Україна
Харківський апеляційний господарський суд
19 травня 2009 року Справа №15/14-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Токар М.В., суддя Івакіна В.О., суддя Фоміна В. О.
при секретарі Оніщенко Ю.В.
за участю представників:
позивача -Юрков В.І. - директор
відповідача - Мануйло С.М. (довіреність б/н від 20.02.2007 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського
апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №719Х/1-13) на рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2009 року по справі № 15/14-09
за позовом Фермерського господарства «Альянс», м. Зміїв, Зміївського району Харківської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК «Більшовик», с. Більшовик Первомайського району Харківської області
про стягнення 148900,62 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК «Більшовик», с. Більшовик Первомайського району Харківської області
до Фермерського господарства «Альянс», м. Зміїв, Зміївського району Харківської області
про визнання правочину (договору) дійсним, -
встановила:
Позивач, Фермерське господарство «Альянс», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ «АПК «Більшовик», в якому просив суд стягнути з ТОВ «АПК «Більшовик»на користь ФГ «Альянс»борг за товар у сумі 124450 грн., пеню у розмірі 14609,81 грн., інфляційні втрати в сумі 8014,58 грн., 3% річних в сумі 1826,23 грн., а також держмито в сумі 1489 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
ТОВ «АПК «Більшовик»звернувся до господарського суду з зустрічним позовом, в якому просив правочин (договір), за яким ТОВ «АПК «Більшовик»сплатив частину боргу у сумі 66825 грн. за Договором №2-08 від 27.03.2008 року, визнати дійсним; стягнути з ФГ «Альянс»на користь ТОВ «АПК «Більшовик»держмито в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24 лютого 2009 року (суддя Лаврова Л.С.) (повний текст рішення підписаний 26.02.2009 року ) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «АПК Більшовик»на користь ФГ «Альянс»основний борг за товар в сумі 124450 грн., пеню у розмірі 14609,81 грн., інфляційні втрати в сумі 8014,58 грн., 3% річних в сумі 1826,23 грн., а також держмито в сумі 1489 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що судом було неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі і просить рішення господарського суду Харківської області від 24.02.2009 року по справі №15/14-09 скасувати та постановити нове, яким позовну заяву ТОВ «АПК «Більшовик»задовольнити у повному обсязі.
Позивач надав додаткове правове обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу та відзив на апеляційну скаргу ТОВ «АПК «Більшовик», в яких вважає, що обраний позивачем за зустрічним позовом ТОВ «АПК «Більшовик» спосіб захисту суперечить нормам господарського та цивільного законодавства, тобто предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав і просить суд залишити апеляційну скаргу ТОВ «АПК «Більшовик» без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників, перевіривши рішення місцевого господарського суду на предмет правильного застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Між позивачем та відповідачем 27 березня 2008 року було укладено договір купівлі-продажу №2-08/43 (далі - Договір), за яким ФГ «Альянс» (продавець) зобов'язаний передати товар у власність ТОВ «АПК «Більшовик»(покупцю), а покупець, у свою чергу, зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього на умовах Договору.
Згідно п.3.2 Договору перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною (п.3.2 Договору). Ціна за одиницю товару становить 380 гривень за 100 кг (п.4.1 Договору). Загальна ціна товару за Договором складає 124450 грн. (п.4.2 Договору). ТОВ «АПК «Більшовик» зобов'язаний здійснити оплату за товар до 15 липня 2008 року (п.4.3 Договору).
ФГ «Альянс», згідно видаткової накладної №27/03 від 27.03.2008 року, передало у власність ТОВ «АПК «Більшовик» горох «Світ»у кількості 32750 кг на суму 124450 грн. Товар, відповідно до довіреності ЯОИ №858806 від 27.03.2008 року, отриманий представником ТОВ «АПК «Більшовик».
Відповідно до п.4.3 Договору відповідач зобов'язаний сплатити за визначений цим Договором товар вказану у п.4.2 даного Договору суму до 15 липня 2008 року шляхом переведення коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Відповідач за первісним позовом проти боргу у сумі 124450 грн. заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на доводи, викладені в зустрічній позовній заяві.
Так, по накладній №27/03 від 27.03.2008 року за довіреністю ЯОИ №858806 від 27.03.2008 року, виданою Перебійніс Л.М., позивач за первісним позовом отримав від відповідача за первісним позовом, овес у кількості 81,360 кг на суму 66825,00 грн. 21.11.2008 року між сторонами складено Акт звірки, відповідно до якого, на думку ТОВ «АПК «Більшовик», його заборгованість перед ФГ «Альянс»складає 57625,00 грн.
З огляду на це, ТОВ «АПК «Більшовик»вважає, що сторони провели взаємозалік зустрічних однорідних вимог і заборгованість перед ФГ «Альянс»складає 57625,00 грн. Однак, з такими доводами апелянта колегія суддів погодитись не може.
Як встановлено в ході судового засідання та вірно зазначено судом першої інстанції ТОВ «АПК «Більшовик» порушив умови Договору та до 15.07.2008 року не перерахував вартість гороху, внаслідок чого, борг ТОВ «АПК «Більшовик» становить 124450 грн.
Згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Проте, суд не має доказів укладення додаткового договору між сторонами або заяв жодної зі сторін відносно зміни строку або порядку оплати товару за Договором №2-08/43 від 27.03.2008 року.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що ТОВ «АПК «Більшовик» не сплатив у визначений Договором строк вартості товару, судова колегія вважає, що судом першої інстанції в частині основного боргу в сумі 124450 грн., прийнято законне і обґрунтоване рішення, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
У п.5.5 Договору зазначено, що за порушення строку плати за товар покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення.
Таким чином, відповідно до загальних засад відповідальності учасників господарських відносин, сторони у пункті 5.5 договору передбачили відповідальність за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором, шляхом застосування до правопорушника санкцій у вигляді сплати пені, що повністю відповідає вимогам розділу V Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 14609,81 грн пені є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за час прострочення і три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.
Суд вважає, що вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 8014,58 грн., 3% річних в сумі 1826,23 підлягають задоволенню.
Що ж до зустрічного позову, то слід зазначити наступне. В позові ТОВ «АПК «Більшовик» просить правочин (договір), за яким, на його думку, він сплатив частину боргу у сумі 66825 грн. за Договором №2-08 від 27.03.2008 року, визнати дійсним. Вважає, що погасив частину заборгованості поставленим вівсом за договором №2-08 від 27.03.2008 року. Доказами дійсності договору «АПК «Більшовик» вважає видаткову накладну №64 від 16.10.2008 року, акт звірки взаєморозрахунків, претензію позивача, довіреність, видану ФГ «Альянс»ЯПК №985598 від 16.10.2008 року на отримання вівса.
Однак, як правильно встановлено місцевим судом, поставка вівса не може бути визнана взаємозаліком, оскільки докази його оформлення у відповідності до приписів цивільного законодавства відсутні.
Акт звірки взаєморозрахунків від 21.11.2008 року є доказом наявності заборгованості відповідача (за первісним позовом) перед позивачем.
Претензію №127 від 26.11.2008 року, на яку посилається ТОВ «АПК «Більшовик» не можна вважати доказом, оскільки вона спростована листом Голови ФГ «Альянс»від 30.01.2009 року, в якому ФГ «Альянс»просить вважати претензію від 26.11.2008 року на суму 57652 грн. пред'явленою помилково. До того ж Договором №2-08/43 від 27.03.2008 року не передбачений претензійний порядок врегулювання спорів.
Враховуючи зазначене, судова колегія дійшла висновку, що поставка вівса ФГ «Альянс»є окремими відносинами, що склалися між сторонами, а тому зустрічні позовні вимоги не були задоволені господарським судом цілком обґрунтовано.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції прийняте обґрунтоване, законне рішення, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. 33, 85, 99, 101, п.1 ст.103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, ст. 610 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 24.02.2009 року по справі №15/14-09 залишити без змін.
Повний текст постанови виготовлений 22 травня 2009 року.
Головуючий суддя Токар М.В.
Суддя Івакіна В.О.
Суддя Фоміна В.О