ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/1890/14 10.02.14
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП», м.Київ, ЄДРПОУ 25588767
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан», м.Київ, ЄДРПОУ 21482012
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, м.Київ
про визнання права власності
Суддя Любченко М.О.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан», м.Київ про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» права власності на майно, що складається з будівель та споруд торгівельного комплексу, який розташований за адресою: м.Київ, вул.Андрія Малишка, 5, у тому числі, на будівлі: літ.А, загальною площею 3420 кв.м; літ.Б, загальною площею 2850 кв.м; літ.В, загальною площею 900 кв.м; літ.Г, загальною площею 136,10 кв.м; літ.Д, загальною площею 12,80 кв.м; літ.Ж, загальною площею 12,90 кв.м; літ.З, загальною площею 230 кв.м.
Ухвалою від 07.02.2014р. господарського суду м.Києва порушено провадження у справі.
Одночасно, при зверненні до господарського суду з позовною заявою позивачем також було подано заяву б/н від 06.02.2014р. про вжиття судом заходів до забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на майно, що складається з будівель та споруд торгівельного комплексу, який розташований за адресою: м.Київ, вул.Андрія Малишка, буд.5, у тому числі, на будівлі: літ.А, загальною площею 3420 кв.м; літ.Б, загальною площею 2850 кв.м; літ.В, загальною площею 900 кв.м; літ.Г, загальною площею 136,10 кв.м, літ.Д, загальною площею 12,80 кв.м; літ.Ж, загальною площею 12,90 кв.м; літ.З, загальною площею 230 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Андрія Малишка, буд.5;
- встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії (зокрема, але не виключно, пов'язані з відчуженням, зокрема, продажем, внесенням до статутного капіталу, передачею в оренду, передачею в заставу (іпотеку), а також дії з проведення будівельних робіт, зокрема, реконструкцію, перебудову, знесення) щодо будівель та споруд торгівельного комплексу, який розташований за адресою: м.Київ, вул.Андрія Малишка, буд.5, у тому числі, будівель: літ.А, загальною площею 3420 кв.м; літ.Б, загальною площею 2850 кв.м; літ.В, загальною площею 900 кв.м; літ.Г, загальною площею 136,10 кв.м, літ.Д, загальною площею 12,80 кв.м; літ.Ж, загальною площею 12,90 кв.м; літ.З, загальною площею 230 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Андрія Малишка, буд.5.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» права власності на будівлі та споруди торгівельного комплексу, який розташований за адресою: м.Київ, вул.Андрія Малишка, буд.5. При цьому, за твердженням позивача, відповідач право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» не визнає та вчиняє дії, що спрямовані на відчуження вказаного нерухомого майна. Зокрема, як зазначає позивач, відповідачем було неправомірно укладено договір про передачу спірного майна в іпотеку, а згодом договір про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.
Вказане, на думку заявника, свідчить про те, що у випадку прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог позивача його фактичне виконання, проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно буде неможливим, що є підставою для вжиття заходів до забезпечення позову, які співвідносяться з предметом позову, враховуючи вимоги чинного законодавства стосовно розумності та адекватності заходів забезпечення позову конкретним обставинам.
08.02.2014р. позивачем булі подані до суду письмові пояснення б/н від 08.02.2014р., за змістом яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» посилається на додаткові обставини, які посилюють його побоювання щодо можливості подальшого відчуження спірного майна. На підтвердження викладеного позивачем представлено суду роздруковані оголошення про продаж нерухомого майна, а саме магазину за адресою: м.Київ, вул.Малишка, буд.5, які були опубліковані в мережі Інтернет.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви б/н від 06.02.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» про вжиття заходів до забезпечення позову, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору при підготовці справи до розгляду суддя вирішує, в тому числі, питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з ч.1 ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
З огляду на позицію Пленуму Вищого господарського суду України, яка викладену в п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути також співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У п.3 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» сформульована позиція Вищого господарського суду України про доцільність вирішення питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.
Виходячи зі змісту ст.66 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою вжиття забезпечувальних заходів є ймовірність утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Як зазначалось вище, спір у даній справі виник з приводу захисту права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» на майно, що складається з будівель та споруд торгівельного комплексу, який розташований за адресою: м.Київ, вул.Андрія Малишка, 5.
Відповідно до реєстраційного посвідчення №004450, яке видане Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» є власником будівель, що розташовані за адресою: м.Київ, вул.А.Малишка, 5.
За твердженнями заявника, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» протягом тривалого часу володіє та користується належним йому майном, а також за рахунок власних коштів удосконалює та підтримує його в належному стані. Однак, позивачу стало відомо, що відповідач не визнає права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» та, заявляючи про приналежність спірного майна на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан», здійснює дії, що спрямовані на його відчуження. Зокрема, суду повідомлено, що відповідачем було неправомірно передано спірне майно в іпотеку третій особі, а згодом укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя.
Частина 1 ст. 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Положення частини 1 ст.319 Цивільного кодексу України надають власникові майна право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, у тому числі, здійснювати його відчуження на користь третіх осіб тощо.
Суд приймає до уваги твердження позивача про наявність фактичних обставин, які свідчать про ймовірність подальшого відчуження спірного майна на користь третіх осіб, що підтверджується, зокрема, долученою до матеріалів копією договору від 22.07.2013р. про задоволення вимог іпотекодержателя, а також оголошеннями про продаж спірного нерухомого майна, які опубліковані в мережі Інтернет.
За таких обставин, враховуючи пов'язаність заходів до забезпечення позову у вигляді встановлення заборони відповідачеві та іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, з предметом розглядуваного позову, обґрунтовану ймовірність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову при невжитті відповідних заходів, керуючись приписами ст.ст.65, 66, п.п.2, 3 ч.1 ст.67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову у справі №910/1890/14 у вигляді встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії (зокрема, пов'язані з відчуженням, зокрема, але не виключно, продажем, внесенням до статутного капіталу, передачею в оренду, передачею в заставу (іпотеку), а також дії з проведення будівельних робіт, зокрема, але не виключно, реконструкцію, перебудову, знесення) щодо будівель та споруд торгівельного комплексу, який розташований за адресою: м.Київ, вул.Андрія Малишка, буд.5, у тому числі, будівель: літ.А, загальною площею 3420 кв.м; літ.Б, загальною площею 2850 кв.м; літ.В, загальною площею 900 кв.м; літ.Г, загальною площею 136,10 кв.м, літ.Д, загальною площею 12,80 кв.м; літ.Ж, загальною площею 12,90 кв.м; літ.З, загальною площею 230 кв.м.
Наразі, за висновками суду, вжиття вказаного заходу забезпечення пов'язано з предметом позовних вимог, є адекватним, розумним і співмірним заходом до забезпечення позову у розглядуваній справі та відповідає принципу забезпечення збалансованості інтересів сторін.
Одночасно, заява позивача в частині накладання арешту на спірне майно задоволенню не підлягає, оскільки всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» не доведено наявності обставин, з якими Господарський процесуальний кодекс України пов'язує можливість вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно. Враховуючи задоволення судом клопотання про забезпечення позову в частині заборони відповідачу та іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, господарський суд вважає недоцільним задоволення вимоги про накладення арешту на спірне майно.
Про забезпечення позову виноситься ухвала суду, яка є виконавчим документом у розумінні ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП», м.Київ про забезпечення позову у справі №910/1890/14 - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову у справі №910/1890/14, а саме заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії (зокрема, пов'язані з відчуженням, зокрема, але не виключно, продажем, внесенням до статутного капіталу, передачею в оренду, передачею в заставу (іпотеку), а також дії з проведення будівельних робіт, зокрема, але не виключно, реконструкцію, перебудову, знесення) щодо будівель та споруд торгівельного комплексу, який розташований за адресою: м.Київ, вул.Андрія Малишка, буд.5, у тому числі, будівель: літ.А, загальною площею 3420 кв.м; літ.Б, загальною площею 2850 кв.м; літ.В, загальною площею 900 кв.м; літ.Г, загальною площею 136,10 кв.м, літ.Д, загальною площею 12,80 кв.м; літ.Ж, загальною площею 12,90 кв.м; літ.З, загальною площею 230 кв.м.
У задоволенні решти вимог про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити.
Встановити, що стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» (02160, м.Київ, Дніпровський район, вул.Малишка, буд.5, ЄДРПОУ 25588767), а боржником - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан» (03186, м.Київ, Солом'янський район, вул.Мартиросяна, буд.8, ЄДРПОУ 21482012).
Ухвала суду набирає законної сили в день її прийняття, згідно із ст.115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою на всій території України та може бути пред'явлена до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» протягом 1 (одного) року з дня набрання ухвалою законної сили.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя М.О. Любченко