Справа № 755/18149/13-ц
"11" лютого 2014 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Чех Н.А.
при секретарях - Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 05.02.2013 року, близько 10.50 годині по вулиці Данькевича в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Lexus GX 470», державний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_2, та автомобіля «Mazda CX 7», державний номер НОМЕР_2, за кермом якого він (позивач) знаходився. Внаслідок зіткнення транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Автомобіль «Lexus GX 470», державний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_2, був застрахований за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3089803 в ПрАТ «Страхова компанія «Статус». Задля встановлення вартості відновлювального ремонту автомобіля він (позивач) звернувся до станції технічного обслуговування «Авто Інтернейшенл», яка є офіційним дилером автомобілів марки «Mazda» на території України, з проханням провести калькуляцію пошкоджень завданих в результаті ДТП. Відповідно до рахунку-фактури № 532213_РФ_00237872 від 06.02.2013 року вартість відновлювального ремонту його автомобіля складає 14 368,02 грн. Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_2 була визнана винною в даній ДТП. На виконання вимог законодавства він звернувся до страхової компанії із заявою про відшкодування шкоди, та надав свій автомобіль для огляду, повідомив про всі відомі йому обставини. Оскільки, страховою компанією було здійснено розрахунок розміру страхового відшкодування на основі калькуляції AUDATEX, складеної аварійним комісаром Чистяковим К.О., з якою він повністю не погодився, вважає, що розмір шкоди значно занижений та не відповідає ринковій вартості ремонту, замовив в судового експерта-автотоварознавця послугу з оцінки пошкоджень його автомобіля. Відповідно до складеного Ковалем Ігорем Миколайовичем, що має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта-автотоварознавця та стаж експертної роботи з 1996 року, експертного автотоварозначого дослідження вартість матеріального збитку, завданого його (позивача) автомобілю складає 11 336,20 грн. Страхова компанія перерахувала на станцію технічного обслуговування 7 317,35 грн. за розрахунком аварійного комісара. Умовами полісу обов'язкового страхування передбачена франшиза, а тому з співвідповідача на його користь має бути стягнуто 510,00 грн. У зв'язку тим, що страхова компанія відмовилася здійснювати оцінку пошкодженого автомобіля, і він (позивач) був змушений залучати судового експерта, страхова компанія має йому сплатити 400,00 грн. за проведення дослідження. Згідно заяви про уточнення позовних вимог просив стягнути зі страхової компанії страхове відшкодування та вартість послуг експерта в розмірі 3 908,85 грн., зі співвідповідача франшизу в розмірі 510,00 грн., та судовий збір.
В судовому засіданні представник позивача обставини, які викладені в позовній заяві, та уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що позивачем була проведена експертна оцінка, відповідно до якого матеріальний збиток, який зазнав позивач внаслідок ДТП склав 11 336,20 грн. Враховуючи, що страхова компанія виплатила страхове відшкодування в сумі 7 317,35 грн., просив стягнути страхове відшкодування за вирахуванням франшизи в сумі 3 508,85 грн., та кошти за проведення експертного дослідження в сумі 400,00 грн. З співвідповідача просив стягнути франшизу в сумі 510,00 грн. Зауважив, що експертне дослідження проводилося коли справа знаходилася в суді, при огляді автомобіля позивача представник страхової компанії був присутній, є його підпис. Як йому відомо, представник страхової компанії не мав жодних заперечень щодо вказаних пошкоджень.
Представник відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщався належним чином. В матеріалах справи містяться письмові заперечення, в яких представник просив відмовити в задоволенні позову, справу слухати без його участі.
Співвідповідач в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи сповіщалася належним чином, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
В суді встановлено, що 05.02.2013 року, близько 10.50 годині по вулиці Данькевича в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Lexus GX 470», державний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_2, та автомобіля «Mazda CX 7», державний номер НОМЕР_2, за кермом якого знаходився позивач.
13.03.2013 року Деснянським районним судом м. Києва винесено постанову, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
На момент скоєння ДТП автомобіль «Lexus GX 470», державний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_2, був застрахований за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3089803 в ПрАТ «Страхова компанія «Статус».
20.03.2013 року позивач звернувся до ПрАТ «СК «Статус» із заявою про виплату страхового відшкодування. Відповідно до калькуляції № Л-9340, який було виконано аварійним комісаром Чистяковим К.О., матеріальний збиток, який було завдано позивачу склав 7 817,35 грн. 10.06.2013 року страхова компанія виплатила позивачу на рахунок СТО страхове відшкодування в сумі 7 317,35 грн.
Не погодившись із сумою страхового відшкодування, позивач враховуючи вимоги ст. 36.2 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернувся до судового експерта-автотоварознавця Коваль І.М. для встановлення матеріального збитку, якого він зазнав внаслідок ДТП. Відповідно до висновку № 854/13 від 20.12.2013 року вартість збитку склала 11 336,20 грн.
Відповідно до ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України, діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. З урахуванням обставин справи суд може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди, життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховик зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством України.
По данай справі було встановлено, що внаслідок дій співвідповідача ОСОБА_2 автомобілю позивача було завдано матеріальну шкоду в розмірі 11 336,20 грн.
Оскільки автомобіль винної у ДТП особи було застраховано в ПрАТ «СК «Статус», згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/3089803, страхова компанія має сплатити страхове відшкодування без урахування франшизи.
Умовами полісу передбачена франшиза в розмірі 500 грн. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком. Таким чином, вона сплачується за рахунок ОСОБА_2
Заперечення представника страхової компанії судом не приймаються до уваги, оскільки вони є безпідставними, необґрунтованими, бездоказовими та не відповідають вимогам законодавства.
Таким чином, суд дійшов висновку, що страхова компанія має сплатити позивачу страхове відшкодування в сумі 3 518,85 грн., 400,00 грн. за проведення експертного дослідження в сумі 400,00 грн., а всього 3 918,85 грн. З співвідповідача на користь позивача має бути стягнуто франшизу в сумі 500,00 грн.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. По даній справі позивачем було оплачено судовий збір у розмірі 229,41 грн. та 114,71 грн.
Відповідно до принципу пропорційності щодо задоволених вимог, та враховуючи, що законодавством передбачено те, що судовий збір стягується від загальної ціни позову у разі пред'явлення позову одним позивачем до кількох відповідачів, з відповідача ПрАТ «СК «Статус» має бути стягнуто на користь позивача судовий збір в розмірі 203,43 грн., з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір у розмірі 25,97 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 386, 1166, 1187, 1192 ЦК України, ст.ст. 9, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 60, 61, 88, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 3 918 (три тисячі дев'ятсот вісімнадцять) грн. 85 коп. та судовий збір - 203,43 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшизу у розмірі 500,00 грн. та судовий збір в розмірі 25,97 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: