Справа № 127/24320/13-к
Провадження № 1-кп/127/328/14
13.02.2014 В И Р О К
13 лютого 2014 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2013 р. за № 12013010390003166, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Мерефа Жовтневого району Харківської області, громадянки України, освіта середня, не працюючої, вдови, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
07.08.2013 р. біля 10.20 год. на вулиці біля під'їзду будинку № 10 по вул. Хмельницьке шосе в м. Вінниці ОСОБА_4 , вийшовши на балкон, почула, що ОСОБА_5 скаржиться на її дії. Після цього ОСОБА_4 підбігла до ОСОБА_5 і вдарила її один раз кулаком правої руки в область обличчя - в чоло. Після цього ОСОБА_5 з метою захисту від незаконних дій пішла до своєї квартири, щоб взяти газовий балончик. В подальшому ОСОБА_5 вийшла з квартири і відразу ж отримала один удар від ОСОБА_4 кулаком правої руки в ліве око та в праве передпліччя, після чого ОСОБА_5 застосувала газовий балончик.
Внаслідок вказаний дій ОСОБА_4 у ОСОБА_5 згідно з висновком експерта № 494 від 08.08.2013 р. мали місце тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми в лівій надбрівній ділянці, садна на тлі синця на нижній повіці лівого ока, садна на передньо-внутрішній поверхні правого передпліччя, які утворились від дії тупих твердих предметів, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, за давністю утворення - можуть відповідати вказаному строку.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнала частково та суду пояснила, що 07.08.2013 р. вона стояла на балконі, а потерпіла вийшла на вулицю і сказала, що вона ( ОСОБА_4 ) справила природні потреби в під'їзді, після чого між ними виникла сварка. Потім вона вийшла на вулицю і пошарапалась з потерпілою: потерпіла махала перед собою зв'язкою з прищепками, штовхнула її і вона впала. Вона пішла додому за паспортом, а коли виходила на вулицю - потерпіла бризнула в неї з газового балончика.
Коли вони приїхали у міліцію, вона бачила у потерпілої подряпини під оком, але тілесних ушкоджень потерпілій вона не наносила.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вночі ОСОБА_6 спала біля її (потерпілої) дверей. Біля 10-ї год. вона пішла на вулицю вішати білизну і побачила калюжу сечі під дверима. На вулиці вона побачила працівників міліції й показала їм вказану калюжу. Обвинувачена в цей час була на балконі і почула їхню розмову, вибігла на вулицю і вдарила її кулаком в брову та плече, тому вона відштовхнула ОСОБА_6 від себе, внаслідок чого та впала і вона побігла до себе додому за газовим балончиком. Коли вона вийшла з квартири на коридор, ОСОБА_6 знову її вдарила, тому вона бризнула з газового балончика в обвинувачену.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що влітку, точної дати вона не пам'ятає, ОСОБА_6 намагалась проникнути до неї у квартиру, але вона не пускала її і та стукала у двері. Вона не могла вийти з квартири і викликала міліцію. Коли ОСОБА_8 побачила працівників міліції, то почала їм показувати калюжу сечі біля дверей у під'їзді. В цей час ОСОБА_6 була на балконі й почула цю розмову, спустилась вниз і почала бити ОСОБА_9 . Через деякий час у квартиру зайшов працівник міліції з дочкою і сказав не мочити їй очі, оскільки в під'їзду було розбризкано з газового балончика. Самого побиття потерпілої вона не бачила, тому про його обставини нічого пояснити не може.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_6 та її син часто розпивають спиртні напої, влаштовують дебоші, справляють природні потреби у під'їзді. Про обставини побиття ОСОБА_8 він нічого повідомити не може, оскільки при цьому присутній не був.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що точної дати вона не пам'ятає, ОСОБА_6 почала чіплятись до них (її родини) щодо собаки: протягом ночі била у двері квартири, погрожувала їм, лаялась. Зранку мати викликала міліцію, а ОСОБА_6 кинулась до ОСОБА_12 , оскільки подумала, що міліцію викликала потерпіла. Обставин побиття потерпілої вона не бачила.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що влітку вона робила ремонт і часто виходила на вулицю й бачила інцидент між обвинуваченою та потерпілою: спочатку вони сварились, а потім вона побачила у ОСОБА_8 побої. Зі слів ОСОБА_8 їй відомо, що її побила ОСОБА_14 . Сварку вона бачила з вікна квартири, а моменту нанесення ударів не бачила.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що він бачив сутичку, яка відбулась на 1-му поверсі біля квартири ОСОБА_8 між нею та ОСОБА_6 : вони лаялись, ОСОБА_6 була у нетверезому стані, вони махали руками і намагались одна одну вдарити, однак він не бачив, чи були нанесені удари. Обставини, що перебували вказаній сварці: вночі було шумно, оскільки ОСОБА_6 ночувала на площадці в під'їзді біля дверей квартири ОСОБА_9 .
