12 лютого 2014 року справа № 919/82/14
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Сімоходської Д.О., розглянувши справу за позовом
Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(вул. Луначарського, 5, м . Севастополь, 99011)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 23237,37 грн,
за участю представників:
від позивача - Бекетова Н.С., довіреність б/н від 08.01.2014;
від відповідача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Балаклавським РВ УМВС України в місті Севастополі 30.08.2000.
Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 23237,37 грн.
Позовні вимоги з посиланням на статті 526, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, статті 18-19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", статтю 230 Господарського кодексу України обґрунтовані тим, що орендар вносив орендну плату з порушенням умов договору оренди нерухомого майна від 26.12.2006 №310-05.
Ухвалою суду від 14.01.2014 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі суддею Сімоходською Д.О.
12.02.2014 в судовому засіданні відповідач надав клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, а саме: копії повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця від 29.01.2014, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 з відміткою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та опис документів, що надаються фізичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії.
Представник позивач заявив клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з заявленим клопотанням відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає припиненню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
За електронним запитом суду від 04.02.2014 зроблено спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача, в якому зазначено, що фізична особа-підприємець перебуває в стані припинення за власним рішенням.
Відповідно до частин першої та другої статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 21 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до частини першої статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Статтею 58 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Частиною другою статті 50 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців є відкритою.
Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру (частина перша статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").
Порядок припинення суб'єкта господарювання визначається законодавством (частина 9 статті 59 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною п'ятою статті 50-1 Цивільного кодексу України підприємницька діяльність фізичної особи-підприємця є припиненою з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію припинення такої діяльності.
Відповідно до частини третьої статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Як вбачається з наданого відповідачем свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проведено 29.01.2014, номер запису №20750060003001662.
Таким чином, станом на 12.02.2014, тобто на дату судового засідання відповідач не мав статусу суб'єкта господарювання, про що свідчать надані ним документи.
Відповідно до абзацу 5 пункту 21 роз'яснень Вищого арбітражного суду від 12.09.1996, №02-5/334 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств" господарський суд на підставі пункту 3 статті 62 Господарського процесуального кодексу України повинен відмовити у прийнятті позовної заяви, поданої до ліквідованого підприємства, а у разі, якщо після порушення провадження у справі буде встановлено, що підприємство-відповідач ліквідоване, - припинити провадження у справі відповідно до пункту 6 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічна позиція висловлена у пункті 21 листа Вищого господарського суду від 14.08.2007 №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року".
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що зазначена справа відповідно до пункту 6 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню.
Судом роз'яснюється положення частини другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
На підставі вищевикладеного, керуючись пунктом 6 частини першої статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі №919/82/14 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 23237,37 грн - припинити.
Суддя Д.О. Сімоходська
919/82/14/3626/14