ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 27/196
26.05.09
За позовом
Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»
про
стягнення 4 165 656, 02 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
Від позивача:
Пшечук Я.В. -представник за довіреністю № 0577 від 22.12.2008 року;
Від відповідача:
Мошківський В.А. -представник за довіреністю № 92-ГО/09 від 03.03.2009 року
Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»про повернення депозитного вкладу у розмірі 4 000 000, 00 грн., стягнення процентів у сумі 115 571, 53 грн., 3% річних у розмірі 3 044, 40 грн., проценти за фактичний строк знаходження вкладу на рахунку у розмірі 22 684, 93 грн., пені у сумі 24 355, 16 грн. за договором банківського вкладу № 173/Ю-08 від 07.08.2008 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 13.04.2009 року.
Представник позивача у судовому засіданні 13.04.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду та надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що відповідач повернув суму неповернутого вкладу та процентів на нього у розмірі 4 115 571, 53 грн., тому просить застосувати до відповідача штрафні санкції у вигляді 103 342, 47 грн. -несплачених процентів за користування вкладом, 13 868, 91 грн. -3 % річних, 110 951, 30 грн. -пені.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, судом прийнята подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні 13.04.2009 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із призначенням в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»тимчасового адміністратора на строк з 21.01.2009 року до 21.01.2010 року та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на 6 (шість) місяців - з 21.01.2009 року по 21.07.2009 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2009 року розгляд справи відкладено до 28.04.2009 року.
28.04.2009 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд, окрім заявлених позовних вимог, також стягнути з відповідача індекс інфляції у розмірі 82 780, 83 грн.
Відповідно до 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до відповідача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві -така дія кваліфікується як зміна предмета позову. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Оскільки позивачем у заяві про уточнення позовних вимог було змінено і предмет, і підстави позову, тому суд зазначену заяву відхиляє.
У судовому засіданні 28.04.2009 року оголошено перерву до 19.05.2009 року.
У судовому засіданні 19.05.2009 року представники сторін заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.
Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.
З огляду на вищевикладене, суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.
У судовому засіданні 19.05.2009 року оголошено перерву до 26.05.2009 року для виготовлення повного тексту рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
07.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(надалі -вкладник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(надалі -банк) було укладено договір банківського вкладу в національній валюті № 173/Ю-08 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 2651301302477 в ТОВ «Укрпромбанк».
Згідно із п. 1.2 Договору вкладник перераховую грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а банк приймає грошові кошти вкладника в сумі 4 000 000, 00 грн.
На виконання умов договору позивач перерахував на вкладний рахунок № 2651301302477 в ТОВ «Укрпромбанк»4 000 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 33379 від 07.08.2008 року наявним в матеріалах справи.
Відповідно до п. 1.3 Договору банк зобов'язується повернути суму вкладу 10 листопада 2008 року.
Пунктом 1.4 Договору за користування коштами банк сплачує вкладнику проценти з розрахунку 16, 00 (шістнадцять) процентів річних.
05.01.2009 року між сторонами була укладена додаткова угода № 3 до договору № 173/Ю-08 від 07.08.2008 року. Відповідно до Додаткової угоди, термін повернення вкладу був продовжений до 09.02.2009 року, з процентною ставкою по вкладу 23,00 процентів річних.
Згідно із п. 3.1.2 Договору відповідач зобов'язувався у строк встановлений договором сплатити проценти та повернути вклад шляхом перерахування на поточний рахунок позивача.
Позивач звернувся з позовом до відповідача про повернення депозитного вкладу у розмірі 4 000 000, 00 грн., стягнення процентів у сумі 115 571, 53 грн., 3% річних у розмірі 3 044, 40 грн., проценти за фактичний строк знаходження вкладу на рахунку у розмірі 22 684, 93 грн., пені у сумі 24 355, 16 грн. за договором банківського вкладу № 173/Ю-08 від 07.08.2008 року.
В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та зазначив, що відповідач повернув суму неповернутого вкладу та процентів на нього у розмірі 4 115 571, 53 грн., а тому просить суд стягнути 103 342, 47 грн. процентів за користування кредитом у період з 10.02.2009 року по 22.03.2009 року, 13 868, 91 грн. -3 % річних та 110 951, 30 грн. -пені за прострочення повернення вкладу та сплати процентів.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно з п. 2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України “Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами” № 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.
Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Згідно з п. 3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України “Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами” № 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В ході розгляду справи 23.03.2009 року відповідач повернув позивачу вклад у розмірі 4 000 000, 00 грн. та сплатив проценти за користування кредитом у розмірі 115 571, 53 грн.
Проте, оскільки відповідач повернув вклад пізніше строку встановленого договором банківського вкладу в національній валюті № 173/Ю-08 від 07.08.2008 року, тому позивач нараховує проценти за користування кредитом за період з 10.02.2009 року по 22.03.2009 року.
Відповідно до п. 2.3 Договору проценти нараховуються від дня, наступного за днем надходження суми вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунку вкладника з інших підстав за фактичний строк знаходження вкладу на рахунку.
Таким чином, розмір процентів становить:
4 000 000, 00 грн. (кредит) * 23% * 41 (з 10.02.2009 року по 22.03.2009 року) / 365 = 103 342, 47 грн. та підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з постановою Правління Національного банку України № 19/БТ від 20.01.2009 року “Про призначення тимчасової адміністрації у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 21.01.2009 року до 21.07.2009 року.
Згідно з статтею 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Оскільки, позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції за період з 10.02.2009 року по 22.03.2009 року, тобто в період дії мораторію, то на підставі ст. 85 України «Про банки і банківську діяльність»суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних у сумі 13 868, 91 грн. та пені у розмірі 110 951, 30 грн.
На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 11 548, 95 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 53, 44 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 1058, 1066 ЦК України, ст. 193, 230, 232 ГК України та ст.ст. 22, 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 19357325), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(04053, м. Київ, вул. Артема, 40; код ЄДРПОУ 20782312) проценти за фактичне знаходження вкладу на рахунку у розмірі 103 342 (сто три тисячі триста сорок дві) грн. 47 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 11 548 (одинадцять тисяч п'ятсот сорок вісім) грн. 95 коп., та 53 (п'ятдесят три) грн. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя
Дідиченко М.А.