Справа №107/887/14ц
Провадження №2др/107/1/14
Іменем України
12 лютого 2014 р. м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :
головуючого судді - Біленко Л.В.
при секретарі - Осауленко А.І. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керчі питання про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Керчі та Ленінського району при Управлінні Державної Автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим, про визнання правочину недійсним, зобов'язання вчинити дії з перереєстрації автомобіля, поділ спільного сумісного майна , за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виключення автомобіля зі спільної власності відповідачів, визнання права власності на транспортний засіб,
Питання про ухвалення додаткового рішення по справі розглядається за ініціативою суду.
Згідно з ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення , якщо зокрема суд не вирішив питання про судові витрати.
Рішенням Керченського міського суду АРК від 30.01.2014р. позов ОСОБА_1 задоволений частково : правочин купівлі-продажу автомобіля марки Opel Astra від 13 липня 2013р. визнаний недійсним, визнано право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кожним : на 1/2 частку спірного автомобіля та на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, поділені предмети майна побутового призначення. Зустрічний позов ОСОБА_3 залишений без задоволення.
Разом з тим, вказаним судовим рішенням не вирішено питання про розподіл судових витрат, що є підставою для ухвалення додаткового рішення.
Позивач , її представник, а також відповідач ОСОБА_3 та її представник, представник третьої особи, які належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явились, що відповідно до ч. 3 ст. 220 ЦПК України не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткового рішення.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 заявив, що оскільки адвокат ОСОБА_5 на надав суду книгу доходів та витрат , не підтвердив сплату податків з отриманих від позивача грошових сум, то підстав для компенсування витрат на правову допомогу немає. Відповідач ОСОБА_2 вважає, що оскільки сторони більшість майна поділили за домовленістю , то не є справедливим покласти тільки на нього всі витрати на оплату судового збору , його слід поділити між сторонами.
В підтвердження судових витрат позивачем надано квитанцію про сплату судового збору в сумі 3500,00 грн., а також рахунок -фактуру та Акт виконаних робіт , якими нею підтверджені витрати на правову допомогу в сумі 1800,00 грн.
Згідно з ст. 88 ЦПК України стороні , на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони судові витрати , підтверджені документально.
Отже, судовій збір , сплата якого підтверджена квитанцією, підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача. Позиція відповідача ОСОБА_2 про покладення цих витрат на кожну зі сторін в рівному розмірі не ґрунтується на законі, тому суд її не приймає до уваги.
Статтею 79 ЦПК України до судових витрат в тому числі віднесені витрати на правову допомогу.
З матеріалів справи убачається, що адвокат ОСОБА_5 представляв інтереси позивача на підставі Договору про надання правової допомоги , вартість наданих ним послуг підтверджена наданням Роханку-фактури та Акту виконаних робіт на загальну суму 1800,00 грн. (а.с.10,11, 161,162).
Згідно з ст. 47 ЦПК України учасниками цивільного процесу, крім осіб, які беруть участь у справі, є секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, особа, яка надає правову допомогу. Відповідно до ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Така особа має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.
Приймаючи до уваги, що про допуск ОСОБА_5 до участі в судовому процесі у відповідному статусі позивач не заявляла , такої ухвали суд не постановлював, підстав для відшкодування витрат на правову допомогу суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 56,79,88,220 ЦПК України , суд
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі - по 1750,00 грн. ( одна тисяча сімсот п'ятдесят грн.,00 грн.) з кожної особи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -