Справа № 531/2368/13-ц
Провадження № 2/531/92/14
27 січня 2014 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого - судді Жмурко П.Я.
при секретарі Сімоненко Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на їхню користь заборгованість по кредитному договору у розмірі 14237,87 грн., а також понесений ними судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.11.2011 року між відповідачем та ПАТ «Дельта Банк» було укладено кредитний договір №001-16515-291111. Згідно договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит, шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії. Позивач своє зобов'язання виконав. Станом на 15.10.2013 року відповідач свої зобов'язання по договору належним чином не виконує, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 14237,87грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте у позовній заяві він просив суд справу розглядати без його участі, зазначивши при цьому, що підтримує позов у повному обсязі і не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (судової повістки). Причину неявки відповідач суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не надав.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням заяви представника позивача, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З матеріалів справи вбачається, що 29.11.2011 року між сторонами було укладено договір №001-16515-291111. Згідно умов договору банк надав клієнту кредит, шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії в загальному розмірі 30000 грн. та встановив на день укладення договору ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 10000 грн. (п. 1.3). Згідно п. 1.5 договору, кредитування здійснюється протягом 364 календарних днів і кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку надання попередньої, на умовах погоджених сторонами і не потребує підписання додаткових угод. Пунктом 3.7 договору була передбачена пеня у разі порушення строків платежів. Погашення заборгованості по кредиту мало здійснюватись щомісячними платежами (п. 3.6). Згідно п. 3.3 клієнт зобов'язався оплатити послуги банку, відповідно до Тарифів та Правил. (а.с. 5-7) Тарифами встановлено плату за обслуговування карткового рахунку та кредитної лінії, а також плату за здійснення карткових операцій. (а.с. 8)
З матеріалів справи вбачається, що до укладення договору, відповідач звернувся до банку з відповідною заявою на надання кредиту (а.с. 9-10) та заповнив опитувальник клієнта (а.с. 11-13).
В матеріалах справи відсутні відомості про те, що дію договору припинено. Таким чином, позивачем не пропущено строки позовної давності.
Положення договору не були предметом оскарження. Враховуючи дану обставину, а також вищезазначені, суд приходить до висновку, що укладення договору на зазначених умовах відбулося на підставі вільного волевиявлення сторін.
Згідно п. 2.1 договору, моментом надання банком кредиту є день здійснення операції за допомогою картки або день утримання платежів передбачених Тарифами. (а.с. 5) З розрахунку ціни позову, який по суті є розрахунком заборгованості, вбачається, що банком було виконано його зобов'язання по договору. Разом з тим, розрахунок свідчить, що відповідач умови договору не виконував в результаті чого, станом на 15.10.2013 року існує заборгованість у розмірі 14462,87 грн. (а.с. 17)
Заборгованість по кредиту складається із тіла кредиту, в тому числі і простроченого - 9997,19 грн., комісії - 4240,68 грн. та пені - 225 грн. (а.с. 17) Згідно позову, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по тілу кредиту, в тому числі і прострочену, та комісію на загальну суму 14237,87 грн. Зазначені платежі, були передбачені укладеним між сторонами договором, а тому можуть бути стягнуті з відповідача.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача, заборгованість по кредитному договору №001-16515-291111 від 29.11.2011 року у розмірі 14237,87 грн.
Згідно з положеннями ст. 88 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову у повному обсязі, з відповідача має бути стягнуто на користь позивача судовий збір у розмірі 229,40 грн.
Керуючись ст. ст. 526, 529, 549, 627, 629, 641, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 27, 31, 57, 60, 79, 88, 169, 212-215, 224-225 ЦПК України, суд -
Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь акціонерного товариства «Дельта Банк» р/р №26251905389136, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020, заборгованість по кредитному договору на загальну суму 14237,87 грн. (чотирнадцять тисяч двісті тридцять сім гривень вісімдесят сім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь акціонерного товариства «Дельта Банк», р/р 6499100199, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020, понесений ними судовий збір у розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень сорок копійок).
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області, через Карлівський районний суд Полтавської області, протягом десяти днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення.
Суддя Жмурко П.Я.