Номер провадження № 22-ц/785/1136/14
Головуючий у першій інстанції Кравчук Т.С.
Доповідач Черевко П. М.
12.02.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого - Черевка П.М.
Суддів - Сватаненка В.І., Артеменка І.А.
за участю секретаря - Орлової С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: нотаріус Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 про визнання шлюбу та свідоцтва про право на спадщину недійсними, -
У березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3 про визнання шлюбу та свідоцтва про право на спадщину недійсними посилаючись на те, що його бабусі ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Органом приватизації державного житлового фонду Приморського району 18.04.1996 р. № 0196 та зареєстрованого в КП «ОМБТІ та РОН» в книзі № 45 пр., на стор. № 35, за № 762 належить на праві приватної спільної сумісної власності ? частина квартири АДРЕСА_1.
Інша ? частина вищезазначеної квартири належала його батькові ОСОБА_6.
Вищезазначена квартира складається із двох кімнат житловою площею 20,4 кв.м., у тому числі 1-а кімната № 2 на плані технічного паспорту площею 10,3 кв.м., 2-а кімната № 3 на плані технічного паспорту площею 10,1 кв.м., кухні № 1 на плані технічного паспорту площею 3,7 кв.м., коридору № 5 на плані технічного паспорту площею 3,4 кв.м., туалету № 5а на плані технічного паспорту площею 1,8 кв.м. Загальна площа квартири складає 29,3 кв.м.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_6 про що в книзі реєстрації актів про смерть Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси зроблено запис № 10557.
Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді ? частин квартири АДРЕСА_1.
11 травня 2002 році померлий одружився з ОСОБА_3 яка вступила у спадщину та набула право власності на ? частини квартири АДРЕСА_1
ОСОБА_2 зазначив, що він не знав, що ? частина спірної квартири належала його батькові на праві приватної спільної сумісної власності. Про даний факт він дізнався лише у липні 2012 року.
У зв'язку із наведеним ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом в якому просив визнати шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 недійсним посилаючись на те, що остання скористалася хворобою ОСОБА_6 уклавши з ним шлюб. Ніякого наміру створення сім'ї, набуття прав та обов'язків подружжя не мала, оскільки з моменту реєстрації шлюбу і до моменту смерті ОСОБА_6, ОСОБА_3 однією сім'єю не проживали, не вели спільне господарство, спільних дітей не мають.
Також просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, оскільки ОСОБА_3 навмисно приховала від нотаріуса другої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 факт того, що існують інші спадкоємці майна, на яке відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_6
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2013 року заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено, накладено арешт на ? частину квартири АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_3, до розгляду справи по суті; заборонено ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з ? частиною квартири АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_3, до розгляду справи по суті.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.
Вважаючи рішення суду незаконним ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій просив скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2013 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 суд обґрунтовано дійшов зазначеного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер.
11 травня 2002 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 було укладено шлюб.
Досліджуючи обставини у справі районний суд дійшов правильного висновку про те, що оскільки ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним, який був укладений у 2002 році, то за загальним правилом, нормативно-правовий акт не має зворотної дії у часі, що свідчить про те, що до кожної події, факту чи відносин має застосовуватись той нормативно-правовий акт, який був чинним на момент, коли вказані подія, факт чи відносини мали місце. Принцип незворотності дії нормативно-правового акту в часі закріплений ст. 58 Конституції України, в якій зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Тому, вимоги позивача підлягали оцінці за нормами Кодексу про шлюб та сім'ю України в редакції від 29 листопада 2000року.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно ст. 45 КпШС України, шлюб може бути визнаний недійсним в разі порушення умов, встановлених статтями 15-17 цього Кодексу, а також в разі реєстрації шлюбу без наміру створити сім'ю (фіктивний шлюб). Визнання шлюбу недійсним провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст. 47 КпШС України, позов про визнання шлюбу недійсним може бути пред'явлений одним з подружжя, прокурором і особами, права яких порушені. Пред'являти позов про визнання шлюбу недійсним внаслідок недосягнення подружжям шлюбного віку вправі самі неповнолітні, їх батьки, органи опіки і піклування та прокурор. Позов про визнання недійсним шлюбу, який укладено особою, визнаною недієздатною внаслідок душевної хвороби чи недоумства, може бути пред'явлений особами, зазначеними в частині першій цієї статті, а також опікуном недієздатного та органами опіки і піклування.
За викладених обставин районний суд, на думку колегії суддів дійшов правильного висновку про недопустимість оскарження дійсності шлюбу з боку позивача.
Також районним судом встановлено, що 10 січня 2003 року ОСОБА_3 була зареєстрована в спірній квартирі, що підтверджено довідкою № 377 від 03 вересня 2012 року, і після смерті чоловіка продовжує проживати в зазначеній квартирі разом із сином і матір'ю померлого - ОСОБА_5
Досліджуючи обставини у справі суд обґрунтовано не знайшов підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки підставою, для визнання свідоцтва про право на спадщину за законом, що відкрилась після смерті ОСОБА_6, на ім'я ОСОБА_3, позивач обґрунтовував недійсністю шлюбу.
Посилання апелянта на показання свідків, як на докази укладення фіктивного шлюбу між батьком апелянта та відповідачем, хвороба на туберкульоз та алкоголізм, відсутність волевиявлення на створення сім'ї у померлого батька та відповідача не можуть бути визнані належними доказами заявлених вимог позивача та підставою для скасування рішення. Укладення шлюбу між батьком апелянта та відповідачем стосуються особистих немайнових правовідносин, які відбулися за взаємним волевиявленням суб'єктів цих відносин та жодним чином не стосуються волі апелянта.
За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Інші доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий П.М. Черевко
Судді: В.І. Сватаненко
І.А. Артеменко