ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 34/180
20.05.09
За позовом
Державної іпотечної установи
до
Відкритого акціонерного товариства «Родовід Банк»
про
закриття поточного рахунку, перерахування залишку грошових коштів та стягнення 787 586,71 грн. пені
Суддя
Сташків Р.Б.
Представники:
від позивача -
Миндик В.М., представник за дов. №1149-1 від 16.03.2009;
від відповідача -
не з'явився.
Державна іпотечна установа (далі -Позивач) звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Родовід Банк»(далі -Відповідач) про зобов'язання закрити поточний рахунок №26501005000049, перерахувати залишок грошових коштів з рахунку №26501005000049 на поточний рахунок Державної іпотечної установи №26506301869 у ВАТ «Державний ощадний банк України», сплати пеню у сумі 787 586,71 грн. за порушення нормативних строків проходження платежів.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором банківського мультивалютного рахунку №0049.1, укладеного 11.05.2007 (далі -Договір) щодо порушення строків здійснення переказу та списання коштів з поточного мультивалютного рахунку №26501005000049 в іноземній валюті України.
Відповідач письмового відзиву в порядку в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) не подав, в судові засідання не з'явився, хоча про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення за №№07390428.
Ухвали суду надсилались Відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3.
Юридична адреса Відповідачів підтверджується наданим Позивачем витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.04.2009.
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.
При цьому, судом враховані положення ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи, в межах строку передбаченого статтею 69 ГПК України.
Разом з тим, суд зауважує, що розгляд справи неодноразово відкладався з зв'язку з заявленим Відповідачем клопотанням про відкладення розгляду справи, нез'явленням його у судові засідання.
У разі наявності наміру надати обґрунтовані заперечення на позовну заяву чи додаткові докази, Відповідач мав можливість їх надати у письмовій формі через канцелярію суду до дати судового засідання;
При цьому, суд бере до уваги той факт, що у разі неможливості участі певного представника, Відповідач не був позбавлений можливості уповноважити іншу особу на представництво його інтересів у засіданні суду (направити іншого свого юриста).
У ході проведення судового засідання представник Позивача усно уточнив позовні вимоги та просив закрити поточний рахунок Позивача у ВАТ «Родовід Банк»№26501005000049, перерахувати залишок грошових коштів з рахунку Позивача №26501005000049 у ВАТ «Родовід Банк»на поточний рахунок Позивача №26506301869 у ВАТ «Державний ощадний банк України»та стягнути 787 586,71 грн. пені за порушення нормативних строків проходження платежів.
З огляду на той факт, що подані Позивачем документи є достатніми для прийняття рішення у справі, справа, у порядку ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
11.05.2007 між Позивачем (Клієнт) та Відповідачем (Банк) укладено Договір, відповідно до п.1.1 якого Банк відкриває Клієнту поточний мультивалютний рахунок №26501005000049 в національній валюті України (далі-Рахунок) для зберігання коштів клієнтів та зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта за цим Рахунком за плату, встановлену в розділі 3 цього Договору, відповідно до вимог чинного законодавства України, банківських правил (нормативно-правових актів Національного банку України, внутрішніх положень Банку тощо) та умов цього Договору, а Клієнт зобов'язується здійснювати операції за Рахунком відповідно до вимог чинного законодавства України, банківських правил та умов цього Договору.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що Клієнт надає розрахункові документи до Банку на паперових носіях або у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи програмно-технічний комплекс «Клієнт-Банк». Обслуговування рахунку та здійснення операцій за Рахунком за електронними розрахунковими документами та спеціальними платіжними засобами (платіжними картками тощо) здійснюється Банком на підставі окремих договорів, що укладаються між Банком та Клієнтом.
Відповідно до п.2.3 Договору переказ та списання коштів з Рахунку Клієнта здійснюється Банком з урахуванням залишку на початок дня та поточних надходжень на його Рахунок операційного дня.
У відповідності до п.2.5 Договору розрахункові-касові документи Банк приймає та виконує в день їх надходження за умови, що вони були надані в період операційного часу, який встановлюється для кожної валюти окремо та вказується в Тарифах Банку, з урахуванням умов п.2.8 цього Договору. У разі надходження до Банку платіжного документа Клієнта в іноземній валюті після закінчення операційного часу, цей платіж виконується з датою валютування «наступний робочий день».
Банк не несе відповідальності за анулювання розрахункових документів, прийнятих до виконання, або затримку виконання таких доручень у разі, якщо це виявилось наслідком помилкових або неякісних інструкцій Клієнта, що допускають подвійне тлумачення. Банк терміново доводить до Клієнта причину невиконання або затримки виконання розрахункових документів.
На виконання рішення Наглядової Ради від 26.12.2008, оформленого протоколом № 36 від 26.12.2008, про перерахування залишків грошових коштів Позивача з поточних рахунків у комерційних банках на поточні рахунки в державних банках, 21.01.2009 направив платіжне доручення №761 від 21.01.2009 на адресу ВАТ «Родовід Банк»на перерахування суми 25 000 000,00 гривень на поточний рахунок Державної іпотечної установи, відкритий у ВАТ «Державний ощадний банк України»з призначенням платежу: «Перерахування коштів на поточний рахунок. Без ПДВ.».
Однак, Банк не прийняв до виконання вищезгадане платіжне доручення з формулюванням: «Згідно розпорядження керівництва».
З0 січня 2009 року Позивачем було передане Банку платіжне доручення №763 на суму 218 000 000,00 гривень про перерахування коштів з поточного мультивалютного рахунку №26501005000049 на поточний рахунок у ВАТ «Державний ощадний банк України», яке Банком виконане не було без пояснення причин невиконання.
5 лютого 2009 року Позивач направив платіжне доручення №765 на суму 3 000 000,00 гривень, яке теж Банком виконане не було.
Враховуючи неодноразові порушення Банком умов Договору, Позивач 7 лютого 2009, засобами електронної почти НБУ та поштовим відправленням з повідомленням про вручення подав на адресу ВАТ «Родовід Банк»заяву про закриття його поточного рахунку №26501005000049.
Приймаючи до уваги відсутність станом на 12.02.2009 дій з боку Банку з приводу закриття поточного рахунку, Позивач звернувся до Відповідача з листом за вих. №637-3 від 12.02.2009 та повторно подав заяву на закриття поточного рахунку №26501005000049, відкритого у ВАТ «Родовід Банк»та відповідне платіжне доручення №766 від 12.02.2009 на перерахування коштів згідно з п.9.2 Договору.
Проте, Відповідач на повторну заяву про закриття рахунку не відреагував, Державна іпотечна установа не отримала від Банку жодних пояснень з приводу невиконання договірних зобов'язань.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(далі -Закон) визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.
Відповідно до частини першої ст. 55 Закону відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Пунктом 9.2 Договору передбачено, що договір може бути розірваний, а Рахунок закритий, за заявою Клієнта. При цьому:
а) за наявності коштів на рахунку Банк здійснює завершальні операції за Рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок Клієнта, зазначений у заяві, тощо). Датою закриття Рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим Рахунком день.
б) якщо на Рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час Банку, то датою закриття Рахунку є день отримання Банком цієї заяви.
У день закриття Рахунку Банк зобов'язаний видати Клієнту довідку про закриття Рахунку.
Згідно з п. 20.1, 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. N 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493, поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (зокрема перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за ним рахунком день. У день закриття рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.
Відповідно до п. 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.
Пунктом 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.
Однак, Відповідач порушив зобов'язання щодо виконання розпорядження Відповідача про закриття поточного рахунку.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.
Згідно з частиною 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до частини третьої ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Позивач дотримався процедури визначеної пунктом 20.1 Інструкції щодо закриття Рахунку, дотримання якої передбачено умовами Договору, а відтак суд дійшов висновку про наявність обставин для закриття поточного рахунку Позивача №26501005000049.
Як слідує з виписки з рахунку Позивача № 26501005000049, на останньому знаходяться грошові кошти в сумі 232 654 504,97 грн., тому суд задовольняє майнові позовні вимоги саме у зазначеній сумі шляхом перерахування їх на поточний рахунок Державної іпотечної установи №26506301869 у ВАТ «Державному ощадному банку України».
Що ж стосується вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 787 586,71 грн. пені нарахованої за порушення нормативних строків проходження платежів суд зазначє натупне.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6.3 Договору передбачено, що у разі перевищення з вини банку нормативного строку проходження платежів, Банк сплачує на користь Клієнта пеню у розмірі 0,01% від несвоєчасно перерахованої суми, за кожен день прострочення, але не більше 10 відсотків суми переказу. При цьому розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як слідує з матеріалів Позивач нараховує пеню по платіжним дорученням: №761 за період 24.01.2009 до 29.01.2009, №763 за період з 02.02.2009 до 05.02.2009, №765 за період з 08.02.2009 до 12.02.2009, №7663 за період з 15.02.2009 до 12.03.2009.
Отже, вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 787 586,71 грн. визнається судом законною та такою, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.
Разом з тим, суд відзначає, що розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам Договору, нормам чинного законодавства України та проведений до моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів Банку.
При винесені рішення у даній справі, судом також враховано, що постановою Національного банку України від 13.03.2009 №138 у Відкритому акціонерному товаристві «Родовід банк»з 16.03.2009 призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів на 6 місяців з 16.03.2009 до 15.09.2009.
Відповідно до частини 2 статті 85 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Стаття 2 Закону України містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Частиною 2 статті 58 Закону передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Враховуючи дані норми, при введені у банку мораторію на задоволення вимог кредиторів, останній звільняється від відповідальності за невиконання тих зобов'язань на які поширюється дія мораторію, позаяк вина банку у невиконанні або несвоєчасному виконанні цих зобов'язань відсутня.
При розгляді справи судом було встановлено, що Банк повинен був виконати свої зобов'язання з повернення депозиту до введення мораторію. Ці зобов'язання відповідач не виконав без поважних на те причин, тим самим порушивши права та законні інтереси позивача, як власника вкладу.
Частинами 1 та 4 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).
Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.
Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.
Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку відповідача за Депозитним договором щодо повернення позивачу суми депозиту та нарахованих на нього відсотків.
При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.
Системний аналіз змісту положень частини 2 статті 58, пункту 2 частини 3 та частини 5 статті 85 Закону дає підстави для висновку про те, що відповідно до положень частини 2 статті 58 та пункту 2 частини 3 статті 85 вказаного Закону банк звільняється від відповідальності, яка виникає у зв'язку із невиконанням зобов'язань на які поширюється дія мораторію, саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання цих зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована.
Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати Позивача підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Родовід Банк»(04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, ідентифікаційний код 14349442) закрити поточний рахунок Державної іпотечної установи (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11, ідентифікаційний код 33304730) №26501005000049.
Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Родовід Банк»(04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, ідентифікаційний код 14349442) перерахувати залишок грошових коштів Державної іпотечної установи (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11, ідентифікаційний код 33304730) з поточного мультивалютного рахунку №26501005000049 в національній валюті Україні на поточний рахунок Державної іпотечної установи (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11, ідентифікаційний код 33304730) №26506301869 у Відкритому акціонерному товаристві «Держаний ощадний банк України.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Родовід Банк»(04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, ідентифікаційний код 14349442) на користь Державної іпотечної установи (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11; 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1б, поточний рахунок 26506301869 в ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 300465, ідентифікаційний код 33304730) 787 586 (сімсот вісімдесят сім тисяч п'ятсот вісімдесят шість) грн. 71 коп. пені, а також 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. витрат на оплату державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя Сташків Р.Б.