29.05.09
Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру, 20 77-99-18
Іменем України
“28” травня 2009 року справа № 12/85(02-02/52)
За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль",
вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011
В особі Київської регіональної дирекції Відкритого акціонерного товариства "Райффазен Банк Аваль", вул.Пирогова, 7-7 Б, м. Київ, 01601,
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів", Київське шосе, 3, м. Чернігів, 14000,
Предмет спору: про стягнення 3027961,14 грн.
Суддя Л.М.Лавриненко
позивач: Курінний В.П. довіреність № 6716 від 15.10.2008 представник
відповідач: Волощенко О.Л. довіреність № 37 від 04.02.2009 представник
Позивачем було подано позов про стягнення з ТОВ " Чернігівський завод будівельних матеріалів" заборгованості за овердрафтом 1 998 860,06 грн., заборгованості за відсотками 143 570,45 грн., пені за відсотками 58 549,19 грн. , відповідно до договору про надання овердрафту №015/14/176 від 18.10.2007 року та стягнення заборгованості за кредитом в сумі 416 663,00 грн., простроченої заборгованості в сумі 33 334,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 12 787,69 грн., пені за відсотками в сумі 759,49 грн., згідно кредитного договору № 012/14/180 від 22.10.2007 року .
27.04.2009 року розпорядженням заступника голови господарського суду Чернігівської області у зв"язку з перебуванням у відпустці судді Оленич Т.Г., справу № 02-02/52 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі Київської регіональної дирекції Відкритого акціонерного товариства "Райффазен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів" про стягнення 2631189 грн. 88 коп. передано на розгляд судді Лавриненко Л.М. з присвоєнням № 12/85 (02-02/52).
Ухвалою суду від 30.04.2009 року позивачу було відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову відмовити у зв'язку з неналежним обґрунтуванням, що майно, в тому числі грошові кошти, які є у відповідача можуть зменшитись, зникнути на момент виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 14.05.2009 року, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, було прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та відповідно стягнення з ТОВ "Чернігівський завод будівельних матеріалів" заборгованості за кредитом 1 998 860,06 грн., заборгованості за відсотками в сумі 295 707,66 грн., пені за кредитом в сумі 245 777,64 грн., пені за відсотками в сумі 25 574,76 грн. відповідно до договору про надання овердрафту №015/14/176 від 18.10.2007 року та стягнення заборгованості за кредитом в сумі 416 663,00 грн., заборгованіть за відсотками в сумі 36 915,08 грн., пені за відсотками в сумі 2 317,66 грн., пені за кредитом в сумі 6 145,28 грн., згідно кредитного договору № 012/14/180 від 22.10.2007 року.
Представники сторін надали письмові клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації в судовому засіданні, які прийнято судом.
В судовому засіданні 28.05.2009 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги та надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.
Представник відповідача проти позовних вимог не заперечував.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Враховуючи, що позивач збільшив свої позовні вимоги, і заява позивача про збільшення позовних вимог прийнята судом, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його заяви про збільшення позовних вимог.
18.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Чернігівський завод будівельних матеріалів” було укладено Договір овердрафту № 015/14/176 з диференційованою процентною ставкою для корпоративних клієнтів, відповідно до п. 1.1. якого кредитор (позивач) надає позичальнику (відповідачу) право для фінансування власної господарської діяльності здійснювати перерахування грошових коштів в обсягах, що перевищують реальні залишки коштів на поточному рахунку № 2600110155310 в Київській регіональній дирекції „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904 з виникненням при цьому дебетового сальдо за зазначеним рахунком (овердрафт), в межах ліміту, передбаченого Договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору строк користування овердрафтом за цим Договором встановлюється сторонами до 10.10.2008 року.
Сторонами було передбачено, що ліміт овердрафту за цим Договором встановлюється в розмірі 2 000 000,00 грн., та не може перевищувати 20% від середньомісячних надходжень за останні 6 місяців на поточні рахунки позичальника, відкриті в банку (п.2.4.Договору).
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до п.2.5 договору, безперервний строк наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника, що виникає внаслідок користування овердрафтом на умовах даного Договору, не повинен перевищувати 30 календарних днів.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України , суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу . За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог , що звичайно ставляться.
На виконання умов зазначеного Договору овердрафту № 015/14/176 з диференційованою процентною ставкою для корпоративних клієнтів від 18.10.2007 року, позивач здійснив овердрафтове кредитування відповідача в сумі 18 295 505 грн. 45 коп., що підтверджується банківськими виписками із поточного рахунку відповідача, які додані до матеріалів справи..
Як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення умов Договору овердрафту № 015/14/176 з диференційованою процентною ставкою для корпоративних клієнтів від 18.10.2007 року та взятих на себе зобов'язань, здійснив часткове погашення кредиту в розмірі 16 296 645,39 грн. За таких обставин заборгованість по кредиту становить 1 998 860 грн. 06 коп.
Відповідно до п.п. 2.7., 2.8. Договору за користування овердрафтом за даним Договором позичальником сплачується диференційована відсоткова ставка, розмір якої залежить від фактичного строку безперервного дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника, а саме: безперервне дебетове сальдо від 1 до 4 календарних днів включно -9%; безперервне дебетове сальдо від 5 до 9 календарних днів включно -11,5%; безперервне дебетове сальдо від 10 до 14 календарних днів включно -13%; безперервне дебетове сальдо від 15 до 30 календарних днів включно -14%;
Сторони встановили, що обчислення строку користування овердрафтом та нарахування відсотків по Договору здійснюється кредитором за фактичне число календарних днів, протягом яких за відповідним поточним рахунком позичальника було наявне дебетове сальдо.
Згідно п. 5.1. договору, позичальник зобов'язується сплачувати відсотки за користування кредитними коштами за Договором щомісячно платіжним дорученням на рахунок нарахованих доходів № 26078232 не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні овердрафту.
Відповідно до п. 9.3. Договору у разі перевищення позичальником строку безперервного дебетового сальдо - автоматично встановлюється відсоткова ставка за овердрафтом у розмірі 45% річних за весь період наявності безперервного дебетового сальдо.
Додатковою угодою № 015/14/04/403 від 28.08.2008 року до Договору овердрафту № 015/14/176 з диференційованою процентною ставкою для корпоративних клієнтів від 18.10.2007 року, сторони внесли зміни до п. 9.3., відповідно до яких: позичальнику встановлюється відсоткова ставка за користування кредитними коштами у розмірі 20% річних з 18.08.2008 року.
За період користування кредитом з 22. 10.07р.у по 14.04.2009 року відповідач зобов”язаний був сплатити відсотки в сумі 721 755 грн. 07 коп.
Як свідчать матеріали справи, відповідач відсотки за користування кредитом за період з 22.10.07. по 14.04.2009 року сплатив частково в сумі 426 047 грн. 41 коп., заборгованість по відсотках за користування кредитом за період з 22.10.07. по 14.04.2009 року становить 295 707 грн. 66 коп.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 245 777 грн. 64 коп. за прострочку повернення кредиту за період з 11.10.2008 року по 15.04.2009 року та пеню в сумі 25 574 грн. 76 коп. за прострочку сплати відсотків за період з 01.08.2008 року по 15.04.2009 року.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 9.1. договору передбачено, що за порушення строків користування овердрафтом, сплати відсотків передбачених п. 1.2., 5.1. Договору, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.
В судовому засіданні 28.05.2009 року позивачем було подано уточнений розрахунок пені, відповідно до якого по Договору овердрафту № 015/14/176 з диференційованою процентною ставкою для корпоративних клієнтів від 18.10.2007 року пеня за прострочку сплати кредиту за період з 11.10.2008 року по 11.04.2009 року становить 240 225 грн. 90 коп. та за прострочку сплати відсотків за період з 01.08.2008 року по 11.04.2009 року - 21 631 грн. 26 коп, але своїм правом щодо зменшення позовних вимог в частині стягнення пені , з урахуванням уточненого розрахунку ,позивач не скористався..
