Справа № 379/239/14-к
1-кп/379/16/14
13.02.2014 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі:
Головуючого : ОСОБА_1 ,
за участю прокурора: секретаря:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілого: ОСОБА_6 ,
відкрито провівши в залі суду в м. Тараща підготовче судове засідання по кримінальному провадженню щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , позапартійного, державних нагород немає, в/з, освіта базова загальна середня, не одруженого, не працюючого, не маючого судимості,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , позапартійного, державних нагород немає, в/з, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-
13.01.2014 року близько 21.00 години ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували в столярному цеху, що розташований по АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_6 , де проводили ремонтні роботи дизельного двигуна. В цей час ОСОБА_4 з метою протиправного заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, вступив у злочинний зговір з ОСОБА_5 на таємне викрадення деревообробних фрез до столярного станка, що належать ОСОБА_6
Скочко ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , реалізуючи свій спільний злочинний умисел, користуючись відсутністю господаря та осіб, які б могли завадити їм вчинити крадіжку, діючи з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок викрадення чужого майна, вдвох підійшли до столу на якому закріплений деревообробний станок, із поверхні столу таємно викрали деревообробні фрези в кількості 6 штук, які помістили до мішка з поліпропіленового матеріалу, що належав ОСОБА_5 .
Того ж дня, доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_5 діючи за домовленістю із ОСОБА_4 , тобто групою осіб, викрадені із столярного цеху ОСОБА_6 деревообробні фрези в кількості 6 штук, продав громадянці ОСОБА_8 , мешканці АДРЕСА_4 . В подальшому отримані гроші ОСОБА_4 та ОСОБА_5 витратили на власний розсуд, купуючи спиртне та продукти харчування.
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 16.01.2014 року, ринкова вартість бувших у вжитку деревообробних фрез в кількості 6 штук, з врахуванням зношення в процесі експлуатації, станом на 13.01.2014 року складає 195 грн.
Отже, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 своїми умисними протиправними діями заподіяли потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 195 грн.
Матеріальні збитки відшкодовано.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за обставин зазначених в обвинувальному акті.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні повністю визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за обставин зазначених в обвинувальному акті.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_4 , органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, яке вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, яке вчинене за попередньою змовою групою осіб.
21.01.2014 року між потерпілим ОСОБА_6 , з одного боку, та обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України укладено угоди про примирення.
Згідно вищезазначених угод потерпілий та обвинувачені дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинувачених за ч. 2 ст. 185 КК України. Обвинувачені беззастережно визнали свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Також сторонами угод визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повинні понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 850 грн кожен з урахуванням того, що на день укладення угоди про примирення обвинувачені вчинили злочин середньої тяжкості, щиро розкаялися, активно сприяли розкриттю злочину, шкода, яка завдана кримінальним правопорушенням, повністю відшкодована. Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дали згоду на його призначення.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та потерпілому ОСОБА_6 .
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив дані угоди затвердити і призначити обвинуваченим узгоджену в угодах міру покарання та інші передбачені угодами заходи.
Потерпілий в судовому засіданні просить вказані угоди з обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 затвердити і призначити узгоджену в них міру покарання, шкода йому відшкодована в повному розмірі.
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні також просять вказані угоди з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в них міру покарання та інші, передбачені угодами заходи, при цьому беззастережно визнали себе винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, в обсязі підозри, дали згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатні реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_6 повністю усвідомлюють зміст укладених ними угод про примирення, характер обвинувачення, щодо якого обвинувачені визнають себе винуватими, цілком розуміють свої права, визначені п. 1-4 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угод про примирення відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даних угод. Умови угод відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, виконання угод обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є можливим.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що своїми діями ОСОБА_4 таємно викрав чуже майно, яке вчинено за попередньою змовою групою осіб, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, за якою належить призначити обвинуваченому міру покарання, узгоджену сторонами угоди про примирення.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що своїми діями ОСОБА_5 таємно викрав чуже майно, яке вчинено за попередньою змовою групою осіб, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, за якою належить призначити обвинуваченому міру покарання, узгоджену сторонами угоди про примирення.
Речові докази: деревообробні фрези в кількості 6 штук, що передані під схоронну розписку потерпілому ОСОБА_6 , підлягають залишенню останньому в рахунок відшкодування завданої шкоди.
Цивільний позов не заявлявся.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 369, 394, 374, 471, 473, 474, 475, 476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 21.01.2014 року, укладену між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_4 , узгоджену сторонами міру покарання у виді 850 (вісімсот п'ятдесят ) грн штрафу.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Затвердити угоду про примирення від 21.01.2014 року, укладену між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
ОСОБА_5 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_5 , узгоджену сторонами міру покарання у виді 850 (вісімсот п'ятдесят ) грн штрафу.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.
Речові докази: деревообробні фрези в кількості 6 штук, що передані під схоронну розписку потерпілому ОСОБА_6 , залишити останньому в рахунок відшкодування завданої шкоди.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд Київської області протягом 30 діб з дня його оголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженим та прокурору.
Головуючий:ОСОБА_1