Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215
Іменем України
14.05.2009
Справа №2-19/542-2009
За позовом - Комунального підприємства «Гарант», м.Євпаторія АР КримДо відповідача - Громадської організації «Спілка творчих інвалідів та підприємств», м.Євпаторія АР Крим
Про розірвання договору, звільнення приміщення та стягнення 3819,78 грн.
Суддя Мокрушин В.І.
Від позивача- Конгер О.С., довіреність № 184 від 22.02.2008 р.
Від відповідача - не з'явився
Суть спору:
Позивач - Комунальне підприємство «Гарант» звернулося із позовом до господарського суду АР Крим до відповідача та просить розірвати договір оренди нежитлового підвального приміщення в будинку № 7 по вул.Лінейна в м.Євпаторія № 11-1 від 15 травня 2003 р., який укладений між КП «Гарант» і громадською організацією «Спілка творчих інвалідів та підприємств». Також позивач просить зобов'язати відповідача звільнити орендоване приміщення в будинку №7 по вул.Лінейна в м.Євпаторії та стягнути з відповідача 3819,78 грн. заборгованості з орендної плати та держмито у розмірі 187,00 грн. та 118,00 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Позивач заявою уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 4698,49 грн. та відмовився від позову в частині розірвання договору оренди. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість за договором оренди від № 11-1 від 15.05.2003 р., орендоване майно не використовує більше 3 років, порушує правила протипожежної безпеки.
Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, які відбулися 02.03.2009 року, 19.03.2009 року, 16.04.2009 року, 14.05.2009 року свого представника не направив.
Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотанням представника позивача він давав пояснення на російський мові.
Сторони не заявляли клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами.
Розглянув матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
15.05.2003 р. між Комунальним підприємством «Гарант» та Підприємством «Маруна» Кримського республіканського об'єднання інвалідних організації Спілки організацій інвалідів України був укладений договір оренди № 11-1 нежитлового підвального приміщення площею 576,0 мІ, яке розташовано у м.Євпаторія вул.Лінейна, 7 (а.с.21-25).
Відповідно до п.3.1 вказаного договору розмір орендної плати встановлюється на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Євпаторійською міською радою і відображається в розрахункової відомості орендної плати, яка додається до договору.
Відповідно до п.п.3.3, 3.4 вказаного договору орендна плата перераховується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. Розмір орендної плати переглядається за вимогою однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів і інших випадках, передбачених діючим законодавством, про що за 15 днів письмово орендодавець попереджає орендаря.
Строк дії договору сторонами встановлений з 15.05.2003 р. по 15.05.2013 включно.
До договору здійснений розрахунок орендної плати, який підписаний обома сторонами (а.с.20).
У зв'язку з реорганізацією ВКП «Маруна» Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій інвалідів України шляхом злиття з Громадською організацією «Спілка творчих інвалідів та підприємств», яка являється правонаступником ВКП «Маруна» було укладено додаткову угоду від 01.09.2008 р. до договору оренди від 15.05.2003 р., відповідно до якої сторони визначилися щодо орендаря приміщення (а.с.15-16).
Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 року № 435 із змінами та доповненнями) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (від 10.04.1992 року № 2269-XII із змінами та доповненнями) цей Закон регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (від 10.04.1992 року № 2269-XII із змінами та доповненнями) орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.
Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивач заявою уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 4698,49 грн. та відмовився від позову в частині розірвання договору оренди.
Згідно із ст.526, 527 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно із ст.173 Господарського кодексу України (у редакції від 16.01.2003 року) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст.174 Господарського кодексу України (№ 436 у редакції від 16.01.2003 із змінами та доповненнями) господарське зобов'язання може виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законодавстом.
Згідно із ст.193 Господарського кодексу України (у редакції від 16.01.2003 року) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Обставини, викладені відповідачем у клопотанні від 06.05.2009 року № 5-1, відповідачем документально не підтверджені.
Відповідач ненадав доказів виконання прийнятих на себе зобовґязань у звґязку з чим суд задовольняє позовні вимоги у частині стягнення суми орендної плати у розмірі 4698,49 грн.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII) суд, -
· Стягнути з Громадської організації «Спілка творчих інвалідів та підприємств» (97408, АР Крим, м.Євпаторія, вул.Л.Українки, 17А, ЄДРПОУ 35948629, відомостей про р/р не має) на користь Комунального підприємства «Гарант» (97416, АР Крим, м.Євпаторія, вул.Л.Толстого, 75, р/р 26000307220011 в КРУ Приватбанку, МФО 384436, ЄДРПОУ 31001885) 4698,49 грн. заборгованості з орендної плати; 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
· Видати наказ.
Рішення оформлено
відповідно до ст.84, 85 ГПК України
19.05.2009 р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.