Справа № 2-3440/12 Головуючий у І інстанції Медвідь Н.О.
Провадження № 22-ц/780/913/14 Доповідач у 2 інстанції Коцюрба
Категорія 45 13.02.2014
Іменем України
03 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - Коцюрби О.П.,
Суддів - Білоконь О.В., Сержанюка А.С.,
При секретарі - Ромашини І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на ? частину автомобіля, -
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ОСОБА_2 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що 12 лютого 2003 року між сторонами було зареєстровано шлюб. Від спільного шлюбу мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
13 липня 2012 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області шлюб між сторонами розірвано. За час шлюбу, сторони придбали автомобіль SААВ - 9 3 - кабріолет, зареєстрований в МРЕВ УДАІ м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, який позивач просив виділити йому у власність, у розмірі 1/2 частини вказаного автомобіля.
В ході судових засідань, позивач змінив свої позовні вимоги та просив визнати за ним право власності на 1/2 частину автомобіля SААВ 9 3 кабріолет, 1999 року випуску, зареєстрованого в МРЕВ УДАІ м. Боряка Києво-Святошинського району Київської області, державний номер НОМЕР_1, придбаного під час шлюбу. Стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію за 1/2 частку автомобіля, у праві спільної сумісної власності на автомобіль у розмірі 50 773,00 грн. Судові витрати, включаючи вартість проведення оцінки майна (350 грн.), покласти на відповідача.
Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2013 року позов задоволено. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину автомобіля SААВ - 9, 3 кабріолет 1999 року випуску зареєстрованого в МРЕВ УДАІ м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, державний номер НОМЕР_2. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за ? частку автомобіля у розмірі 50 773 грн. та 350 грн. вартість проведеної оцінки, а всього 51 123 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 507. 73 грн. судового збору.
Не погоджуючись з додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2013 року, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просила, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог. Зазначила, що рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2013 року ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Судом встановлено, що 12 лютого 2003 року між сторонами був зареєстрований шлюб, про що, відділом реєстрації актів громадського стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві було зроблено відповідний актовий запис за №55 .
15 листопада 2012 рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області, шлюб сторін розірвано.
За час шлюбу, сторони придбали автомобіль SААВ - 9 3, кабріолет, зареєстрований в МРЕВ УДАІ м. Боярка Києво-Святошинського району, Київської області, державний номер НОМЕР_1.
Згідно з ч. 6 ст. 57 СК України, суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Ст. ст. 70, 71 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом прав» спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦК України, неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
В п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст. ст. 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Статтею 372 ЦК України визначено, що майно, яке є у спільній сумісній власності може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду, частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Копія довідки з МРЕВ від 13 листопада 2013 року, підтверджує, що спірний автомобіль зареєстрований та є в користуванні відповідачки ОСОБА_1
Згідно звіту про оцінку майна від 30 жовтня 2013 року, проведеного оцінювачем ОСОБА_4, ринкова вартість автомобіля SААВ 9 3, 1999 року випуску, державний номер НОМЕР_1, становить 101 546 грн.
Як вбачається з висновку експертного дослідження №10/1 від 06 грудня 2013 року проведеного Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області, який було надано ОСОБА_1 при розгляді справи в Апеляційному суді Київської області, ринкова вартість автомобіля SAAB 9 3, державний номер НОМЕР_1 становить 51924,50 грн.
При розподілі спірного майна, сторони, спільної згоди при його оцінці не досягнули.
Вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувавти положення частини 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової сум на депозитний рахунок суду.
За відсутності такої згоди, присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного із них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
У разі, коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання за ним права власності на 1/2 частину автомобіля SААВ - 9 3, кабріолет, 1999 року випуску, зареєстрованого в МРЕВ УДАІ м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, державний номер НОМЕР_1 є правильною.
Так як в судовому засіданні сторонами не вчинено дій щодо попереднього внесення ними на депозитний рахунок суду першої інстанції грошової суми за частину належного майна, колегія суддів вважає, що додаткове рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації за ? частину автомобіля необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про визнання за ОСОБА_1 права власності на ? частину автомобіля, а в задоволенні решти позовних вимог про поділ автомобіля відмовити.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ? частини, компенсації, за автомобіль SAAB 9 3, кабріолет, 1999 року випуску, зареєстрованого в МРЕВ УДАІ в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, державний номер НОМЕР_1, в сумі 50773 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину автомобіль SAAB 9 3, кабріолет, 1999 року випуску, зареєстрованого в МРЕВ УДАІ в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, державний номер НОМЕР_1.
В задоволенні решти позовних вимог про поділ автомобіля відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: