Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/9239/13-а
30.01.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дадінської Т.В.,
суддів Омельченка В. А. ,
Дудкіної Т.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Тоскіна Г.Л. ) від 21.11.2013 по справі №801/9239/13-а
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2013 у справі № 801/9239/13-а адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим №0009562202 від 11.09.2013 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у сумі 360 грн.
В інший частині в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.
Не погодившись з даною постановою суду, Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.13 у справі № 801/9239/13-а та прийняти нове рішення по справі.
Не погодившись з даною постановою суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.13 у справі № 801/9239/13-а в частині відмови в задоволені адміністративного позову щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим №0009602202 від 11.09.2013 р. про застосування до ОСОБА_2 штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у сумі 2305,00 грн. змінити - визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим №0009602202 від 11.09.2013 р. про застосування до ОСОБА_2 штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у сумі 2305,00 грн.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 30.01.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами податкової інспекції проведено перевірку господарської одиниці, що використовує позивач.
Під час перевірки відповідачем були встановлені порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, пунктів 1, 12, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, зі змінами та доповненнями, а саме: непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті; незабезпечення ведення у порядку, встановленому діючим законодавством, облік товарів за місцем їх реалізації; неоприбуткування грошових коштів в сумі 461 грн. у Книзі обліку розрахункових операцій, які знайшли своє відображення у акті перевірки Головного управління Міндоходів в АР Крим №180/01/09/22 від 05.09.2013.
За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення - рішення №0009562202 від 11.09.2013 про застосування до ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 362,00 грн. та №0009602202 від 11.09.2013 про застосування до ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 2305,00 грн.
Положеннями про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку; касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
За правилами пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися (абзац перший), при цьому у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги) (абзац третій зазначеного пункту Положення).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
У разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Отже у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. При цьому невідображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після їх проведення із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки, відповідальність за яке встановлена саме Указом Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки N 436/95 від 12 червня 1995 року.
Матеріали справи свідчать, що під час перевірки позивачем не здійснений запис до Книги обліку розрахункових операцій за 26.07.2013 та 27.07.2013 про оприбуткування готівки у сумі 461,00 грн. (Z-звіт №3 на 238 грн. за 26.07.2013, Z-звіт №4 на 223 грн. за 27.07.2013).
Судом першої інстанції встановлено, що зазначені обставини підтверджуються також показаннями свідка - головного державного ревізора - інспектора ОСОБА_4 так і письмовими поясненнями офіціанта ОСОБА_3.
Таким чином, застосування відповідачем до позивача штрафної (фінансової) санкції у сумі 2305 грн. за порушення п. 2.6. Положення №267, є цілком правомірною санкцією.
Стосовно позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим №0009562202 від 11.09.2013 про застосування до ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 362,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Під час перевірки позивача відповідачем встановлено порушення: п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року - непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи (застосована фінансова санкція відповідно до п. 1 ст. 17 Закону №265 на суму 1 грн.); п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті (застосована фінансова санкція відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на суму 1 грн.); п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" незабезпечення ведення у порядку, встановленому діючим законодавством, облік товарів за місцем їх реалізації (застосована фінансова санкція відповідно до ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на суму 360 грн. (180 х 2).
Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Положеннями ст. 3 Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Судом першої інстанції встановлено, що під час перевірки при реалізації 150 мл. вина «Ай- серез» виробництва «Масандра» на загальну суму 41 грн. реєстратор розрахункових операцій не застосовувався (був відсутній).
Сума готівкових коштів за реалізовані товари, в тому числі алкогольного напою на момент перевірки, складає 144 грн.
Зазначені обставини також підтверджуються показаннями свідка - головного державного ревізора - інспектора ОСОБА_4 так і письмовими поясненнями офіціанта ОСОБА_3.
Як зазначалось вище, під час перевірки, на місці проведення розрахунків були в наявності готівкові грошові кошти у загальній сумі 144 грн. (зокрема, за готівкові кошти було проведено реалізацію алкогольного напою на суму 41 грн.), при цьому був відсутній реєстратор розрахункових операцій та розрахункова книжка, яка повинна бути застосована при відсутності РРО. У зв'язку з чим позивачем було допущено порушення п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно до п. 1 ст. 17 Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.
Так податкове повідомлення - рішення №0009562202 від 11.09.2013 про застосування до ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення п. 1, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" прийнято з дотримання основних принципів адміністративної процедури.
Відповідно до п. 12 ст. 13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів (ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").
Відповідальність за порушення порядку ведення обліку товарних запасів, відповідно до якої до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").
Згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999 №996-14 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків є обов'язковою ознакою господарської операції.
Відповідно до п. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.
До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення запасів до облікових бухгалтерських реєстрів. зазначені правила встановлені для юридичних осіб.
Фізичні ж особи суб'єкти підприємницької діяльності ведуть Книгу обліку доходів і витрат, порядок ведення якої був встановлений Постановою КМУ № 1269 від 26.09.2001 та який не передбачає відображення у Книзі обліку товарних запасів.
Так суб'єкт підприємницької діяльності заносить до Книги такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в т.ч. і заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) з підсумком за день. При цьому зазначені відомості мають виключно ціновий вираз та не містять номенклатури та назви товарів.
Судом першої інстанції встановлено, що під час перевірки позивача документи на місці реалізації на пляшку вина "Цинандали" за ціною 180 грн. відсутні, однак на підтвердження належного ведення обліку товарних запасів суду позивачем були надані первинні бухгалтерські документи, які знаходились в бухгалтерії суб'єкта господарювання, а саме надана накладна 0/14 від 19.08.2013 на придбання вина 0,75 л «Цинандали» на суму 65,24 грн. та фіскальний чек №14/2135/192 на суму 65,24 грн.
Отже документи первинного обліку підтверджують наявність у позивача належних доказів, що свідчать про здійснення ним обліку товарних запасів.
Внаслідок чого податкове повідомленням-рішенням №0009562202 від 11.09.2013 в частині застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції у сумі 360 грн. є необґрунтованим.
Враховуючи зазначене, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду прийшла до висновку, що суд першої інстанції виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всесторонньо перевіривши обставини справи, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, які підлягають застосуванню до даних правовідносин та прийняв рішення з урахуванням усіх обставин справи у їх сукупності, що мають значення для прийняття рішення, а отже апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а судове рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2013 по справі №801/9239/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська
Судді підпис В.А.Омельченко
підпис Т.М. Дудкіна
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.В. Дадінська