Провадження № 22-ц/774/560/14 Справа № 0430/1078/12 Головуючий у 1 й інстанції - Кривошея С.С. Доповідач - Свистунова О.В.
Категорія 31
11 лютого 2014 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Свистунової О.В.
суддів Міхеєвої В.Ю.,Ремеза В.А.,
при секретарі Книш К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2013 року
у цивільній справі за позовом Прокурора міста Першотравенська в інтересах Першотравенської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
У березні 2012 року Прокурора міста Першотравенська в інтересах Першотравенської міської ради Дніпропетровської області звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що постановою Першотравенського міського суду від 04 листопада 2011 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.366, ч.2 ст.367 КК України було закрито, а підсудного ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію», цивільний позов прокурора залишено без розгляду. Вважав, що оскільки злочинними діями ОСОБА_2 державі в особі Першотравенської міської ради була спричинена матеріальна шкода на суму 532692 гривень то відповідач і повинен відшкодувати завдану шкоду в повному обсязі, пор що і просив суд.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2013 року позовні вимоги Прокурора міста Першотравенська в інтересах Першотравенської міської ради Дніпропетровської області задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Першотравенської міської ради 532 692 гривні 00 копійок. Зобов'язано Першотравенську міську раду Дніпропетровської області повернути ОСОБА_2 бойлер марки ПСВ-200 встановлений на котельній «Центральна» м.Першотравенська Дніпропетровської області. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 3 441 гривня.
Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись, що оскаржуване рішення винесенно у зв»язку з неповнотою встановлених обставин, які мають значення для справи, з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що у відношенні відповідача ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу за скоєння злочинів передбачених ч.2 ст.366 та ч.2 ст.367 КК України. Оскільки, в результаті неналежного виконання своїх службових обов'язків, ОСОБА_2 спричинив тяжкі наслідки місцевому бюджету м. Першотравенська в сумі 532692, 00 гривень.
Постановою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2011 року кримінальну справу відносно відповідача ОСОБА_2 за скоєння злочинів, передбачених ч.2 ст.366, ч.2 ст.367 КК України закрито, а останнього звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» від 08 липня 2011 року. Цивільний позов прокурора м. Першотравенська заявленого в інтересах Першотравенської міської ради про стягнення з ОСОБА_2 532692,00 гривень матеріальної шкоди залишено без розгляду.
Як встановлено у суді першої інстанції та вбачається з вищезазначеної постанови, в період грудня 2008 р. - січня 2009 р. ОСОБА_2, будучи посадовою особою та замовником робіт за договором підряду №165-р від 20 серпня 2008 року, неналежним чином не виконуючи свої посадові обов'язки, ставлячись до них не сумлінно та не здійснюючи належним чином контроль, в порушення п.п.8.2,8.3,8.4, 8.6 ДБН А.3.1-5-96, затверджених наказом Держкоммістобудування України від 03 квітня 1996 року №49, вимоги яких повинні виконуватися всіма учасниками будівництва, незалежно від форми власності та відомчої належності, п.2.2 контракту з виконуючим обов'язки директора Першотравенського міського житлово-комунального підприємства від 06 червня 2008 року, п.5.2,5.3 договору підряду №165-р від 20 серпня 2008 року, при вхідному контролі матеріалів та устаткування не здійснив їх зовнішній огляд на відповідність вимогам стандартів, інших нормативних документів та робочої документації, а також наявність та зміст паспортів, сертифікатів та інших супроводжувальних документів на бойлер марки ПСВ-200, не здійснив контроль якості будівельно-монтажних робіт в порядку технічного нагляду, а також перевірку якості будівельно-монтажних робіт на котельній «Центральна» м. Першотравенська при прийманні об'єкту, допустив встановлення та експлуатацію в зазначеній котельній бойлера не марки ПСВ-200. Змонтоване устаткування на котельній «Центральна» м. Першотравенська з маркуванням бойлера марки ПСВ-200, згідно експертних висновків №181.09.12.1-28.21 від 22 травня 2009 року, №223.10.12.1-28.21 від 12 травня 2010 року державного підприємства «Придніпровського експертно-технічного центру Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» є підігрівачем марки ПСВ-125 не забезпечує його безпечну експлуатацію, а також непридатне до експлуатації. Таким чином, на котельню «Центральна» м. Першотравенська встановлено технічне устаткування, не придатне до експлуатації, яке не відповідає договору підряду №165-р від 20 серпня 2008 року.
На підставі наданих ОСОБА_2 документів, 26 грудня 2008 року управлінням державного казначейства в м. Першотравенську Дніпропетровської області на банківський рахунок №26004051800975 КБ «ПриватБанк» перераховано підрядчику ПП «Дніпроміськбуд» сума 778637,80 гривень за фіктивно виконані підрядні роботи, в тому числі, грошові кошти за фіктивний монтаж бойлера марки ПСВ-200 вартістю 532692,00 гривні.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до вимог ст. 28 КПК України передбачено, що особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана майну юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала. Шкода, завдана особі або майну, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала , за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 особисто надав заяву про закриття кримінальної справи відносно нього на підставі Закону України «Про амністію» та звільнення від кримінальної відповідальності, наслідком зазначеної заяви стала постанова Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04.11.2011р., якою ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності по кримінальній справі за обвинуваченням за ч.2 ст.366, ч.2 ст.367 КК України на підставі ст.1 п.«г», ст.6, ст.8 п. «б», 10, 12 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011р., цивільний позов залишено без розгляду ( а.с.9-11).
На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції вважав за необхідне стягнути з ОСОБА_2 майнову шкоду на користь Першотравенської міської ради Дніпропетровської області, зобов'язати Першотравенську міську раду Дніпропетровської області після відшкодування їй матеріальної шкоди повернути ОСОБА_2 бойлер марки ПСВ-200, встановлений на котельні «Центральна» м.Першотравенська Дніпропетровської області, а також на підставі ст.88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог також і з тих підстав, що судом було враховано, що відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року, амністія не звільняє винного від обов»язку відшкодування заподіяної злочином шкоди. А доводи відповідача, щодо не визначення розміру суми, що підлягають стягненню на відшкодування шкоди, на думку колегії суддів, не відповідають матеріалам кримінальної та цивільної справи.
Посилання апелянта на відсутність його вини у спричиненні шкоди - спростовується матеріалами кримінальної справи та відповідно винесеною постановою від 04 листопада 2011 року.
Доводи апелянта про те, що його матеріальна відповідальність повинна визначатись вимогами ст.ст. 130-138 КЗпП України є безпідставними, оскільки, шкода спричинена ним не підприємству, а бюджету, а встановлені судом правовідносини регулюються саме нормами Цивільного Кодексу України.
Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов правильного висновку, задовольняючи позов та врахувавши вимоги п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року №6 (з послідуючими змінами та доповненнями) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» згідно до якого, постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі відповідальній за шкоду.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам норм матеріального, процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, матеріалам справи, зводяться до переоцінки доказів по справі.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права та підстав для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.
Судом першої інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, тому, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді