Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 801/9285/13-а
30.01.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дадінської Т.В.,
суддів Дудкіної Т.М. ,
Омельченка В. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Кірєєв Д.В. ) від 31.10.2013 по справі №801/9285/13-а
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М.Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)
про визнання протиправним податкове повідомлення-рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31 жовтня 2013 року у справі № 801/9285/13-а адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0046241703 від 30.04.2013 року. Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, з апеляційною скаргою звернулась Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим, яка просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 31 жовтня 2013 року, прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права та неправильною юридичною оцінкою фактичних обставин у справі. Заявник апеляційної скарги посилається на положення Податкового кодексу України та вказує на наявність у позивача обов'язку щодо сплати земельного податку.
Разом із апеляційною скаргою заявник апеляційної скарги надав клопотання про заміну відповідача у справі у зв'язку із проведеною реорганізацією органів Державної податкової служби.
Суд розглянув клопотання заявника апеляційної скарги, задовольнив клопотання про заміну відповідача по справі та здійснив заміну відповідача по справі, а саме: Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим на Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.
У судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони сповіщені належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із визначенням позивачу земельного податку з фізичних осіб у сумі 1866,36 грн. податковим повідомленням-рішенням від 30.04.2013 року № 0046241703.
Згідно наданих розрахунків земельного податку, позивачу було визначено податкове зобов'язання з земельного податку за 2011-2013 роки як власнику нежитлових та житлових приміщень, що розташовані за адресою:
- АДРЕСА_2 площею 170,6 кв.м. (нежитлове приміщення) у сумі 1104,46 грн.;
- АДРЕСА_3 площею 83,7 кв.м. (нежитлове приміщення) у сумі 600,34 грн.;
- АДРЕСА_4 (житлове приміщення) у сумі 30,20 грн.
- АДРЕСА_5 (житлове приміщення) у сумі 131,36 грн.
Так згідно листа Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» від 04.05.2012 року № 5082/10 (а.с. 29) за позивачем зареєстровано право власності на:
- нежитлове приміщення загальною площею 170,6 кв.м. АДРЕСА_2;
- кВ. НОМЕР_1 у АДРЕСА_3, яка переобладнана під магазин площею 41,5 кв.м.;
- кВ. НОМЕР_2 у АДРЕСА_3, яка переобладнана під магазин площею 42,2 кв.м.;
- об'єкт нерухомого майна по АДРЕСА_6 -площа літери «д» - 34,7 кв.м., площа літери «А» - 54,3 кв.м.
Вказаний лист Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» від 04.05.2012 року № 5082/10 не містить будь-яких відомостей відносно права власності позивача на житлове приміщення у АДРЕСА_5
В матеріалах справи також відсутні будь-які письмові докази щодо наявності у позивача на праві власності об'єкта нерухомого майна у т.ч. житлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_5.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, визначення позивачу податкових зобов'язань з земельного податку у розмірі 131,36 грн. за 2013 рік під об'єктом нерухомості по АДРЕСА_5 не може бути визнано судом обґрунтованим.
Також не може бути визнано судом правильним визначення позивачу податкових зобов'язань з земельного податку у сумі 30,20 грн. за 2013 рік під об'єктом нерухомого майна, що розташований у АДРЕСА_6, оскільки в матеріалах справи міститься Договір оренди земельної ділянки № 1103-Р від 01.06.2012 року, що був укладений між позивачем та Сімферопольською міською Радою (а.с. 36-44), відповідно до якого предметом Договору є земельна ділянка площею 0,0149 га для обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 строком дії до 31.12.2014 року та пунктом 4 якого визначений розмір орендної плати за землю у сумі 157,94 грн. Договір зареєстрований в Управління Держкомзему у м. Сімферополі АР Крим у книзі записів реєстрації договорів оренди землі Центрального району за № 011010004000528 від 10.09.2012 року.
Таким чином, за вказану земельну ділянку позивач повинен сплачувати орендну плату за землю а ні земельний податок, у зв'язку з чим визначення позивачу земельного податку за вказану земельну ділянку - є протиправним.
Що стосується питання визначення позивачу земельного податку під об'єктами нерухомості - нежитловими приміщеннями, що розташовані в багатоквартирних будинках у АДРЕСА_2 площею 170,6 кв.м. та по АДРЕСА_3 загальною площею 83,7 кв.м. за період 01.01.2011 року - 31.12.2013 року у сумі 1104,46 грн. та 600,34 грн. відповідно (загальна сума податку 1704,80 грн.), то судова колегія вважає, що земельний податок податковою інспекцією визначений правильно з огляду на таке.
Відповідно до пункту 286.5. статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Згідно пункту 287.8. статті 287 Податкового кодексу України власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Посилання суду першої інстанції на те, що податкова інспекція не надала суду доказів складання розрахунку земельного податку до дати формування та направлення позивачу спірного податкового повідомлення-рішення як на підставу для задоволення адміністративного позову, не може бути визнано судовою колегією правильним, оскільки правильність здійсненого відповідачем розрахунку суми податкового зобов'язання - не спростовано а ні позивачем а ні судом першої інстанції. Судова колегія не вбачає підстав до висновку про неправильність визначеної податковою інспекцією суми податкового зобов'язання з податку на землю у загальному розмірі 1704,80 грн. Сам по собі факт не направлення на адресу позивача розрахунку земельного податку разом із податковим повідомленням-рішенням або його не складення у паперовому вигляді під час направлення податкового повідомлення-рішення - не може слугувати підставою до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення.
При таких обставинах справи судова колегія вважає, що податкові зобов'язання з земельного податку у розмірі 1704,80 грн. визначені позивачу правильно, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає частковому задоволенню а податкове повідомлення-рішення - частковому визнанню протиправним та скасуванню - у розмірі 161,56 грн. В іншій частині у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 31 жовтня 2013 року у справі № 801/9285/13-а скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 30 квітня 2013 року № 0046241703 в частині визначення суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб у сумі 161,56 грн.
В іншій частині у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська
Судді підпис Т.М. Дудкіна
підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.В. Дадінська