Справа № 405/7832/13-ц
2/405/1548/13
05 лютого 2014 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого: Циганаш І.А.
при секретарі: Булькач С.С.
за участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за позовом Кіровоградського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державного підприємства «Компаніївське лісове господарство» до Кіровоградської міської ради, ОСОБА_3, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства та Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області про визнання недійсними та скасування пунктів 1 рішень сесії Кіровоградської міської ради № 1364 від 06 листопада 2008 року « Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1» та № 1838 від 12 березня 2009 року «Про внесення змін до рішення Кіровоградської міської ради від 06 листопада 2008 року № 1364», рішення сесії Кіровоградської міської ради № 2333 від 09 липня 2009 року «Про передачу ОСОБА_3 безоплатно у власність земельних ділянок в АДРЕСА_1», визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку серії КР № 088205 від 10 серпня 2009 року та серії КР № 088206 від 10 серпня 2009 року, зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010938700541 та № 010938700542, зобов'язання повернення земельних ділянок, -
14 серпня 2013 року Кіровоградський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державного підприємства «Компаніївське лісове господарство» звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтувавши його тим, що перевіркою в порядку нагляду за додержанням і застосуванням вимог земельного законодавства встановлено, що пунктом 1 рішення сесії Кіровоградської міської ради від 06.11.2008 № 1364 «Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1» погоджено місце розташування та надано ОСОБА_3 згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1 у власність загальною площею 0,22 га ( у тому числі по угіддях: 0,22 га - землі без рослинного або з незначним рослинним покривом) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення садівництва за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі.
В подальшому, пунктом 1 рішення сесії КМР від 12.03.2009 року № 1839 внесено зміни до попереднього пункту рішення, затверджено матеріали вибору місця розташування та надано ОСОБА_3 дозвіл та вимоги на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність спірної земельної ділянки.
В свою чергу, рішенням сесії міської ради від 09.07.2009 року № 2333 «Про передачу ОСОБА_3 безоплатно у власність земельних ділянок в АДРЕСА_1» затверджено проект землеустрою та передано у власніть ОСОБА_3 земельні
ділянки в АДРЕСА_1 загальною площею 2200,00 кв. м, з них: площею 1000,00 кв.м - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у тому числі по угіддях: землі житлової та громадської забудови та площею 1200,00 кв.м - для ведення садівництва, у тому числі пл. угіддях: сади, за рахунок земель сільськогосподарського призначення.
Вказані рішення Кіровоградської міської ради суперечать вимогам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню з огляду на наступне.
Перевіркою встановлено, що спірні земельні ділянки площами 0,1 га та 0,12 га кожна, належать до земель державного лісового фонду Кіровоградського лісництва державного підприємства «Компаніївське лісове господарство», а отже, рішенням Кіровоградської міської ради № 2333 від 09.07.2009 року фактично змінено їх цільове призначення із лісогосподарського на землі житлової та громадської забудови та землі сільськогосподарського призначення, вилучено вказані земельні ділянки у постійного користувача та передано у власність фізичній особі.
Відповідно до Проекту організації і ведення лісового господарства «Кіровоградське лісове господарство» (правонаступником якого є ДП «Компаніївське лісове господарство») 2006 року та Проекту організації і розвитку лісового господарства ДП «Компаніївське лісове господарство» 2010 року по Кіровоградському лісництву земельні ділянки, щодо яких виник спір, знаходяться в кварталі 50 виділі 3 (2006 рік) та в кварталі 93 виділі 2 (2010 рік) Кіровоградського лісництва та перебувають у постійному користуванні позивача.
Право постійного користування державного лісогосподарського підприємства земельними ділянками, що були надані міською радою у власність та їх перебування у складі земель лісового фонду підтверджується також матеріалами інвентаризації, що проводилася у 2005 році з метою виготовлення державного акту на право постійного користування землею державного лісового фонду ДП «Кіровоградське лісове господарство» на території Кіровоградської міської ради (урочище Салганові піски).
На вимогу прокуратури державним підприємством «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на підставі наданих схем земельних ділянок з кадастровими номерами 3510100000:45:404:0004 та 3510100000:45:404:0005 (з відображенням їх координат), витягу з планшету Кіровоградського лісництва по ур. Салганові піски та наявних в інституті графічних матеріалів, одержаних при проведенні геодезичних робіт по інвентаризації земель держлісфонду здійснено співставлення меж земельних ділянок, переданих у власність ОСОБА_3 із землями державного лісового фонду Кіровоградського лісництва ДП «Компаніївський лісгосп», в результаті цього виявлено, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах земель державного лісового фонду.
Погодження на зміну цільового призначення не надавалось, відповідне рішення уповноваженим органом не приймалось.
Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року №610-р «Про деякі питання розпорядження земельними ділянками» зобов'язано зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення; відкликати раніше надану згоду на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення у разі, коли місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування не прийнято відповідні рішення або коли за результатами перевірки встановлено, що такі рішення прийняті з порушенням вимог законодавства.
Зважаючи на вищевикладене, спірні земельні ділянки належать до земель лісогосподарського призначення та на момент передачі їх у власність фізичній особі перебували в постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства. Згідно вимог чинного законодавства землі лісогосподарського призначення не підлягають передачі у приватну власність громадян для будівництва та обслуговування житлового будинку, ведення садівництва.
У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗК України).
Зважаючи на викладене, враховуючи висновок Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області № 3269/2 від 31.07.2013 року щодо порушення міською радою вимог закону при прийнятті рішення про передачу земель у приватну власність, а також порушення права ДП «Компаніївський лісгосп» на розпорядження спірними земельними ділянками, пункт 1 рішення Кіровоградської міської ради від 06.11.2008 року № 1364, пункт 1 рішення від 12.03.2009 № 1838 ( в частині, що стосується відповідача 2) та рішення міської ради від 09.07.2009 року № 2333 суперечать вимогам чинного законодавства, а тому підлягають визнанню недійсними та скасуванню.
На підставі рішення Кіровоградської міської ради № 2333 від 09.07.2009 року ОСОБА_3 отримав державні акти на право власності на спірні земельні ділянки, а саме: державний акт серії КР № 088205 від 10.08.2009 року на земельну ділянку площею 1000 кв.м з кадастровим номером 3510100000:45:404:0004 та державний акт серії КР № 088206 від 10.08.2009 року на земельну ділянку площею 1200 кв.м з кадастровим номером 3510100000:45:404:0005. Зазначені державні акти зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010938700541 та № 010938700542 відповідно.
З огляду на те, що на підставі незаконних рішень Кіровоградської міської ради, особою отримано державні акти на право власності на земельні ділянки, вони, відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, підлягають визнанню недійсними.
Водночас, державні акти на право власності на земельні ділянки вимогам зазначених нормативних актів не відповідають, оскільки видані на підставі незаконних (недійсних) рішень органу державної влади, а також суперечить вимогам закону.
Отже, в силу вимог норм Земельного та Цивільного кодексів державні акти серії КР № 088205 від 10.08.2009 року та серії КР № 088206 від 10.08.2009 року підлягають визнанню недійсними.
Відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.
Пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України передбачено право власника майна витребувати у всіх випадках від добросовісного набувача майно, набуте останнім безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати.
Відповідачем ОСОБА_3 як добросовісним набувачем, спірні земельні ділянки отримані у власність в порядку безоплатної приватизації, на підставі ст. 118 Земельного кодексу України.
Зважаючи на викладене, наявні підстави для витребування земельних ділянок з кадастровими номерами 3510100000:45:404:0004 та 3510100000:45:404:0005 від ОСОБА_3 на підставі ст.388 ЦК України та повернення їх в постійне користування ДП «Компаніївське лісове господарство». Нормативна грошова оцінка земельних ділянок згідно листа Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області № 9228/04/1613 від 29.07.2013 року становить 202 111,11 грн. та 202 571,36 грн. відповідно.
Оскільки земельні ділянки, щодо яких виник спір, знаходяться в постійному користуванні державного підприємства «Компаніївське лісове господарство», вбачаються підстави для звернення з позовом в інтересах держави в особі вказаного суб'єкта. Так, згідно статуту ДП «Компаніївське лісове господарство», затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 13.08.2007 № 437, з урахуванням змін згідно наказу від 09.08.2011 року № 621, державне підприємство засноване на державній формі власності, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і входить до сфери управління Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства. Зважаючи на викладене, «інтерес держави» у даному випадку полягає в безумовному забезпеченні права набуття та використання землі на єдиних підставах та в порядку, визначеному чинним законодавством.
Підставою для залучення Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача є те, що рішеннями міської ради про передачу лісогосподарських земель у приватну власність порушено інтереси Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства. Так, відповідно до Положення про Кіровоградське обласне управління лісового та мисливського господарства, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 12.11.2012 року № 402, Управління реалізовує державну політику в галузі лісового та мисливського господарства, координує діяльність підприємств, що належать до сфери управління Держлісагентства України.
Згідно п. 4.1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Кіровоградській області затверджено наказом Державної інспекції сільського господарства України від 28.02.2012 року № 99, Держсільгоспінспекція в області здійснює державний контроль (нагляд) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та з питань надання земель у власність та користування.
Зважаючи, що про порушення свого права позивач дізнався лише 08.07.2013 року, а Кіровоградська міжрайонна прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері про порушення прав лісгоспу дізналася лише 10.07.2013 року, тобто після отримання відповідного листа від Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства, строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України, не вважається пропущеним.
Відповідно до ч. 2 ст. 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві декілька вимог, пов'язаних між собою. Підставою об'єднання у вказаній позовній заяві вимог про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсними державних актів на право власності та повернення земельних ділянок є те, що вказані вимоги пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, а окремий їх розгляд неможливий.
Просить визнати недійсними та скасувати пункт 1 рішення сесії Кіровоградської міської ради № 1364 від 06.11.2008 року «Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в АДРЕСА_1», пункт 1 рішення сесії Кіровоградської міської ради № 1838 від 12.03.2009 року «Про внесення змін до рішення Кіровоградської міської ради від 06.11.2008 року № 1364» в частині надання дозволу та вимог на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_3, рішення сесії Кіровоградської міської ради № 2333 від 09.07.2009 року «Про передачу ОСОБА_3 безоплатно у власність земельних ділянок в АДРЕСА_1», державні акти на право власності на земельну ділянку серії КР № 088205 від 10.08.2009 року та серії КР № 088206 від 10.08.2009 року, які зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010938700541 та № 010938700542, зобов'язати ОСОБА_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_2) повернути державному підприємству «Компаніївське лісове господарство» ( вул. Лісна, 2, смт. Компаніївка, Кіровоградська обл., 28400) земельні ділянки з кадастровим номером 3510100000:45:404:0004, нормативна грошова оцінка якої становить 202 111,11грн. та з кадастровим номером 3510100000:45:404:0005, нормативна грошова оцінка якої становить 202 571,36 грн. Судові витрати у справі покласти на відповідачів.
В судовому засіданні Кіровоградський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державного підприємства «Компаніївське лісове господарство» та представник Державного підприємства «Компаніївське лісове господарство» позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача Кіровоградської міської ради в судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог позивачів відмовити, зазначив, що рішенням сесії міської ради від 09.07.2009 року № 2333 «Про передачу ОСОБА_3 безоплатно у власність земельних ділянок
в АДРЕСА_1» затверджено проект землеустрою та передано у власніть ОСОБА_3 земельні ділянки в АДРЕСА_1 загальною площею 2200,00 кв. м, з них: площею 1000,00 кв.м - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у тому числі по угіддях: землі одно - та двоповерхової житлової забудови, за рахунок земель житлової та громадської забудови та площею 1200,00 кв.м - для ведення садівництва, у тому числі по угіддях: сади, за рахунок земель сільськогосподарського призначення.
Вказане рішення Кіровоградської міської ради не суперечить вимогам чинного законодавства.
В обґрунтування вимог заяви позивач вказує на те, що спірні земельні ділянки належать до земель державного лісового фонду Кіровоградського лісництва державного підприємства «Компаніївське лісове господарство», а рішенням Кіровоградської міської ради № 2333 від 09.07.2009 року фактично змінено їх цільове призначення на землі житлової та громадської забудови та землі сільськогосподарського призначення, вилучено вказані земельні ділянки у постійного користувача (ДП «Компаніївський лісгосп» та передано у власність фізичній особі.
Вважає, що позивачами не надано доказів того, що зазначена земельна ділянка віднесена до земель лісогосподарського призначення. Проте, ДП Компаніївське лісове господарство» не має державного акту про право власності або постійного користування на передану відповідно до спірного рішення земельну ділянку, її межі в натурі ніким не встановлювалися, що не відповідає ст.46 ЛК України, ст. 125 ЗК України.
Надані позивачами матеріали не є планово-картографічною документацією, яка відповідає Інструкції з проведення лісовпорядкування в єдиному державному лісовому фонді СРСР, частина друга 1990 рік, яка чинна згідно з п.2 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, та не відповідають матеріали лісовпорядкування вимогам Інструкції про порядок виготовлення та розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986 року, ч. 4 ст. 48 Лісового Кодексу України, оскільки матеріали лісовпорядкування повинні бути погоджені з територіальними районними органами по земельних ресурсах.
Долучені до матеріалів справи документи не можуть бути належними та допустимими доказами в обгрунтування позовних вимог.
Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог позивачів, надав письмові пояснення, де зазначив, що у матеріалах справи відсутня планово-картографічна документація, яка відповідає вимогам норм законодавства.
Позивачами не надано планово-картографічної документації (лісовпорядних планшетів), які б підтверджували право ДП "Компаніївське лісове господарство на спірні земельні ділянки станом на день виділення земельних ділянок ОСОБА_3, а надані прокурором витяг з проекту організації та ведення лісового господарства ДП «Кіровоградське лісове господарство» за 2006 р., який ніким не підписаний і не затверджений, витяг з проекту організації і розвитку лісового господарства ДП «Компаніївське лісове господарство» за 2010 р., копія кадастрового плану земельної ділянки ДП «Кіровоградський лісгосп» не є належними доказами.
Копія кадастрового плану земельної ділянки ДП «Кіровоградський лісгосп» не може вважатися планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, так як цей план складений не лісовпорядною організацією, а комерційною установою в рамках підготовки необхідних документів для отримання в установленому порядку державного акта на право постійного користування землею. Так як ДП «Кіровоградське лісове господарство» зазначений державний акт не отримано, то кадастровий план не має ніякого юридичного значення. Також не мають ніякого юридичного значення висновки ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», що містяться у листі від 24.07.2013 р., оскільки вони базуються на співставленні отриманих ОСОБА_3 у власність земельних ділянок, не є картографічними матеріалами лісовпорядкування, виготовленими згідно чинного законодавства, а є проектною документацією для виготовлення державного акту на право постійного користування землею ДП «Кіровоградське лісове господарство».
Надання земельних ділянок ОСОБА_3 відбувалося у повній відповідності до вимог ст.ст. 40, 118 ЗК України щодо порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами
на підставі належним чином виготовленої та затвердженої технічної документації із землеустрою.
Крім того, статтею 140 Земельного кодексу України передбачено виключний перелік підстав для припинення прав власності на земельну ділянку. Жодна із перелічених підстав не може бути застосована судом для припинення права власності ОСОБА_3 на належні йому земельні ділянки.
Аналогічна позиція міститься у поставові Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року, прийнятій за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Згідно ч.1 ст.370-6 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права та для всіх судів України.
Доводи позивача про те, що спірні земельні ділянки згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування відносяться до земель лісового фонду і за матеріалами лісовпорядкування перебувають в користуванні ДП «Компаніївське лісове господарство» не можуть прийматься до уваги, оскільки не підтверджується доказами.
Копії лісовпорядних планшетів чи інших планово-картографічних матеріалів, виготовлених відповідно до вимог діючого законодавства, що підтверджують доводи позивачів, позивачами до суду не надані.
Вважає, що позовні вимоги прокурора в частині витребування спірних земельних ділянок на користь держави в особі ДП «Компаніївське лісове господарство» не мають під собою правового підґрунтя, оскільки спірні земельні ділянки згідно рішення міської ради на законних підставах вибули з державної власності та набули статусу приватної власності.
Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки оскаржувані рішення міської ради були належним чином оприлюднені і у прокурора не було ніяких перешкод для перевірки їх законності і звернення до суду у встановлений законом трирічний строк, а тому поданий прокурором позов не підлягає задоволенню також у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи.
В судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства позовні вимоги позивачів підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, вважає, що спірні рішення прийняті відповідачем з перевищенням повноважень та у порушення законів, зазначив, що згідно з Положеннями про Кіровоградське обласне управління лісового та мисливського господарства, затвердженими наказами Держкомлісгоспу України від 18.07.2007 № 234, Держлісагентства України від 09.09.2011 року № 625, від 12.11.2012 року № 402 Управління є територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства завданням якого є реалізація повноважень Держлісагентства на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та реалізація державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Зокрема, частиною 3 статті 57 Лісового кодексу України до повноважень управління віднесене погодження зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства.
Враховуючи, що відповідачем - Кіровоградською міською радою було здійснено без погодження з Управлінням зміну цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства (із земель лісогосподарського призначення державної форми власності на землі забудови комунальної форми власності), мало місце порушення права Управління, встановленого законом.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України встановлено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово - картографічні матеріали лісовпорядкування.
До планово-картографічних матеріалів відносяться лісовпорядні планшети, виготовлення та розмноження яких регламентується Інструкцією про порядок виготовлення та розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986р., згідно з вимогами якої складені оригінали планшетів, які мають межі з іншими землекористувачами, завіряються в органах землекористування того району, де проводяться лісовпорядні роботи.
Відповідно до Інструкції з проведення лісовпорядкування в єдиному державному лісовому фонді СРСР, частина друга 1990 рік, яка чинна згідно п. 2 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, проект організації та розвитку лісового господарства є основним нормативно-технічним документом лісовпорядкування.
Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов'язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.
Проект організації і розвитку лісового господарства державного підприємства «Компаніївське лісове господарство», виготовлений у 2010 році за підсумками базового лісовпорядкування 2009 року затверджений територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства Кіровоградським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та погоджений територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області.
До планово-картографічних матеріалів відносяться лісовпорядні планшети, виготовлення та розмноження яких регламентується Інструкцією про порядок виготовлення та розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986р., згідно з вимогами якої складені оригінали планшетів, які мають межі з іншими землекористувачами, завіряються в органах землекористування того району, де проводяться лісовпорядні роботи.
Планшет № 2 Кіровоградського лісництва Компаніївської ЛМС, яким визначено межі державного лісового фонду та суміжних користувачів станом на 1969 рік, містить напис про те, що межі узгоджені та підпис старшого інженера землевпорядника Кіровоградського обласного управління сільського господарства Міщенка В.Д., посвідчений відповідною печаткою та ОСОБА_6, посвідчений печаткою Кіровоградського міськвиконкому.
Відповідно пункту 1.13. Інструкції про порядок виготовлення і розмноження лісових карт картографічною основою для складення лісовпорядних планшетів слугують фотоплани, великомасштабні топокарти (фотокарти) або копії з них; оригінали планшетів минулого лісовпорядкування.
В якості геодезичної основи планшетів використовуються матеріали топографічних зйомок, геодезичні дані землевпорядкування та лісовпорядкування.
Наявним планшетом № 2 Кіровоградського лісництва підтверджується, що спірні земельні ділянки станом на 1969 рік перебували в постійному користуванні Кіровоградського лісництва Компаніївської ЛМС.
Протягом 1969 - 2013 років уповноваженими органами не приймались рішення про вилучення спірних земель та передачу їх у комунальну власність.
Крім того, Проект організації і розвитку лісового господарства державного підприємства «Компаніївське лісове господарство» (2010 рік) містить акт від 01 жовтня 2010 року про те, що станом на 01.10.2009р. по земельному балансу м. Кіровоград площа земель ДП «Компаніївський лісгосп» складає 607,0 га. Даний акт підписано начальником управління Держкомзему Марченком В.Д., підпис якого посвідчено печаткою управління Держкомзему у місті Кіровограді.
Площа земель лісогосподарського призначення в межах м. Кіровоград була незмінною (607 га), про що свідчать дані розподілу земельних ділянок лісового фонду за адміністративними районами таксаційних описів.
При цьому слід зазначити, що таксаційні описи, поквартальні підсумки розподілу земель за категоріями Кіровоградського лісництва 2000, 2006, 2010 років містять записи про те, що виділ 3 кварталу 50 (2000, 2006 роки), виділ 2 кварталу 93 (2010 рік) являє собою кам'янисті розсипи площею 1,2 га.
Незважаючи на це, з метою залісення водоохоронної зони та укріплення берегів р. Інгул у 1984 році площа вищезазначеного відділу була залісена культурами сосни кримської, адаптованої до такого типу ґрунтів (арк. 1 розділу «Лісові культури у віці до 20 років» матеріалів безперервної інвентаризації лісового фонду по Кіровоградському лісництву станом на 01.01.1998 р.) Як вбачається з матеріалів інвентаризації лісові культури прийняті першим класом якості з приживлюваністю 65 відсотків. Через два роки культури сосни кримської були знищені лісовою пожежею.
Таким чином, наявними матеріалами підтверджується перебування спірної земельної ділянки у постійному користуванні ДП «Компаніївський лісгосп» та належність до земель лісогосподарського призначення.
Невід'ємною частиною генерального плану населеного пункту є план земельно-господарського устрою цього населеного пункту.
Представниками відповідачів не надані належні докази про належність спірної земельної ділянки до земель комунальної власності.
Крім того, у 2012 році в зв'язку з проведенням організаційних робіт, пов'язаних з внесенням змін до Генерального плану м. Кіровограда та приведення містобудівної документації у відповідність до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради звернулося до обласного управління лісового та мисливського господарства листом від 25.09.2012 року № 4355 з проханням надати вхідні дані для розробки проекту Генерального плану м. Кіровограда, в тому числі карту-схему та схему лісовпорядкування. Будь-яких заперечень чи зауважень щодо меж земель, що перебувають в постійному користуванні лісгоспу або пропозицій щодо уточнення меж земельних ділянок до обласного управління та лісгоспу не надходило.
Внаслідок співставлення контурів витягу з планшетів №№ 2, 3, 7 Кіровоградського лісництва, графічних матеріалів, виконаних ДП «Кіровоградський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою» зі схемами спірних земельних ділянок, встановлено, що контури повністю співпадають, а спірні земельні ділянки знаходяться в межах виділу 2 кварталу 37 (лісовпорядкування 1969 року) , виділу 3 кварталу 50 (лісовпорядкування 2000, 2006 років), виділі 2 кварталу 93 ( лісовпорядкування 2010 року).
Планшет № 2 Кіровоградського лісництва (1969 р.) містить найменування суміжних землекористувачів та координати і завірений в органах землекористування Кіровоградського району та виконкомі Кіровоградської міської ради.
Враховуючи наявність планово-картографічних матеріалів, які підтверджують право власності держави на земельну ділянку та правомірність її використання ДП «Компаніївський лісгосп», Кіровоградською міською радою у порушення ч. 2 ст. 19 Конституції України, були перевищені повноваження, передбачені законами України.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Кіровоградського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державного підприємства «Компаніївське лісове господарство» не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із земельних відносин.
Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. ч.1,3 ст.59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Незаконна передача у приватну власність земель державного лісового фонду порушує інтереси держави в сфері лісокористування та землекористування, ефективного використання земельних ресурсів, призводить до скорочення площі земель, які мають особливу суспільну значущість та можуть використовуватися для ведення лісового господарства. Крім того, такими діями міської ради порушується стабільність суспільних відносин у вказаній сфері та нівелюється авторитет органу місцевого самоврядування, який має представляти жителів територіальної громади та діяти від їх імені та в їх інтересах.
Ст.ст. 13, 19 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядуванняв межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами виключно відповідно до Закону.
Відповідно до п. б). ч.1 ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно ст. 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Відповідно до статті 20 ЗК України (чинної на момент прийняття спірного рішення) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
В статті 35 Земельного кодексу України зазначено, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Статтею 40 ЗК України визначено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарськіх будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.
У відповідності до ст.55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення віднесені землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
Згідно статті 56 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.
Статтею 57 ЗК України передбачено, що земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.
Згідно ст. 81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі: б) безоплатної передачі із земель державної або комунальної власності.
Відповідно до ч.4 ст. 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність належать: г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим законом.
У відповідності до ч. 1, ч.2, 3 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється, зокрема, шляхом передачі земельних ділянок у власність. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться також у разі: в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникаютьз моменту державної реєстрації цих прав.
У відповідності до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. ч. 1 ст. 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
У відповідності до ч.1 ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Частиною 1 статті 173 ЗК України визначено, що межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.
Відповідно до частини 1 статті 174 ЗК України рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад.
Статтею 13 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» (який діяв на 2008 рік та втратив чинність на 2013 рік) передбачено, що встановлення меж земельних ділянок державної та комунальної власності в натурі (на місцевості) здійснюється згідно із затвердженими проектами розмежування земель державної та комунальної власності із закріпленням їх межовими знаками встановленого відповідно до законодавства України зразка.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 4 Лісового Кодексу України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара. До лісового фонду України не належать: зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів; окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Лісового Кодексу України віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.
Згідно ст. 17 Лісового Кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. В постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земель ною ділянкою. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.
Відповідно до ч.1 ст.47 Лісового Кодексу України лісовпорядкування є обов'язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.
Згідно ст.48 Лісового Кодексу України у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об'єкта лісовпорядкування.
Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.
У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об'єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону. Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов'язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.
За змістом ст. 57 Лісового Кодексу України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.
У відповідності до ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Пунктом 4 ч.1 ст. 268 ЦК України передбачено, що позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
Згідно ч.1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.
Частиною 1 ст. 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
В судовому засіданні встановлено, що пунктом 1 рішення сесії Кіровоградської міської ради від 06.11.2008 року № 1364 «Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1» погоджено місце розташування та надано ОСОБА_3 згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1 у власність загальною площею 0,22 га ( у тому числі по угіддях: 0,22 га - землі без рослинного або з незначним рослинним покровом) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення садівництва за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі.
Пунктом 1 рішення сесії Кіровоградської міської ради від 12.03.2009 року № 1838 внесено зміни до попереднього пункту рішення та затверджено матеріали вибору місця розташування та надано ОСОБА_3 дозвіл та вимоги на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність спірної земельної ділянки.
Рішенням сесії Кіровоградської міської ради від 09.07.2009 року № 2333 «Про передачу ОСОБА_3 безоплатно у власність земельних ділянок в АДРЕСА_1» затверджено проект землеустрою та передано у власніть ОСОБА_3 земельні ділянки в АДРЕСА_1 загальною площею 2200,00 кв. м, з них: площею 1000,00 кв.м - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у тому числі по угіддях: землі одно - двоповерхової житлової забудови за рахунок земель житлової та громадської забудови та площею 1200,00 кв.м - для ведення садівництва, у тому числі по угіддях: сади, за рахунок земель сільськогосподарського призначення.
На підставі рішення Кіровоградської міської ради № 2333 від 09.07.2009 року ОСОБА_3 отримав державні акти на право власності на спірні земельні ділянки, а саме: державний акт серії КР № 088205 від 10.08.2009 року на земельну ділянку площею 1000 кв.м з кадастровим номером 3510100000:45:404:0004 та державний акт серії КР № 088206 від 10.08.2009 року на земельну ділянку площею 1200 кв.м з кадастровим номером 3510100000:45:404:0005. Зазначені державні акти зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010938700541 та № 010938700542 відповідно.
З листа управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради за № 3575 від 27 грудня 2013 року вбачається, що відповідно до рішення Кіровоградської міської ради від 25.11.2003 року № 581 «Про затвердження уточнених назв і перекладу українською мовою площ, проспектів, вулиць, провулків, проїздів, тупиків м. Кіровограда» провулок Алтайський, який бере свій початок від вул. Чернишевського та проходить між вул. Алтайською та лікарнею РУ-2 існує на території м. Кіровограда та входить в перелік існуючих вулиць і провулків. Відповідно до Генерального плану м. Кіровограда, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 12.09.2000 року № 627 вищезазначений провулок входить до адміністративної межі м. Кіровограда.( а.с.72-73)
Згідно вимог абзацу першого пункту 12 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Пункт 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України встановлює, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Але вказана норма є спірна, оскільки відповідно до п.1 Прикінцевих положень Лісового Кодексу України цей Кодекс набирає чинності з дня його опублікування, тобто з 13.04.1994 року. Пункт 5 Прикінцевих положень стосується лише земель, які були надані раніше, тобто до набрання чинності цим Кодексом. Після набрання чинності цим Кодексом, право користування земельними ділянками посвідчується лише державними актами на право постійного користування земельними ділянками.
Проте ДП "Компаніївське лісове господарство" не має державного акту про право власності або постійного користування на передану відповідно до спірного рішення земельну ділянку, її межі в натурі ніким не встановлювалися, що не відповідає ст. 46 Лісового кодексу України, ст. 125 ЗК України.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 21.01.1994 р. № 3853-ХІІ «Про введення в дію Лісового кодексу України», до приведення законодавства України у відповідність із Лісовим кодексом України законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Кодексу.
На сьогодні є чинною Інструкція з проведення лісовпорядкування, затверджена постановою Держкомлісу СРСР від 12.09.1985 року № 4 в частині, що не суперечить законодавству України.
Згідно із п. 3.6.2.2 Інструкції лісовпорядна організація зобов'язана отримати в районних (обласних) органах землеустрою викопіювання меж, встановлених землеустроєм, по землекористувачах, суміжних із територією впорядковуваного об'єкту.
Пункт 2.3.3 Інструкції визначає, що до лісовпорядної документації відносяться також: документи, які засвідчують перевірку і узгодження із органами землеустрою за наявними матеріалами і в натурі меж підприємства, розв'язання всіх спірних питань із суміжними землекористувачами; перелік урядових рішень про передачу і прийомку земель, здійснених після попереднього землеустрою; оригінали документів на землі, передані в довгострокове користування.
До планово-картографічних матеріалів відносяться лісовпорядні планшети, виготовлення та розмноження яких регламентується Інструкцією про порядок виготовлення та розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР від 11.12.1986 року, згідно з вимогами п 2.1.4. якої складені оригінали планшетів, які мають межі з іншими землекористувачами, завіряються в органах землекористування того району, де проводяться лісовпорядні роботи.
Виходячи з аналізу положень вищевказаних норм законодавства картографічні матеріали, що підтверджують право користування державними лісогосподарськими підприємствами земельними лісовими ділянками, повинні бути не лише виготовлені самими лісовпорядними організаціями, але й повинні бути завірені в органах землекористування для чіткого визначення меж цих земель і розв'язання всіх спірних питань із суміжними землекористувачами.
Відповідно до Проекту організації і ведення лісового господарства ДП «Кіровоградське лісове господарство» (правонаступником якого є ДП «Компаніївське лісове господарство») 2006 року та Проекту організації і розвитку лісового господарства ДП «Компаніївське лісове господарство» 2010 року по Кіровоградському лісництву видно, що земельні ділянки, щодо яких виник спір, знаходяться в кварталі 50 виділі 3 (2006 рік) та в кварталі 93 виділі 2 (2010 рік) Кіровоградського лісництва.
Проект організації і розвитку лісового господарства державного підприємства «Компаніївське лісове господарство», виготовлений у 2010 році за підсумками базового лісовпорядкування 2009 року та затверджений територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства Кіровоградським обласним управлінням лісового та мисливського господарства і погоджений територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області після відведення спірних земельних ділянок в 2008 році.
З Планшету № 2 Кіровоградського лісництва Компаніївської ЛМС вбачається, що зазначені межі державного лісового фонду та суміжних користувачів станом на 1969 рік, міститься напис про те, що межі узгоджені та підпис старшого інженера землевпорядника Кіровоградського обласного управління сільського господарства Міщенка В.Д., посвідчений печаткою та підписом ОСОБА_6, який невідомо яку посаду займав та в який час підпис була зроблена.
На вимогу прокуратури державним підприємством «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за № 01/18-1256 від 24.07.2013 року надано інформацію, що на підставі наданих схем земельних ділянок з кадастровими номерами 3510100000:45:404:0004 та 3510100000:45:404:0005 із графічними матеріалами, одержаними при проведенні геодезичних робіт у 2005 році, із розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок та виготовлення державного акта на право постійного користування землею, на якій розміщений лісовий фонд ДП «Кіровоградське лісове господарство» на території Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, в результаті цього виявлено, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах плану на земельні ділянки державного лісового фонду ( а.с.24- 27).
Суд критично відноситься до висновків ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», оскільки вони базуються на співставленні отриманих ОСОБА_3 у власність земельних ділянок не з картографічними матеріалами лісовпорядкування, виготовленими згідно чинного законодавства, а з проектною документацією для виготовлення державного акту на право постійного користування землею ДП «Кіровоградське лісове господарство».
В судовому засіданні встановлено, що надані позивачами матеріали лісовпорядкування (планово-картографічна документація), які б підтверджували право ДП «Компаніївське лісове господарство» на спірні земельні ділянки по АДРЕСА_1 станом на день відведення земельних ділянок ОСОБА_3 в 2008 році, не були погоджені у встановленому чинним земельним та лісовим законодавством порядку, тобто у ДП "Компаніївське лісове господарство" відсутні належним чином оформлені, погоджені та затверджені матеріали лісовпорядкування, як це передбачено ст.ст. 1,17,48, пунктами 1, 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України та ст. ст. 15,79 Земельного кодексу України, Інструкцією з проведення лісовпорядкування в єдиному державному лісовому фонді СРСР, Інструкцією про порядок виготовлення та розмноження лісових карт.
На підтвердження позовних вимог позивачами не надано жодних доказів того, що землі, передані у власність ОСОБА_3 рішенням сесії Кіровоградської міської ради № 2333 від 09.07.2009 року "Про передачу ОСОБА_3 безоплатно у власність земельних ділянок в АДРЕСА_1", були раніше надані державному підприємству "Компаніївське лісове господарство", доказів належності спірної земельної ділянки, яка знаходиться на даний час у власності ОСОБА_3, до земель лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні земель державного лісового фонду Кіровоградського лісництва державного підприємства "Компаніївське лісове господарство" та відповідних доказів щодо виділення саме даної земельної ділянки та встановлення меж спірних земельних ділянок суду також не надано.
Посилання прокурора на те, що оскільки землекористувачем такої земельної ділянки раніше було лісове господарство, то вказана земельна ділянка належить до земельних ділянок лісового фонду є необґрунтованим, оскільки факт використання зазначеної земельної ділянки лісовим господарством не означає обов'язкової належності такої земельної ділянки до земельних ділянок лісового фонду.
Тобто, в порушення вищенаведених правових норм позивачами не надано доказів на підтвердження того, що саме ДП "Компаніївське лісове господарство" є власником чи користувачем спірної земельної ділянки.
Доводи прокурора про те, що спірні земельні ділянки згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування відносяться до земель лісового фонду і за матеріалами лісовпорядкування перебувають в користуванні ДП «Компаніївське лісове господарство» не можуть прийматься до уваги, оскільки не підтверджуються доказами.
Копії лісовпорядних планшетів чи інших планово-картографічних матеріалів, виготовлених відповідно до вимог діючого законодавства, що підтверджують доводи позивачів, позивачами до суду не надані.
Приймаючи до уваги вищевикладене, та те, що надання земельних ділянок ОСОБА_3 відбувалося у повній відповідності до вимог ст.ст. 40, 118 ЗК України щодо безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами на підставі належним чином виготовленої та затвердженої технічної документації із землеустрою, суд вважає, що немає підстав для задоволення позовних вимог позивачів, оскільки права Державного підприємства «Компаніївське лісове господарство» не були порушені.
Відповідно до ст.ст.79, 88 ЦПК України судовий збір у розмірі 243,60 грн. віднести за рахунок коштів державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 212-215, 218 ЦПК України , суд,-
В задоволенні позовних вимог Кіровоградського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державного підприємства «Компаніївське лісове господарство» до Кіровоградської міської ради, ОСОБА_3, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства та Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області про визнання
недійсними та скасування пунктів 1 рішень сесії Кіровоградської міської ради № 1364 від 06 листопада 2008 року « Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1» та № 1838 від 12 березня 2009 року «Про внесення змін до рішення Кіровоградської міської ради від 06 листопада 2008 року № 1364», рішення сесії Кіровоградської міської ради № 2333 від 09 липня 2009 року «Про передачу ОСОБА_3 безоплатно у власність земельних ділянок в АДРЕСА_1», визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку серії КР № 088205 від 10 серпня 2009 року та серії КР № 088206 від 10 серпня 2009 року, зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010938700541 та № 010938700542, зобов'язання повернення земельних ділянок - відмовити в повному обсязі.
Судовий збір у розмірі 243,60 грн. віднести за рахунок коштів державного бюджету.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення рішення через Ленінський районний суд м. Кіровограда до Апеляційного суду Кіровоградської області. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда Циганаш І.А.