36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
16.04.2009 р. Справа №16/25
м. Полтава №16/26
№16/27
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз"
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз"
про стягнення грошових коштів
Суддя Тимощенко О.М.
Представники сторін у засіданні 17.03.09р.:
від позивача: Венжега Л.В.
від відповідача: Козаченко Г.П.
Представники сторін у засіданні 09.04.09р.:
від позивача: Венжега Л.В.
від відповідача: Грицюк А.С.
Представники сторін у засіданні 16.04.09р. - згідно протоколу судового засідання від 16.04.09р.
У судовому засіданні 17.03.09р. було оголошено перерву до 09.04.2009р. згідно ст.77 ГПК України, після чого у судовому засіданні 09.04.2009р. оголошена перерва для підготовки повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.
Згідно ч.2 ст. 58 ГПК України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.
Справи №16/25, №16/26, №16/27, у яких беруть участь одні і ті самі сторони, об'єднані судом в одну справу на підставі ст.58 ГПК України та присвоєно номер №16/25-16/26-16/27.
Суть справи: розглядаються позовні заяви про стягнення грошових коштів, а саме:
- 33300 грн. інфляційних та 4512,33 грн. річних (нарахованих за період з 21.06.2007р. по 31.12.2008р.) на підставі ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання - сплати грошових коштів на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 23.01.2008р у справі №22/252;
- 47300 грн. інфляційних та 8005,48 грн. річних (нарахованих за період з 01.05.2006р. по 31.12.2008р.) на підставі ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання - сплати грошових коштів на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 25.07.2006р у справі №10/145-06;
- 23 650,00 грн. інфляційних та 4002,74 грн. річних (нарахованих за період з 01.05.2006р. по 31.12.2008р.) на підставі ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання - сплати грошових коштів на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 25.07.2006р. у справі №10/144-06.
Позивач на задоволенні позову наполягає; у обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.625 ЦК України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Відповідач проти позову заперечує, та вказує, що зазначена норма є загальною, в той час як відносини між сторонами регулюються спеціальними нормами вексельного законодавства, яке не передбачає нарахування та стягнення інфляційних витрат та процентів річних.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.01.2008р. у справі №22/252, яке набрало законної сили, з Відповідача по даній справі на користь позивача були стягнуті грошові кошти у сумі 113440,00 грн. за векселем №763314016105 на суму 100 000 грн. На виконання даного рішення був виданий наказ від 18.03.2008р., Київським ВДВС Полтавського МУЮ відкрито виконавче провадження по його виконанню та надано строк для добровільного виконання - до 10.06.20008р. Дана сума боргу боржником сплачена не була. Постановою ВДВС Київського РУЮ у м. Полтаві від 03.06.2008р. було зупинено виконавче провадження у зв'язку з внесенням ВАТ "Полтавагаз" (боржника) до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.07.2006р. у справі №10/145-06, яке набрало законної сили, з Відповідача по даній справі на користь позивача були стягнуті грошові кошти у сумі 103169,86 грн. за векселем №763314016107 на суму 100 000 грн. На виконання даного рішення був виданий наказ від 07.08.2006р., Київським ВДВС Полтавського МУЮ відкрито виконавче провадження по його виконанню та надано строк для добровільного виконання - до 27.08.20008р. Дана сума боргу боржником сплачена не була.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.07.2006р. у справі №10/144-06, яке набрало законної сили, з Відповідача по даній справі на користь позивача були стягнуті грошові кошти у сумі 51 584,93 грн. за векселем №763314015735 на суму 50 000,00 грн. На виконання даного рішення був виданий наказ від 22.08.2008р., Київським ВДВС Полтавського МУЮ відкрито виконавче провадження по його виконанню та надано строк для добровільного виконання - до 27.08.20008р. Дана сума боргу боржником сплачена не була.
З урахуванням викладеного, на підставі ст.625 ЦК України, Позивач нарахував та просить стягнути з Відповідача інфляційні за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми. Загальна сума, заявлена до стягнення, становить 120 770,55 грн.
Вексельні правовідносини регулюються нормами спеціального вексельного законодавства, зокрема, відповідно до ст. 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі , Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" , Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших, прийнятих згідно з ними, актів законодавства України.
Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю) (ст.21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу").
Норми ЦК України можуть бути застосовані до правовідносин, пов'язаних із вексельним обігом у тій частині, яка не врегульована нормами вексельного законодавства.
З аналізу ст.48 Уніфікованого закону про прості та переказні векселі вбачається, що позивач вправі вимагати від відповідача суму неакцептованого або неоплаченого переказного векселя з відсотками, якщо вони були обумовлені; відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу; витрати, пов'язані з протестом і пересиланням повідомлень, а також інші витрати. А у разі якщо право регресу використане до настання строку платежу, то з вексельної суми утримуються облікові відсотки. Ці облікові відсотки обчислюються за офіційною обліковою ставкою (банківською ставкою), яка діє на дату використання права регресу за місцем проживання держателя векселя.
За прострочку виконання вексельного зобов'язання законодавством встановлені спеціальні штрафні санкції. Законом України "Про обіг векселів в Україні" визначено, що відсотки нараховуються виходячи з розміру облікової ставки НБУ на день подання позову і від дня настання строку платежу до дня подання позову відповідно.
Водночас, вексельне законодавство не передбачає стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних у разі прострочення виконання вексельного зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд погоджується з запереченнями Відповідача та вважає, що у даному випадку відсутні підстави для застосування ст.625 ЦК України та стягнення з Відповідача інфляційних втрат та річних, нарахованих на суму вексельного зобов'язання.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі матеріалів справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.33,43,49,82-85 ГПК України, суд,-
1. У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" про стягнення грошових коштів - відмовити.
2. Копії рішення направити сторонам.
Суддя Тимощенко О.М.