Приймаючи до уваги, що позичальником було допущено прострочку повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, але оскільки при розрахунку пені позивачем не було враховано вимоги ч. 6 ст.232 Господарського о кодексу України, тому суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенні в сумі 240 225 грн. 90 коп. за прострочку сплати кредиту за період з 11.10.2008 року по 11.04.2009 року та в сумі 21 631 грн. 26 коп. за прострочку сплати відсотків за період з 01.08.2008 року по 11.04.2009 року, відповідно до наданого позивачем уточненого розрахунку пені.
22.10.2007 року між сторонами також було укладено кредитний договір № 012/14/180, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов”язання надати позичальнику (відповідачу) кредит для придбання транспортних засобів в сумі 600 000 грн., строком до 15.10.2010 року зі сплатою 14% річних та комісійної винагороди в розмірі 0,99% від суми кредиту.
Додатковою угодою № 012/14/04/390 від 19.08.2008 року до кредитного договору № 012/14/180 від 22.10.2007 року, сторони внесли зміни до п. 1.1., відповідно до яких: кредитор надає позичальнику кредит в сумі 600 000 грн., строком до 15.10.2010 року зі сплатою 19% річних та комісійної винагороди в розмірі 0,99% від суми кредиту.
Пунктом 9.1. договору № 012/14/180 від 22.10.2007 року сторони передбачили, що даний договір набуває чинності з дати його укладення та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості, відсотків за користування кредитом, штрафів та пені).
Згідно п. 5.1. кредитного договору № 012/14/180 від 22.10.2007 року, позивач взяв на себе зобов'язання відкрити позичальнику позичковий рахунок та надати кредит в сумі, обумовленій договором, шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника, відкритий в „Райффайзен Банк Аваль”, за умови оформлення відповідного забезпечення, що задовольняє вимоги кредитора.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов зазначеного кредитного договору № 012/14/180 від 22.10.2007 року, позивач надав відповідачу кредит в розмірі 600 000 грн., що підтверджується банківськими виписками із позичкового рахунку та поточного рахунку відповідача, які додані до матеріалів справи..
У відповідності до пункту 6.1. кредитного договору № 012/14/180 від 22.10.2007 року , відповідач взяв на себе зобов”язання використовувати кредит на зазначені у Договорі цілі і погасити основну заборгованість у відповідності до графіка погашення заборгованості (додаток № 1 до Договору) та остаточно не пізніше останнього дня користування кредитом, зазначено в п. 1.1. Договору, а саме: з листопада 2007 року по вересень 2010 року по 16 667 грн., а до 15.09.2010 року -16 655 грн.
Станом на 15.10.08р. відповідно до укладено між сторонами графіку погашення кредиту відповідач зобов”язаний був сплатити кредит в сумі 200004 грн. В порушення взятих на себе зобов”язань фактично відповідач сплатив лише 183 337 грн.
Пунктом 7.4 кредитного договору № 012/14/180 від 22.10.2007 року сторони встановили, що у випадку невиконання позичальником п.6.1,6.3,6.4,6.6,6.8,6.10 цього договору негайно обмежити надання кредиту або достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом , включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафі санкції.
15.10.08р. позивачем було направлено відповідачеві лист -попередження № 09-07\09\0009 з вимогою дострокового повернення кредиту по кредитному договору № 012/14/180 від 22.10.2007 року, проти факту отримання якого відповідач не заперечує.
Частиною 2 ст.1050 Цивільного кодексу України визначено: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Оскільки відповідачем було дійсно допущено порушення графіку повернення кредиту по кредитному договору № 012/14/180 від 22.10.2007 року, а тому позовні вимоги позивача щодо дострокового стягнення кредиту в сумі 416663 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Згідно п. 6.1. договору № 012/14/180 від 22.10.2007 року, позичальник зобов'язується сплачувати відсотки за кредит щомісячно платіжним дорученням на рахунок кредитора № 20782159 не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.
