24 листопада 2006 року
м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої : Копаничук С.Г. Суддів: МатківськоїМ.В. ,ОніщукаВ.В.
при секретарі: Шевчук Л.В.
За участю: позивача - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою військової частини А 0549 на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці по справі за позовом ОСОБА_1 до в\ч А-0549 про стягнення надбавки за безперервну службу ,-
Встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до в\ч А 0257 про визнання дій командування в\ч по нарахуванню і виплаті йому надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України №389 від 05.05.2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації державної прикордонної служби України та Управління державної охорони за безперервну службу" в період з 01.05.2003 року до 01.03.2005 року у заниженому розмірі незаконними та стягнення різниці у виплаті надбавки за безперервну службу за цей період ,виходячи з розміру її 90 %.
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 16.05.2006 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі представник військової частини Анісімова О.М. просить зазначену постанову скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права ,а по справі ухвалити нове рішення. Зазначила ,що суд неправильно застосував норму вищенаведеного Указу Президента, не врахував ,що згідно цього Указу встановлення надбавок ,як і визначення їх розміру , являється
Справа № 22ас-725 2006 р.
Категорія: Рішення постановлено під головуванням Цюри Т.В.
Доповідач: Копаничук С.Г.
правом ,а не обов'язком Міністра Оборони України; Указом встановлено обмеження граничного розміру надбавок особам за понад 25 років у розмірі до 90 %.При цьому Указ не покладає на Міністра обов'язок призначити надбавку в розмірі саме 90 % .
Заперечень проти скарги не надійшло.
Заслухавши доповідача, осіб ,що беруть участь в справі ,перевіривши" матеріали справи, постанову суду та доводи апеляційної скарги ,колегія суддів вважає ,що остання підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив з того ,що позивач ,як такий, що прослужив в Збройних Силах України більше 25 років, має право на отримання надбавки за безперервну службу і розмір її визначено п.1 Указу Президента України №389 від 05.05.2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації державної прикордонної служби України та Управління державної охорони за безперервну службу" - 90 %.Тому суд вважає необхідним задоволити позов та стянути різницю у розмірах виплаченої та 90% надбавки.
Разом з тим ,з таким висновком погодитись не можна, оскільки суд допустив неправильне трактування норм права.
Згідно ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд повинен перевіряти чи прийняті вони на підставі ,у межах повноважень та у спосіб ,що передбачені Конституцією та законами України ,з використанням повноваження з метою ,з якою це повноваження надано, обґрунтовано, неупереджено ,добросовісно ,розсудливо ,з дотриманням принципу рівності перед законом пропорційно і своєчасно.
Відповідно до п.1 Указу Президента України №389 від 05.05.2003р. Міністрові оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям Збройних Сил України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 25 років -до 90 відсотків. Порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром оборони України. Згідно п.2 Указу виплата надбавок відповідно до цього Указу повинна здійснюватись з 1 травня 2003 року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України. Як вбачається з тексту Указу , визначення розміру надбавок в межах встановлених Указом, являється правом ,а не обов'язком Міністра Оборони України .При цьому Указ дає право Міністру Оборони України встановити розмір такої надбавки залежно від стажу в любому процентному виразі і до 90 % в даному випадку .Тому висновок суду ,що позивачеві підлягає виплаті надбавка в розмірі саме 90 % ,без визначення її саме в такому розмірі Міністром Оборони України, не відповідає змісту нормативного акту, що регулює її виплату.
На виконання Указу Президента України наказом №149 від 26.05.2003 року Міністр Оборони України затвердив Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України №149 .зареєстровану Міністерством юстиції України 28.05 2003 року. Згідно п.2 цього наказу розміри щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України щорічно встановлюються , виходячи з наявного фонду грошового забезпечення ,за рішенням Міністра Оборони України
Відповідно до п.1 вказівки Міністра оборони України №1038 від 26.05.2003 року виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на 2003 рік розмір такої , надбавки для осіб ,стаж яких понад 25 років був визначений - 25%.
Розпорядженням ВО Міністра оборони від 16.01.2004 року №146\1\11\26, виходячи з фонду грошового забезпечення на 2004 рік розмір такої надбавки був визначений 20%) .Фактично ОСОБА_1 пояснив ,що надбавку в таких розмірах і отримував,а виходячи з даних довідки в\ч А0549,надбавка з вересня 2004 року виплачувалась в значно більшому розмірі.(а.с.6).
За таких обставин ,колегія суддів вважає , що рішення які прийняті Міністром оборони України та виконані командуванням військової частини прийняті на підставі, у межах їх повноважень та у спосіб, передбачений законом ,а тому у суду не було підстав вважати дії командування в\ч А-0549 по невиплаті надбавки позивачу в розмірі 90 % протиправними.
Оскільки висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи та нормам права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись п.1 Указу Президента України №389 від 05.05.2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації державної прикордонної служби України та Управління державної охорони за безперервну службу", ст. ст. 198,207 КАС України, колегія суддів ,-
Постановила:
Апеляційну скаргу військової частини А 0549 задоволити.
Постанову Замостянського районного суду м .Вінниці від 16.05.2006 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до військової частини А-0549 про визнання дій незаконними та стягнення різниці у виплаті надбавки за безперервну службу за період з 01.05.2003 року до 01.03.2005 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України на протязі одного місяця.