Головуючий у 1 інстанції - Хмельницька Л.І.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
12 лютого 2014 року справа №260/10153/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів апеляційного суду Василенко Л.А., Гімона М.М.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явились
від відповідача - не з'явились
від третьої особи - не з'явились
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради на постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 03 грудня 2013 року у справі № 260/10153/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Донецька Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Донецька з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Донецька Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 03 грудня 2013 року у справі № 260/10153/13-а (суддя Хмельницька Л.І.) позовні вимоги задоволені.
Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною трирічного віку в період з 01.03.2013 року по 03.12.2013 року протиправними.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради здійснити ОСОБА_2 перерахунок розміру допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 01.03.2013 року по 03.12.2013 року та стягнути перераховану суму з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради на користь ОСОБА_2 (інн. НОМЕР_1) за рахунок коштів Державного бюджету України з урахуванням фактично здійснених виплат.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Вказує на те, що суд неповно з'ясував усі обставини, що мають значення для вирішення спору, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Наголошує на тому, що відповідно до статті 2 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми за цим Законом встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 22 Порядку № 1751, затверджено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 гривень.
Представники осіб, які брали участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про участь у розгляді справи в апеляційної інстанції не заявлено.
Враховуючи наведене колегія суддів розглядає апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.
ОСОБА_2, згідно свідоцтва про народження є матір'ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв'язку з чим перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з вересня 2012 року та отримує грошову допомогу як особа, не застрахована особа у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування у розмірі: з вересня 2012 року по січень 2013 року - 130,00 грн., з лютого 2013 року по червень 2013 року - 799,12 грн., з серпня 2013 року - 130,00 грн., виплату якої здійснює Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради, що підтверджується довідкою відповідача.
У серпні 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок державної соціальної допомоги по догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку
Листом від 30.08.2013 року відповідач відмовив позивачу в проведені перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Тобто, Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Статтею 5 цього Закону визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення нею трирічного віку.
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 21.11.1992 № 2811-ХII "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2811-XII) покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було передбачене призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку у розмірі, що для соціально незастрахованих осіб дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення абз.3 ч.2 ст.56. її. 14 ст.71 Закону України «Про Держави бюджет України на 2007 рік», тобто була відновлена дія ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в частині виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, ст. 15 Закону Україні «Про державну допомогу сім'ям з дітьми була поновлена та діяла у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 рік, який набрав чинності з 01.01.2008 року були внесені зміни до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Вказані зміни не були вказані неконституційними. Однак, відповідно ст.ст.2,3 Бюджетного кодексу України закон про Держави бюджет України затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду, який становить один календарний рік, починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Виходячи з наведеного вищенаведені зміни, внесені Законом «Про державний бюджет України на 2008 р.» до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» діяли протягом бюджетного 2008 року.
Зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» не вносилися Законом України «Про державний бюджет на 2012 рік» та не передбачалися повноваження Кабінету Міністрів України щодо визначення розміру спірної допомоги по догляду за дитиною.
Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог, оскільки відповідач при призначенні допомоги позивачу по догляду за дитиною, повинен був керуватися положеннями ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, чинній на 31.12.2007 року, та повинен сплачувати вказану допомогу в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. 2, ст.160, ст. 167, ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради на постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 03 грудня 2013 року у справі № 260/10153/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 03 грудня 2013 року у справі № 260/10153/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Донецька Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді Л.А. Василенко
М.М. Гімон