За період користування кредитом з 23.10.2007 року по 14.04.2009 року по кредитному договору № 012/14/180 від 22.10.2007 року відповідач зобов”язаний був сплатити відсотки в сумі 113377 грн 20 коп.
Як свідчать матеріали справи, відповідач відсотки за користування кредитом за період з 23.10.07р. по 14.04.2009 року сплатив частково в сумі 76 462 грн. 12 коп., заборгованість по відсотках за користування кредитом за період з 23.10.07р. по 14.04.2009 року становить 36 915 грн. 08 коп.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 6 145 грн. 28 коп. за прострочку повернення кредиту за період з 01.06.2008 року по 15.04.2009 року та пеню в сумі 2 317 грн. 66 коп. за прострочку сплати відсотків за період з 01.09.2008 року по 15.04.2009 року.
Пунктом 10.2. кредитного договору № 012/14/180 від 22.10.2007 року передбачено, що за порушення строків повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п. 1.1., 6.1. кредитного договору, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за фактичну кількість днів прострочення.
В судовому засіданні 28.05.2009 року позивачем було подано уточнений розрахунок пені, відповідно до якого по кредитному договору № 012/14/180 від 22.10.2007 року пеня за прострочку сплати кредиту за період з 01.06.2008 року по 11.04.2009 року становить 5 890,67 грн. та за прострочку сплати відсотків за період з 01.09.2008 року по 11.04.2009 року - 2 210 грн. 15 коп. пені, але своїм правом щодо зменшення позовних вимог в частині стягнення пені , з урахуванням уточненого розрахунку , позивач не скористався.
Приймаючи до уваги, що позичальником було допущено прострочку повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом по кредитному договору № 012/14/180 від 22.10.2007 року, але оскільки при розрахунку пені позивачем не були враховані вимоги п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України , тому суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенні в сумі 5 890,67 грн. за прострочку сплати кредиту за період з 01.06.2008 року по 11.04.2009 року та в сумі 2 210 грн. 15 коп. пені за прострочку сплати відсотків за період з 01.09.2008 року по 11.04.2009 року.
Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги, що відповідачем не сплачено заборгованість по кредиту, відсотки за його користування та пеню та прострочку повернення кредиту і відсотки, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 1 998 860,06 грн. заборгованості за кредитом, 295 707,66 грн., заборгованості по відсотках, 240225,90 грн. пені за прострочку сплати кредиту та 21631 грн 26 коп пені за прострочку сплати відсотків, відповідно до Договору про надання овердрафту №015/14/176 від 18.10.2007 року та додаткової угоди до нього; в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 416 663,00 грн., 36 915,08 грн. заборгованіть по відсотках,5890 грн 67 коп пені за прострочку сплати кредиту та 2210,15 грн пені за прострочку сплати відсотків , згідно кредитного договору № 012/14/180 від 22.10.2007 року та додаткових угод до нього. В решті позовних вимог відмовити.
Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 25500 грн. та витрати в сумі 118 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 559, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст 193, 230.231,232 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів", Київське шосе, 3, м. Чернігів, 14000 (п/р 2600110155310 в Київській регіональній дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904, код ЄДРПОУ 32284441) на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011 (п/р 290971032 в КРД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105) 1 998 860,06 грн. заборгованості за кредитом, 295 707,66 грн. заборгованості по відсотках, 240225,90 грн. пені за прострочку сплати кредиту, 21 631 грн. 26 коп. пені за прострочку сплати відсотків, відповідно до Договору про надання овердрафту №015/14/176 від 18.10.2007 року; та 416 663,00 грн. заборгованості за кредитом, 36 915,08 грн. відсотків, 5 890,67 грн. пені за прострочку сплати кредиту, 2 210,15 грн. пені за прострочку сплати відсотків, згідно кредитного договору № 012/14/180 від 22.10.2007 року; 25 500 грн. держмита та 118 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Л.М. Лавриненко
Рішення оформлено відповідно до ст.. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 29.05.09р.
Суддя Л.М. Лавриненко