Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "18" травня 2009 р.
Справа № 9/391
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Алексєєва М.В.
за участю представників сторін
від позивача Семиріч Д.В. дов. від 20.08.08. №20/08-03
від відповідача Завадський С.Д. дов. від 08.05.09. №455
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комспек" (м.Київ)
до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Житомир)
про стягнення 101956,92 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 101956,92 грн., з яких: 86793,77 грн. заборгованості за поставлений товар, 5436,15 грн. пені, 1113,97 грн. 3% річних та 8613,03 грн. інфляційних.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засідання надав відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги визнає частково з урахуванням часткової проплати в розмірі 40000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 01.04.09. Також просить відмовити в стягненні пені в сумі 5436,15 грн., мотивуючи тим, що позивачем застосовано Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Радою Міністрів СРСР від 25.07.88. №888, тоді як у договорі купівлі-продажу, укладеного сторонами 11.01.06. не вказано, що у випадку прострочки строків розрахунку застосовується союзне законодавство.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комспек" (позивач у справі) та Дочірнім підприємством "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"(відповідач у справі) договору купівлі-продажу від 11.01.06.р. за № 11/01-1 (а.с. 11), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 88793,77грн., що підтверджується накладними № 16/08-1 від 16.08.08., №18/08-1 від 18.08.08., №26/08-1а від 26.08.08., №10/09-2 від 10.09.08., оригінали яких були оглянуті в судовому процесі.
Згідно з п. 4.1 вищезазначеного договору, відповідач здійснює оплату товару на протязі 30 банківських днів з моменту його отримання.
Відповідач свої зобов'язання виконав частково, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 86793,77 грн.
Після пред'явлення позову до суду відповідач частково провів розрахунки на суму 40000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 01.04.09., у зв'язку з чим на день розгляду справи заборгованість становить 46793,77 грн.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня 0,04% від суми заборгованості, яка згідно обгрунтованого розрахунку позивача (а.с. 5) складає 5436,15 грн.
Представник відповідача просить відмовити в стягненні пені в сумі 5436,15 грн., мотивуючи тим, що позивачем застосовано Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Радою Міністрів СРСР від 25.07.88. №888, тоді як у договорі купівлі-продажу, укладеного сторонами 11.01.06. не вказано, що у випадку прострочки строків розрахунку застосовується союзне законодавство.
Що стосується позовної вимоги в частині стягнення пені, то суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст.546 ЦК України неустойка (пеня) є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 547 ЦУ України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання неустойкою вчиняється у письмовій формі.
Зазначена вимога кореспондується зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" - де зазначено, що розмір пені встановлюється за згодою сторін.
Договір купівлі-продажу №11/01-01 від 11.01.06. не містить конкретного виду штрафних санкцій, за прострочення відповідачем оплати за поставлений товар, тобто є неукладеним в цій частині.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу до сплати інфляційні у сумі 8613,03 грн., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 1113,97 грн., про що свідчить розрахунок позивача (а.с.4-5).
Розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних обгрунтований. Оскільки індекс інфляції та проценти річних є самостійними способами захисту цивільних прав кредиторів у грошових зобов'язаннях, вказані вимиоги підлягаю задоволенню.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статей 526 та 527 Цивільного кодексу України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.
Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів повної сплати заборгованості суду не надав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими у відповідності з вимогами чинного законодавства, що підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та такими, що підлягають задоволенню частково на суму 56520,77 грн., з яких: 46793,77 грн. заборгованості за поставлений товар, 8613,03 грн. інфляційних нарахувань, 1113,97 грн. 3% річних.
В частині стягнення 40000,00 грн. провадження необхідно припинити, відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, за відсутністю предмета спору. В частині стягнення 5436,15 грн. пені суд відмовляє за безпідставністю.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтованих позовних вимог.
На підставі ст.ст. 525,526,546 ЦК України, керуючись ст.ст. 33, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82,84,85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 10003, м.Житомир, вул. Перемоги,75, код ЄДРПОУ
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комспек", 01042, м.Київ, вул. Дружби Народів,19, код ЄДРПОУ 30858756 - 46793,77 грн. заборгованості за поставлений товар, 8613,03 грн. інфляційних нарахувань, 1113,97 грн. 3% річних, 965,21 грн. державного мита та 111,71 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження в частині стягнення 40000,00 грн. боргу.
4. Відмовити в позові в частині стягнення пені в сумі 5436,15 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
Алексєєв М.В.
Дата підписання 25.05.09
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам