10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"19" травня 2009 р. Справа № 14/11/7154
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Веденяпіна О.А.
суддів: Будішевської Л.О.
Черпака Ю.К.
при секретарі Бугирі Ю.Г. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Рузіахунова Л.П. (довіреність №517 від 08.08.2008р.), Савелій М.Ф. (довіреність №168 від 18.05.2009р.),
від відповідачів:
- Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс": КлімикС.І. (довіреність №142 від 02.02.2009р.),
- управління житлово-комунального господарства виконкому Хмельницької міської ради:
Андрєєва Л.Є. (довіреність №15-10-1179 від 14.09.2006р.),
- виконавчого комітету Хмельницької міської ради: Олійник Г.М.
(довіреність №02-11-909 від 11.07.2006р.),
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Завод "Строммашина"
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "03" березня 2009 р. у справі № 14/11/7154 (суддя Гладюк Ю.В.)
за позовом відкритого акціонерного товариства "Завод "Строммашина"
(м. Хмельницький)
до Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс" (м. Хмельницький),
управління житлово-комунального господарства (м. Хмельницький),
виконавчого комітету Хмельницької міської ради (м. Хмельницький)
про зобов'язання вчинити певні дії, -
Відкрите акціонерне товариство "Завод "Строммашина" звернулось до господарського Хмельницької області з позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог просило зобов"язати:
- Хмельницьке комунальне підприємство "Спецкомунтранс" в місячний термін звільнити охоронну зону лінії електропередач №270 від сміття міського полігону твердих побутових відходів;
- виконавчий комітет Хмельницької міської ради в місячний термін вирішити питання фінансування для проведення ремонтних робіт щодо ремонту зруйнованої лінії електропередач №270;
- управління житлово-комунального господарства виконкому Хмельницької міської ради в місячний термін відремонтувати лінію електропередач №270 з можливим її перенесенням.
Позивач у позовній заяві вказує, що 13 січня 2007 року внаслідок виникнення на міському сміттєзвалищі надзвичайних ситуацій відбувся зсув сміття з землею в охоронну зону лінії електропередач №270, інвентарний №8005, що призвело до руйнування опор лінії. Зазначена лінія передана Фондом державного майна України у власність ВАТ "Завод "Строммашина" відповідно до акта прийому - передачі від 02 жовтня 1998 року №263.
Зазначає, що ст.76 Земельного кодексу України визначено землі енергетичної системи. Цією ж статтею встановлено, що уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередач встановлюються охоронні зони. Згідно зі ст.19 Закону України "Про електроенергетику" в охоронних зонах електричних мереж, а також інших особливо важливих об'єктів електроенергетики, діють обмеження, передбачені законодавством України щодо використання земель.
Позивач звертає увагу, що на сьогоднішній день сміттєзвалище знаходиться в охоронній зоні лінії електропередач, через що надзвичайні ситуації можуть виникати і в подальшому, а тому проводити зміну зруйнованих опор і здійснювати ремонт лінії не доцільно і незаконно через порушення охоронної зони.
Вказує, що 17 січня 2007 року на адресу голови акціонерного товариства направлено лист №9 щодо переносу лінії електропередач №270 в безпечну зону. Того ж дня такий лист був направлено на ім'я начальника Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс". Листом №12-0499-02-08 від 12 лютого 2007 року управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради за дорученням міського голови повідомило, що в план 2007 року включені роботи по ремонту лінії з можливим її перенесенням, виконавцем робіт після укладення угоди буде Хмельницький РЕМ. Хмельницьким комунальним підприємством "Спецкомунтранс" листом №85 від 05.02.2007 року повідомлено про те, що адміністрацією підприємства приймаються заходи щодо погодження переносу ліній електропередач №270 в безпечну зону від міського полігону твердих побутових відходів.
Зазначає, що 31 січня 2007 року на адресу Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс" направлено претензію №27 з вимогою негайно розпочати роботи по перенесенню ліній електропередач з метою уникнення надзвичайних ситуацій та понесення заводом збитків, відповідь на яку не отримано.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 03 березня 2009 року у справі №14/11/7154 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ "Завод "Строммашина" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Позивач вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що лінія електропередач не була введена в експлуатацію, посилаючись на довідку ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" №01-116 від 12.02.2009 року, згідно з якою лінія електропередач №270 була резервним живленням електроенергією заводу з 1986 року.
Вважає доведеним, що будівництво даної лінії проведено саме заводом "Строммашина" та введено її в експлуатацію у відповідності до вимог чинного законодавства.
Позивач вказує, що не відповідає обставинам справи висновок суду про те, що на викопіровці із генерального плану забудови міста Хмельницького відсутній підпис (погодження) директора Хмельницького КАТП 222801 Мамчура - підприємства, правонаступником якого є КП "Спецкомунтранс".
Зазначає, що місцевий господарський суд не дав оцінки акту прийому - передачі №263 від 02.10.1998 року нерухомого майна від Фонду державного майна України у власність ВАТ "Завод "Строммашина", у тому числі електричні мережі 10 кВт, який, на його думку, підтверджує право власності на лінію електропередач.
ВАТ "Завод "Строммашина" вказує, що судом не враховано його листи, які свідчать про прийняття заходів щодо погодження переносу лінії електропередач №270 в безпечну зону від міського полігону твердих побутових відходів, а також про намір укладення угоди з Хмельницьким РЕМ щодо виконання відповідних робіт.
Звертає увагу на те, що суд першої інстанції обійшов питання вимог законодавства щодо встановлення 500 - метрової санітарно - захисної зони відповідно до наказу Міністерства охорони здоров"я України №173 від 19.06.1996 року "Про затвердження державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів".
Хмельницьке комунальне підприємство "Спецкомунтранс" та виконавчий комітет Хмельницької міської ради у письмових відзивах на апеляційну скаргу зазначають про необґрунтованість доводів скарги.
Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради письмового відзиву на апеляційну скаргу не подало.
Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримують.
Представники відповідачів заперечують проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просять залишити скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
При цьому виходить з наступного.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.21 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
У відповідності до ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Ч.1 ст.2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.3 ст.386 Цивільного кодексу України лише власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, позивач має довести наявність відповідного права та його порушення, і спосіб захисту цього права повинен узгоджуватись із способами, визначеними чинним законодавством.
На підтвердження права власності на спірну лінію електропередач позивач посилається на акт передачі нерухомого майна у власність відкритого акціонерного товариства, що буде створене на базі майна державного підприємства "Завод" Строммашина" №263 від 02 жовтня 1998 року, згідно з яким Фонд державного майна України передав, а ДП "Завод "Строммашина" прийняло у власність, крім інших, перелічених в ньому об"єктів, електричні мережі 10 кВт, інвентарний номер 8005, залишковою вартістю 2 126,39*, де значок " * " - залишкова вартість основних засобів без урахування індексації станом на 01 квітня 1996 року (п.19 акта).
Надана позивачем до матеріалів справи викопіровка із генерального плану забудови міста Хмельницького, на якому зображено будівництво тимчасової лінії електропередач 10 кВт, не містить підпису (погодження) директора Хмельницького КАТП 222801 Мамчура - підприємства, правонаступником якого є Хмельницьке комунальне підприємство "Спецкомунтранс".
Отже, прокладення тимчасової лінії електропередач поруч з міським полігоном твердих побутових відходів погоджено не було.
Як вбачається з акта державної комісії про прийняття закінченого будівництвом пускового комплексу Хмельницького заводу "Строммашина", прийняття зазначеного об"єкта відбулось без участі представника Хмельницького південного підприємства електромереж.
Обґрунтовуючи введення в експлуатацію спірної лінії електропередач, позивач посилається на п.10 додатку №1 до акта державної комісії, де зазначено "питательные сети 10 кВт по заводу".
Проте в п.10 цього додатку, яким було введено в експлуатацію пусковий комплекс, зазначено найменування об'єкту, одиниця виміру, показники потужності, які передбачались за проектом та показники, які фактично прийняті в експлуатацію.
Зі змісту даного пункту вбачається, що мережа живлення по заводу передбачалась за проектом, проте фактично в експлуатацію не була введена, про що свідчить відсутність відмітки в наведеній графі цього пункту.
З наведеного випливає, що зазначена лінія 10 кВт не була прийнята та введена в експлуатацію.
Позивачем не надано проектно-кошторисну документацію на будівництво даної лінії електропередач та технічних умов на вказану лінію.
Посилання позивача на те, що проектно-кошторисна документація на будівництво лінії електропередач на заводі відсутня, оскільки документи в архіві не збереглися за строком давності, не є переконливими, оскільки відповідно до наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 року №41 "Про затвердження Переліку типових документів" (із змінами і доповненнями) у частині 3 "Проектування об'єктів капітального будівництва" за номерами статей 1594,1595,1597,1598,1605 передбачено постійне зберігання вказаних в них документів, тобто проектно-кошторисної документації.
Позивачем також не надано:
- документ, який підтверджує користування (володіння) землею;
- дозвіл на будівництво;
- згоду власників (користувачів) сусідніх земельних ділянок;
- погодження органів землевпорядкування;
- державний акт про прийняття в експлуатацію.
Отже, позивачем не доведено, що будівництво даної лінії було проведено саме ТОВ "Завод "Строммашина" та введено лінію в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства.
Викопіровка із генерального плану свідчить про тимчасову прокладку зазначеної лінії, до введення в експлуатацію заводу "Строммашина".
Про тимчасове енергопостачання через зазначену лінію свідчать і листи заводу з енергопостачальною організацією, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Вказана лінія електропередач проходить по земельній ділянці ХКП "Спецкомунтранс", належній відповідачу на праві постійного користування згідно з Державним актом серії ІІ-ХМ №000538, що спростовує доводи позивача про право власності на це майно.
Зі змісту даного акта не вбачається, що позивач є суміжним землекористувачем. При інвентаризації земельної ділянки проектно-розвідувальним бюро не зазначена спірна лінія електропередач. При виділенні земельної ділянки будь-яких обмежень для ХКП "Спецкомунтранс" щодо прав на неї, передбачених ст.111 Земельного кодексу України, встановлено не було.
Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у нього права власності на спірну лінію електромережі. Відсутні також докази встановлення відповідним органом охоронної зони вздовж лінії електромережі.
Слід зазначити, що в силу ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов"язків, зокрема, є зобов"язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.
Даний спір виник з позадоговірних (деліктних) відносин, зокрема заподіяння шкоди (збитків). Правове регулювання даного питання визначено ст.22 Цивільного кодексу України, главою 82 цього Кодексу та главою 25 Господарського кодексу України.
Згідно зі ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Способи захисту права при заподіянні збитків повинні узгоджуватись із визначенням складу збитків. Зокрема це можуть бути вимоги про стягнення збитків.
Ст.1166 Цивільного кодексу України містить законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення. Для настання виникнення деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювана шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана, вина. Наведені підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.
За змістом наведених норм законодавства відповідальність за заподіяну шкоду (збитки) несе особа яка їх спричинила. Тобто, навіть за умови наявності у позивача права власності на лінію електропередач, його позовні вимоги могли бути спрямовані лише до особи, яка безпосередньо заподіяла збитки, і в цьому випадку йому необхідно було б довести неправомірність (протиправність) поведінки відповідача та причинний зв"язок між протиправною поведінкою та наслідками (збитками).
Оскільки складування сміття здійснювалось на відведеній для цієї мети території, відсутні правові підстави вважати неправомірною поведінку Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс".
На виконання приписів ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України судом досліджено обставини щодо статутних цілей і завдань управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради та встановлено, що положенням "Про управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради" не передбачено обов"язку управління нести будь-яку відповідальність за заподіяну шкоду іншими комунальними підприємствами, зокрема, ремонтувати лінію електропередач №270 з можливим її перенесенням.
Позовні вимоги до виконавчого комітету Хмельницької міської ради в місячний термін вирішити питання фінансування для проведення ремонтних робіт щодо ремонту зруйнованої лінії електропередач №270 та до управління житлово-комунального господарства виконкому Хмельницької міської ради про зобов'язання в місячний термін відремонтувати лінію електропередач №270 з можливим її перенесенням є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України.
Позивачем не доведено факту порушення відповідачами його прав.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість позовних вимог.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не є переконливими, оскільки спростовуються наведеним та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 03 березня 2009 року у справі №14/11/7154 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 03 березня 2009 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Завод "Строммашина" - без задоволення.
2. Справу №14/11/7154 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Веденяпін О.А.
судді:
Будішевська Л.О.
Черпак Ю.К.
Віддрук. 6 прим:
1 - до справи;
2 - позивачу;
3-5 - відповідачам;
6 - в наряд.