12 лютого 2014 року Справа № 915/82/14
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Кондратовій О.В..,
з участю представників сторін:
від позивача: Сергєєва К.О., довіреність №10-05-2571 від 01.02.2014р.;
від відповідача-1: Дзюба О.В., довіреність №32304/19 від 18.10.2013р.;
від відповідача-2: представник не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/82/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора",
вул. Новозаводська,17, м. Миколаїв, 54028
до відповідача 1: Центральний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, вул. Декабристів, 41/23, м. Миколаїв, 54020,
до відповідача 2: Фізична особа - підприємець ОСОБА_3,АДРЕСА_1
про визнання права власності та виключення майна з-під арешту та з акту опису і арешту.,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сандора" звернулось до Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з позовом про визнання за товариством з обмеженою відповідальністю «Сандора» права власності на холодильну шафу однодверцятну, типу VЕRТІСАL СJJLER марки Klimasan D372 SСМ 4С, у кількості 1 од. брендовка «Садочок», інвентарний № 81000897, заводський № 280099030801455 та з вимогою про зняття арешту та виключення з акту опису та арешту від 22.10.12р. в рамках зведеного виконавчого провадження № 33667565, холодильну шафу однодверцятну, типу VЕRТІСАL СJJLER марки Klimasan D372 SСМ 4С, у кількості 1 од. брендовка «Садочок», інвентарний № 81000897, заводський № 280099030801455.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне майно холодильне обладнання належить ТОВ «Сандора» на праві власності, що підтверджується довідкою ТОВ «Клімасан Україна».
У судове засідання позивач з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові.
Відповідач-1 у судовому засіданні заперечення на позов не надав, але визнав позовні вимоги в повному обсязі, що відображено в протоколі судового засідання.
Відповідач-2 належним чином повідомлений про дату, місце і час судового розгляду справи у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав, позов не спростував. Ухвала господарського суду від 24.01.2014 року, направлена на адресу відповідача-2: вул. Адміральська,2, корп..6, кв.14, м. Миколаїв, повернута поштовою установою до суду з відміткою "із закінченням строку зберігання".
Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 року № 01-8/1228 з останніми змінами від 08.04.08 року до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача-2 про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення позивача та відповідача-1 , суд встановив наступне:
Позивачем до позову було надано копію акту опису й арешту майна від 22.10.12 р. на виконання зведеного виконавчого провадження № 33667565, за яким було описано та арештоване майно, що належить ТОВ «Сандора», а саме: холодильну шафу однодверцятну, типу VЕRТІСАL СJJLER марки Klimasan D372 SСМ 4С, у кількості 1 од. брендовка «Садочок», інвентарний № 81000897, заводський № 280099030801455.
Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець описує та арештовує лише майно, що належить боржнику.
Судом було встановлено, що вищевказане холодильне обладнання не належить на праві власності боржнику ОСОБА_3, оскільки він користується ним на підставі договору № 2525-06/11 від 20.05.11 р. оренди торгового обладнання (а.с.13), що підтверджується актом прийому-передачі обладнання (а.с.14).
Вартість холодильної шафи однодверцятної, типу VЕRТІСАL СJJLER марки Klimasan D372 SСМ 4С, у кількості 1 од. брендовка «Садочок», інвентарний № 81000897, заводський № 280099030801455 вказана в акті прийому-передачі обладнання і складає 3619 грн. 78 коп. (а.с. 16)
Вказане холодильне обладнання є власністю ТОВ «Сандора» на підставі договору купівлі-продажу № 08/02 від 11.01.2008 р., що підтверджується довідкою ТОВ «Клімасан Україна» (а.с.17), а отже позовні вимоги щодо визнання права власності на спірне майно є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 3 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого Законом.
З урахуванням вищевикладеного, ТОВ «Сандора» звернулося до начальника Центрального ВДВС Миколаївського МУЮ із заявою про зняття арешту та виключення майна з акту опису (а.с.18).
Але, листом від 20.12.13 р. № 01.0543307, начальник Центрального ВДВС відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.19).
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту.
У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслані виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання за товариством з обмеженою відповідальністю «Сандора» права власності на холодильну шафу однодверцятну є не обґрунтованими, не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню, а позовні вимоги в частині зняття арешту та виключення з акту опису та арешту від 22.10.12р. в рамках зведеного виконавчого провадження № 33667565, холодильної шафи однодверцятної обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Таким чином, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Зняти арешт та виключити з акту опису та арешту від 22.10.2012 р. в рамках зведеного виконавчого провадження № 33667565 холодильну шафу однодверцятну, типу VЕRТІСАL СJJLER марки Klimasan D372 SСМ 4С, у кількості 1 од. брендовка «Садочок», інвентарний № 81000897, заводський № 280099030801455.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.М.Коваль
Рішення підписано14.02.2014 року