"21" травня 2009 р. Справа № 3/93/09
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім «МАРКЕТ-ГРУП»
49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 249
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Водній мир»
54028, м. Миколаїв, вул. Ново заводська, 9
про: стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 28280,57 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача: Циганок Р.О., за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився;
Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача вартість поставленого і неоплаченого товару з урахуванням в сумі 27 010,55 грн., пеню в сумі 768,76 грн., 3% річних в сумі 96,10 грн. за договором поставки № 0-294 від 03.01.08 р.
21.05.09 р. через канцелярію суду позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача вартість поставленого і неоплаченого товару з урахуванням індексу інфляції в сумі 10 415,71 грн., пеню в сумі 768,76 грн., 3% річних в сумі 96,10 грн., оскільки останній частково розрахувався в сумі 17 000,00 грн.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив по суті позовної заяви не надав, вимоги ухвал суду від 21.04.2009р. не виконав.
Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -
встановив:
03 січня 2008 р між сторонами було укладено договір за № 0-294 на постачання алкогольних напоїв. Згідно умов даного договору позивач зобов'язався в обумовлені строки поставляти відповідачу алкогольні напої, а відповідач зобов'язався прийняти товар, що підтверджується підписами представників відповідача в видаткових накладних позивача та довіреностями відповідача на отримання товару.
24.11.2008 року було укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 0-294 від 03.01.08 р.
Згідно п. 2.1 договору поставка товару постачальником покупцю здійснюється окремими партіями на підставі замовлення покупця.
За умовами п. 2.9 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.
Відповідно до п.7.2 та п. 7.3 укладеного договору та додаткової угоди, покупцю подається відстрочка оплати переданого йому за цим договором товару строком на 45 календарних днів з моменту переходу права власності на товар згідно п. 2.9 цього договору. Оплата здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи свідчать, що позивач здійснив поставку товару відповідачу в період з 13.11.08 р. по 29.12.08 р. на загальну суму 52 163,40 грн., що зазначено у видаткових накладних.
Відповідач розрахувався за надану продукцію позивачем частково на суму 25 152,85 грн., що підтверджується банківськими виписками.
Отже, сума боргу відповідача за договором цілком обґрунтовано складає 27 010,55 грн.
Беручи до уваги заяву про уточнення позовних вимог та як свідчать матеріали справи відповідач має перед позивачем борг на загальну суму 11 280,57 грн., з яких: 10 010,55 грн., основного боргу, пеню в сумі 768,76 грн., 3% річних на суму 96,10 грн., інфляційні збитки -405,16 грн.
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно до вимог чинного законодавства України у встановлений строк, передбачений п. 8.2 договору № 0-294 від 03.01.08р. відповідачеві нарахована пеня за період з 11.12.2008 р. по 29.12.2008 р. включно в сумі 768,76 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 96,10 грн. та збитки, пов'язані з інфляцією в розмірі 405,16 грн., що підтверджується розрахунком позивача.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем було складено акт звірки, в якому зазначено, що сума заборгованості станом на 19.02.2009 року становила 47010,55 грн. Однак до даного часу заборгованість перед позивачем відповідач повністю не погасив.
Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором поставки, загальна заборгованість правомірно за розрахунком позивача склала в розмірі 11 280,57 грн.
Отже, в спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком обґрунтовано звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом спростувати позовні вимоги не скористався.
Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлено обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Водній мир»(54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9, код ЄДРПОУ 30396682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім «МАРКЕТ-ГРУП»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 249, код ЄДРПОУ 33114291) - 10 010,55 грн. основного боргу, пеню в сумі 768,76 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 96,10 грн., інфляційні збитки в сумі 405,16 грн., 498,93 грн. держмита та 118грн. витрат на ІТЗ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя О.Г. Смородінова