ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 52/89
13.05.09
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське підприємство «Стан-Комплект» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Павлоградспецмаш»про стягнення 291 278,98 грн. за участю представників позивача -Мірошниченко С.П., довіреність № 14юр від 08.12.2008 р., відповідача -не з'явився, третьої особи -не з'явився,
У лютому 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 271 320,00 грн. основного боргу, 9 276,91 грн. пені, 9 522,46 грн. інфляційної складової боргу, 1 159,61 грн. 3% річних, а загалом 291 278,98 грн. боргу у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з прийняття та оплати товару за договором купівлі-продажу № 06-156/08-обл від 20.06.2008 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2009 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Павлоградспецмаш»та призначено до розгляду на 20.03.2009 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2009 року у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників відповідача та третьої особи на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 22.04.2009 року.
У судове засідання 22.04.2009 року представник відповідача з'явився, надав відзив на позов, яким проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2009 року у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника третьої особи відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 13.05.2009 року.
12.05.2009 року позивач через відділ діловодства господарського суду м. Києва подав заяву про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 271 320,00 грн. основного боргу, 6 244,08 грн. пені, 9 467,13 грн. інфляційної складової боргу, 780,51 грн. 3% річних, а загалом 287 811,72 грн. боргу у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань за договором купівлі-продажу № 06-156/08-обл від 20.06.2008 року.
У судовому засіданні 13.05.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 13.05.2009 року не з'явився, через відділ діловодства господарського суду м. Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи. В задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відмовлено.
Представник третьої особи в судове засідання 13.05.2009 року не з'явився, письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що нез'явлення представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника третьої особи, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.06.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 06-156/08-обл, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю, а покупець -прийняти та своєчасно оплатити обладнання (товар), найменування, марка (модель), кількість, ціна за одиницю та загальна вартість якого зазначені в Специфікації (додаток № 1 до договору).
Відповідно до Специфікації (додаток № 1 до договору) предметом договору купівлі-продажу є вертикальний консольно-фрезерний верстат (з підвищеною стійкою на 150 мм), марки FSS400MR, 2008 року випуску, у кількості 1 шт., загальною вартістю 387 600,00 грн. (п. 4.1. договору).
Згідно п. 1.2. зазначеного договору покупець купує товар з метою його передачі в фінансовий лізинг лізингоодержувачу -ТОВ «Завод «Павлоградспецмаш».
Умовами договору було встановлено, що продавець зобов'язаний, зокрема, за власний рахунок здійснити поставку товару протягом 170 календарних днів з моменту отримання від покупця першої частини загальної вартості товару згідно п. 4.2.1. договору та здійснити фактичну передачу товару покупцю за адресою: Київ, Московський проспект, 23 (п. 2.1.1.).
Пунктом 3.1. договору встановлено, що приймання-передача товару оформлюється шляхом укладання сторонами Акту приймання-передачі товару (згідно додатку №2 до договору), що підтверджує якість, комплектність, справність товару і відповідність техніко-економічним показникам. Акт приймання-передачі товару підписується комісією у складі представників сторін та погоджується представником лізингоодержувача.
На підставі п. 4.2. договору покупець зобов'язався сплатити вартість товару частинами в наступному порядку: першу частину загальної вартості товару в розмірі 116 280,00 грн. до 27.06.2008 року включно (п. 4.2.1.), другу частину загальної вартості товару в розмірі 271 320,00 грн. протягом 5 робочих днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі товару, погодженого лізингоодержувачем (п. 4.2.2.)
На виконання умов договору відповідач сплатив на рахунок позивача першу частину загальної вартості товару в розмірі 116 280,00 грн., що підтверджується банківською випискою позивача від 08.07.2008 року. Таким чином, позивач зобов'язаний був здійснити поставку товару згідно п. 2.1.1. договору до 25.12.2008 року.
Зібрані у справі докази свідчать, що листами від 16.12.2008р. за вих. № 646/1, № 646/2 позивач повідомив відповідача та третю особу про готовність товару до відвантаження зі свого складу та просив направити уповноважених представників для отримання товару та підписання Акту приймання-передачі товару.
Листом № 991 від 16.12.2008р. лізингоодержувач повідомив позивача про готовність прийняти товар.
24.12.2008 року лізингоодержувач погодив Акт приймання-передачі товару.
Листом № 78юр від 26.12.2008р. позивач повторно повідомив відповідача про готовність здійснити поставку товару та передати його за адресою: м. Київ, Московський проспект, 23, та направив для підписання Акт приймання-передачі товару. Вказаний лист був отриманий відповідачем 12.01.2009р., що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення від 29.12.2008р.
У відповідь на вказаний лист відповідач направив позивачу лист № 1034 від 30.12.2008р., яким повідомив позивача про те, що лізингоодержувач не готовий прийняти обладнання, просив відповідача відстрочити поставку до 15.01.2009р. та повідомив, що сплата остаточної частини вартості обладнання, вказаного в договорі № 06-156/08-обл від 20.06.2008р. буде здійснена тільки за умов фактичної передачі обладнання лізингоодержувачу.
Листом № 01юр від 12.01.2009р. позивач повідомив відповідача про готовність здійснити поставку товару та передати його за адресою: м. Київ, Московський проспект, 23. Вказаний лист був отриманий відповідачем 22.01.2009р., що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення № 7331369 від 14.01.2009р.
Проте, відповідач у строк встановлений договором товар не прийняв та Акт приймання-передачі, погоджений 24.12.2008р. третьою особою -лізингоодержувачем, не підписав та другу частину загальної вартості товару, яку згідно умов договору повинен був сплатити до 08.01.2009р., не оплатив.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
Таким чином, за вимогами ст.664 ЦК України спірний товар вважається переданим позивачем відповідачу у розпорядження, оскільки покупець (відповідач) був проінформований про готовність товару до передачі у місці, визначеному умовами договору та в строк, встановлений договором.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з купівлі-продажу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 271 320,00 грн.
Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 271 320,00 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до п. 9.3. договору за прострочення оплати покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з отримання та оплати товару нараховано 6 244,08 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з прийняття та оплати товару за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 9 467,13 грн. інфляційної складової боргу, 780,51 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.
Державне мито у сумі 2 878,12 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»(01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12, код 30575865) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське підприємство «Стан-Комплект»(03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 10-А, код 22916099) 271 320 (двісті сімдесят одну тисячу триста двадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 6 244 (шість тисяч двісті сорок чотири) грн. 08 коп. пені, 9 467 (дев'ять тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 13 коп. інфляційної складової боргу, 780 (сімсот вісімдесят) грн. 51 коп. 3% річних, 2 878,12 (дві тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 12 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Чебикіна