Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" травня 2009 р. Справа № 54/77-09
вх. № 2235/1-54
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Білик В.В., дов. від 18.03.2009 року відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ТОВ науково-виробничого підприємства "ТехНоПарк", м. Бєлгород
до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора, м. Харків
про стягнення 83864,00 дол. США
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за контрактом № 643/71461035/0220804, укладеним між сторонами 16.08.2004 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 83864,00 дол. США. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання у визначений у договорі строк. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані документи суду не надав, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення № 5351069, яке вручене відповідачу 14.05.2009 року.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
16 серпня 2004 року між ТОВ Науково-виробничим підприємством «ТехНоПарк» (позивачем) та Харківським державним авіаційним виробничим підприємством (відповідачем) було укладено контракт № 643/71461035/0220804. Відповідно до умов якого позивач надає, а відповідач приймає та оплачує продукцію в номенклатурі згідно специфікації до контракту, яка є невід'ємною його частиною.
Позивач, згідно товарної накладної № 15 від 13 червня 2006 року, поставив відповідачу продукцію загальною вартістю 83864,00 (вісімдесят три тисячі вісімсот шістдесят чотири) доларів США.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.1. контракту сторонами було встановлено, що оплата за поставлену продукцію здійснюється в доларах США, шляхом перерахування вартості продукції по факту поставки продукції протягом 90 днів.
20 жовтня 2008 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 16 до контракту № 643/71461035/0220804 від 16.08.2006 року, у відповідності до якої сторонами внесено зміни до п. 3.1 контракту, а саме визначено, що відповідач повинен перерахувати вартість поставленої продукції на протязі 925 днів з моменту поставки обладнання відповідачу. Таким чином термін сплати за поставлений товар сплив 10 січня 2009 року.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов контракту належно та своєчасно не оплатив вартість поставленого та отриманого товару у повному обсязі.
Так, 31.10.2008 року між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.10.2008 року становить 83864,00 доларів США.
Таким чином, на час розгляду справа заборгованість відповідача перед позивачем складає 83864,00 доларів США.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до контракту № 643/71461035/0220804 від 16.08.2006 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.
Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про погашення боргу, суд знаходить позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах суми основного боргу у розмірі 83864,00 доларів США.
За результатами розгляду справи, відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в розмірі 838,64 доларів США та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 35, 43, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код 14308894) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “ТехНоПарк” (308019, Російська Федерація, м. Бєлгород, вул. Магістральна, 2А, р/р 40702810207000103597 в Белгородському ОСБ 8592, код 71461035) 83864,00 доларів США основної заборгованості; 838,64 доларів США державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписано 25.05.2009р.