Що відбувалось на вулиці йому не відомо. В ході сварки у під'їзді хтось розбризкав газ.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_6 - це її дочка. Вона в день конфлікту була на вулиці й сиділа на лавці, а ОСОБА_8 вішала білизну і на весь двір обзивала її дочку. ОСОБА_6 це почула, вийшла на вулицю і вони почали сваритись і смикали один одного, а потім розійшлись. Під час сварки ОСОБА_8 махала зв'язкою прищепок і хотіла ними вдарити ОСОБА_6 , тому вважає, що ОСОБА_17 сама нанесла собі тілесні ушкодження.
Конфлікту, що відбувався у під'їзді, вона не бачила.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що 08.08.2013 р. він повернувся додому з лікарні й побачив потерпілу з синцем і вона сказала, що її побила ОСОБА_14 . Вважає, що конфлікт виник у зв'язку з особистими неприязними стосунками між потерпілою та обвинуваченою, однак точно причини конфлікту назвати не може.
Аналізуючи пояснення обвинуваченої, потерпілої, свідків, суд вважає, що в судовому засіданні було підтверджено факт нанесення обвинуваченою тілесних ушкоджень потерпілій. Обвинувачена даної обставини в судовому засіданні не заперечувала, однак суду пояснила, що між нею та потерпілою виникла сварка, яка в подальшому переросла у спільне шарпання одна одну. Також суд приймає до уваги, що свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомила, що при зверненні потерпілої ОСОБА_5 зі скаргами до працівників міліції на дії обвинуваченої ОСОБА_4 остання вибігла на вулицю та почала бити потерпілу. Вказані пояснення свідка узгоджуються з поясненнями потерпілої та свідка ОСОБА_13 щодо обставин спричинення їй тілесних ушкоджень. Посилання обвинуваченої та свідка ОСОБА_16 на те, що виявлені у потерпілої ОСОБА_19 тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок самостійного заподіяння останньою ударів мотузкою з прищепками суд до уваги не приймає. Так, згідно з висновком проведеної судово-медичної експертизи у ОСОБА_19 мали місце тілесні ушкодження, про утворення яких, враховуючи пояснення потерпілої та свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_7 , не могли утворитись внаслідок розмахування та подальшого самостійного нанесення ударів мотузкою з прищепками. Крім того, суд враховує, що свідок ОСОБА_16 є матір'ю обвинуваченої ОСОБА_4 , а тому їх (обвинуваченої та вказаного свідка) пояснення суд оцінює критично і ставиться до них як спроби сприяння уникненню обвинуваченій кримінальної відповідальності. Суд дійшов до такого висновку, оскільки пояснення обвинуваченої та її матері суперечливі та спростовуються чіткими і послідовними поясненнями потерпілої та вищезазначених свідків.
При вирішенні питання щодо спрямованості умислу обвинуваченої суд приймає до уваги, що в судовому засіданні було встановлено факт наявності тривалих неприязних стосунків між обвинуваченої та потерпілої. На час виникнення конфлікту між ними потерпіла висловлювала невдоволення поведінкою обвинуваченої працівникам міліції, які приїхали на виклик ОСОБА_7 , обвинувачена ж вказану розмову сприйняла, як встановлено в судовому засіданні, як особисту образу і розпочала сварку з потерпілою, яка переросла у подальше нанесення їх тілесних ушкоджень. Вказані дії обвинуваченої, на думку суду, свідчать про наявність у неї умислу саме на спричинення потерпілій тілесних ушкоджень.
З огляду на викладене суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 охоплюються складом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, її ставлення до вчиненого, обставини, що пом'якшують чи обтяжують її покарання.
Обвинувачена ОСОБА_4 вчинила нетяжкий умисний злочин, у вчиненому, як свідчить її захисна промова у судових дебатах, розкаялась, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, згідно з наданою представником державного обвинувачення характеристикою за місцем проживання характеризується позитивно. Однак, суд враховує, що допитані в судовому засіданні свідки особу обвинуваченої характеризували з негативної сторони.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченої, її ставлення до вчиненого, обставин, які пом'якшують та обтяжують її покарання, думки потерпілої щодо виду та міри покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, а покаранням, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді штрафу.
Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) грн. на користь держави.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: