Справа № 166/1637/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Свистун О.М.
Провадження № 22-ц/773/282/14 Категорія: 79 Доповідач: Стрільчук В. А.
14 лютого 2014 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Стрільчука В.А.,
суддів - Здрилюк О.І., Бовчалюк З.А.,
при секретарі - Шоцькій О.В.,
з участю боржника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за клопотаннями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про надання дозволу на примусове виконання та виконання на території України рішення суду Кобринського району Брестської області Республіки Білорусь про стягнення коштів із ОСОБА_1 за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на ухвалу Ратнівського районного суду від 30 грудня 2013 року,
18 листопада 2013 року з Головного управління юстиції у Волинській області до Ратнівського районного суду надійшли клопотання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про надання дозволу на виконання і виконання в Україні рішення суду Кобринського району Брестської області Республіки Білорусь від 17 червня 2013 року в частині стягнення компенсації моральної шкоди та судових витрат на їх користь з ОСОБА_1
Ухвалою Ратнівського районного суду від 30 грудня 2013 року клопотання задоволено.
Постановлено надати дозвіл на примусове виконання в Україні рішення суду Кобринського району Брестської області Республіки Білорусь від 17 червня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь:
- ОСОБА_4 - 4 000 000 рублів Національного банку Республіки Білорусь моральної шкоди та 700 000 рублів Національного банку Республіки Білорусь витрат на оплату допомоги представника, що еквівалентно 3 360 грн. і 588 грн. відповідно;
- ОСОБА_3 - 10 000 000 рублів Національного банку Республіки Білорусь моральної шкоди, що еквівалентно 8 400 грн.;
- ОСОБА_2 - 10 000 000 рублів Національного банку Республіки Білорусь моральної шкоди, що еквівалентно 8 400 грн.
В апеляційній скарзі боржник ОСОБА_1 просить скасувати цю ухвалу та відмовити у задоволенні клопотань, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В запереченні стягувачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять відхилити апеляційну скаргу і залишити ухвалу без змін, зазначаючи про безпідставність доводів апелянта.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.
Відповідно до ст. ст. 51, 54, 55 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписаної державами- учасниками 22 січня 1993 року, ратифікованої Україною 10 листопада 1994 року, учасниками якої серед інших держав є Республіка Білорусь, кожна з Договірних Сторін на умовах, передбачених даною Конвенцією, визнає і виконує, зокрема, винесені на території інших Договірних Сторін рішення установ юстиції у цивільних та сімейних справах. Клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішень розглядаються судами Договірної Сторони, на території якої має бути здійснено примусове виконання. Суд, що розглядає клопотання про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення, обмежується встановленням того, що умови, передбачені даною Конвенцією, дотримані. У випадку, якщо умови дотримані, суд виносить рішення про примусове виконання. Порядок примусового виконання визначається законодавством Договірної Сторони, на території якої має бути здійснено примусове виконання. У визнанні рішень та наданні дозволу на примусове виконання може бути відмовлено у випадках, якщо: а) у відповідності із законодавством Договірної Сторони, на території якої винесено рішення, воно не вступило в законну силу або не підлягає виконанню, за винятком випадків, коли рішення підлягає виконанню до вступу в законну силу; б) відповідач не прийняв участі в процесі внаслідок того, що йому або його уповноваженому не було своєчасно і належним чином вручено виклик до суду; в) у справі між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав на території Договірної Сторони, в якій має бути визнано і виконано рішення, було вже раніше винесено рішення, що вступило в законну силу, або визнано ріщення суду третьої держави, або якщо установою цієї Договірної сторони було раніше порушено провадження у даній справі; г) у відповідності з положеннями даної Конвенції, а у випадках, не передбачених нею, згідно із законодавством Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнано і виконано, справа відносить до виключної компетенції її установи; д) відсутній документ, що підтверджує згоду сторін у справі договірної підсудності; е) закінчився строк давності примусового виконання, передбачений законодавством Договірної Сторони, суд якої виконує доручення.
Судом встановлено, що рішенням суду Кобринського району Брестської області Республіки Білорусь від 17 червня 2013 року частково задоволено позов ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, Білоруського республіканського унітарного страхового підприємства «Белгосстрах», ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди і компенсації матеріальної шкоди та постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 4 000 000 рублів Національного банку Республіки Білорусь в рахунок компенсації моральної шкоди і 700 000 рублів Національного банку Республіки Білорусь витрат на оплату допомоги представника, всього 4 700 000 рублів Національного банку Республіки Білорусь, на користь ОСОБА_3 в рахунок компенсації моральної шкоди - 10 000 000 рублів Національного банку Республіки Білорусь, на користь ОСОБА_2 - 10 000 000 рублів Національного банку Республіки Білорусь (а. с. 9-13).
Дане рішення набрало законної сили 22 серпня 2013 року (а. с. 6, 14-22), на території Республіки Білорусь не виконувалося (а. с. 7), ОСОБА_1 був своєчасно і в належній формі повідомлений про час і місце судового розгляду у відповідності з нормами Цивільного процесуального кодексу Республіки Білорусь, йому була вручена копія позовної заяви (а. с. 8), він приймав участь в судовому засіданні 17 червня 2013 року (а. с. 22-28).
Подані письмові клопотання і додані до них документи оформлені з дотриманням вимог ст. 394 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України і подані до суду у встановлений ст. 391 цього Кодексу строк. Передбачені ст. 396 ЦПК України підстави для відмови у задоволенні клопотань відсутні.
Виходячи з викладеного, давши вірну правову оцінку обставинам справи, суд обґрунтовано задовольнив клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не зобов'язаний знайомити осіб, які беруть участь у справі, з офіційною інформацією про курс валют на день розгляду справи, оскільки така інформація є загальнодоступною і щоденно публікується в засобах масової інформації. Крім того, в оскаржуваній ухвалі судом наведений офіційний курс гривні до білоруського рубля, з якого суд виходив при проведенні розрахунків. Заперечень щодо цього апелянт не навів.
Незгода ОСОБА_1 з рішенням Кобринського районного суду Брестської області Республіки Білорусь про стягнення з нього моральної шкоди у відповідності з вищевказаними положеннями законодавства не є підставою для відмови у задоволенні клопотань про примусове виконання в Україні вказаного судового рішення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами справи і не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали, яка постановлена з додержанням вимог процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Ратнівського районного суду від 30 грудня 2013 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: