом рішення про стягнення належних позивачеві сум при звільненні.
У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості
затримки розрахунку (п.п. 20, 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.99 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).
Отже, правове значення для вирішення спору має час проведення повного розрахунку з позивачем.
По справі встановлено, що повний розрахунок із ОСОБА_1 був проведений 15 січня 2013 року. До суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивач звернувся 15 лютого 2013 року, тобто в межах встановленого ч. 1 ст. 233 КЗпП України тримісячного строку.
Встановивши факт порушення відповідачем вимог ст. 116 КЗпП України, суд першої інстанції обґрунтовано та законно стягнув на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку, починаючи з часу ухвалення рішення про стягнення заборгованості з оплати праці - 18 серпня 2011 року і по день виплати працівникові належних йому від підприємства сум - 15 січня 2013 року.
При визначенні середньої заробітної плати суд першої інстанції вірно керувався приписами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (з наступними змінами і доповненнями).
Колегія суддів не приймає до уваги заперечення апелянта щодо відсутності вини підприємства у затримці розрахунку при звільненні позивача, оскільки обов'язок здійснити повний розрахунок із звільненим працівником покладається на підприємство, а не орган державної виконавчої служби, що виконував судове рішення. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності, встановленої ст. 117 КЗпП України (п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.99 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).
На інші обставини та засоби доказування відповідач - апелянт по справі не посилався і суду їх не доводив.
Доводи апеляційної скарги висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, не спростовують.
Рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його зміни чи скасування колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Чернігівнафтогазгеологія» Національної акціонерної компанії «Надра України» - відхилити.
Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий: /підпис/ С.Б. Бутенко
Судді: /підпис/ О.О. Панченко
/підпис/ О.В. Прядкіна
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області С.Б. Бутенко