Справа № 369/8462/13-ц Головуючий у І інстанції Пінкевич Н.С.
Провадження № 22-ц/780/843/14 Доповідач у 2 інстанції Антоненко
Категорія 38 13.02.2014
Іменем України
04 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді - Антоненко В.І.,
суддів: Гуля В.В., Касьяненко Л.І.,
за участю секретаря - Ромашини І.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Б-51» про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів
У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Б-51» про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що вона працювала на посаді першого заступника директора ТОВ «Б-51» з червня 2012 року. Позивач на своєму утриманні має дитину дворічного віку, у зв'язку з чим вона звернулася до відповідача із заявою про надання декретної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Однак ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади. За захистом своїх порушених прав вона звернулась із позовом до суду першої інстанції. Під час розгляду справи представником ТОВ «Б-51» було надано ряд документів, в яких відповідач звинувачує її в фінансовому шахрайстві та безпідставно ставить під сумнів довідки з лікарні, чим спричинив оприлюднення інформації, яка не відповідає дійсності та порушує її честь, гідність та ділову репутацію, як сумлінного працівника. У зв'язку з викладеним позивач просила суд визнати недостовірною інформацію, розповсюджену відповідачем, а саме: «враховуючи на той факт, що щодо ОСОБА_1 були раніше виявлені неодноразові факти фінансового шахрайства, з метою уникнення нових фактів фінансового шахрайства…просимо Вас підтвердити справжність довідки непрацездатності…»; визнати протиправними дії відповідача щодо поширення інформації, яка не відповідає дійсності; зобов'язати посадових осіб ТОВ «Б-51» вибачитися перед нею у присутності медпрацівників, яким були надіслані запити, в яких ставиться під сумнів її ділова репутація та принижується честь та гідність; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 20 тисяч гривень та судові витрати по справі.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 06 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 була прийнята на посаду першого заступника директора ТОВ «Б-51» згідно наказу №3-К від 08.06.2012 року на підставі заяви та строкового трудового договору від 11.06.2012 року. З листа № 35 від 24 квітня 2013 року ТОВ «Б-51», адресованого директору «Медична Клініка «Благомед», вбачається, що відповідач просить надати інформацію, при цьому зазначено, що «враховуючи на той факт, що щодо ОСОБА_1 були раніше виявлені неодноразові факти фінансового шахрайства, з метою уникнення нових фактів фінансового шахрайства, відповідно до ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», просимо Вас підтвердити справжність довідки непрацездатності Довідка №8А/2302, Довідка №10А/0103, Довідка №11А/0103, видані лікарем ТОВ «Медична клініка «Благомед» за період 18 лютого 2013 року по 07 березня 2013 року ОСОБА_1» (а. с. 8). З листів № 32 від 24 квітня 2013 ТОВ «Б-51» (а. с. 43, 45, 50, 52) вбачається, що відповідач направив запити щодо надання інформації, при цьому в листах вказав: «враховуючи той факт, що в листі були виявлені технічні описки та помилково частково зазначена інформація про іншу фізичну особу працівника підприємства, з метою виправлення помилки та уникнення викривлення суб'єктивного ставлення до пацієнта, просимо Вас вважати єдиним правильним запитом щодо питання справжності листка непрацездатності ОСОБА_1 даний лист та вважати його єдиним вірним».
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд обгрунтовано виходив з положень ст. ст. 34, 40 Конституції України, ст. 277 ЦК України, ст. ст. 1, 47-47-1 Закону України «Про інформацію», постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» та прийшов до правильного висновку про те, що позивач не надала належних та допустимих доказів суду на підтвердження своїх вимог.
Відповідно до ч. ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
За змістом ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Разом із тим, у силу положень ст. ст. 94, 277 ЦК України, ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.
Згідно зі ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до положень ст.. 47-1 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, тобто висловлювань, які не містять фактичних даних. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Суд першої інстанції правильно визначився з характером правовідносин, що виникли між сторонами та застосував до них відповідні норми права, прийшовши до висновку, що викладені в названих листах вислови є оціночними судженнями, оскільки не містять відомостей про конкретні факти, події та явища.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів..
Головуючий
Судді: