10 грудня 2013 року Справа № 808/8356/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт", м. Бердянськ Запорізької області
до: Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
про: визнання нечинним податкового повідомлення-рішення віл 19.09.2013 № 0001112211,-
за участі представників сторін:
від позивача - не прибув
від відповідача - Бойко Є.К. (довіреність № 7775/10/10 від 20.11.2013)
Приватне акціонерне товариство "Приазовкурорт" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення віл 19.09.2013 № 0001112211, яким позивачу визначено суду податкового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 4364147,19 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зауважував, що річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної та комунальної власності, визначається перш за все відповідно до умов договору, а норми п.288.5.1 ст.288 ПКУ щодо сплати позивачем орендної плати в розмірі трикратного земельного податку за договорами оренди в яких зазначений менший розмір орендної плати, ніж встановлений цим пунктом, не можуть бути застосовані до договорів оренди земельних ділянок без внесення до цих договорів додаткових змін та реєстрації додаткових угод з такими змінами у відповідному органі Держкомзему. Позивачем здійснюються заходи щодо внесення змін до договорів оренди та реєстрації додаткових угод. Однак, вказані обставини не враховано відповідачем при складанні Акту.
Ухвалою суду від 28.10.2013 відкрито провадження у адміністративній справі №808/8356/13-а та призначено до судового розгляду на 05.11.2013. За клопотанням сторін, провадження у справі було зупинено до 10.12.2013.
В судове засідання 10.12.2013, позивач належним чином повідомлений про дату час та місце судового розгляду, не прибув. Про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач у судовому засіданні заперечив щодо позовних вимог, з підстав зазначених в запереченнях на позов та наданих додаткових поясненнях. Зазначив, що проведеною перевіркою встановлено, що розмір орендної плати за землю, яка використовується в господарській діяльності санаторно-курортних закладів згідно укладених договорів оренди складає 1 % від їх нормативної грошової оцінки, що не відповідає вимогам Податкового Кодексу України.
Тоді як, за приписами п. 288.5 ст. 288 Кодексу розмір орендної плати встановлюються у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.
Отже, Бердянська ОДПІ правомірно винесла податкове повідомлення - рішення №0001112211 від 19.09.2013, оскільки визначення підприємству податкових зобов'язань з орендної плати за землю здійснено на підставі норм Податкового кодексу України
Просить у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".
У засіданні 10.12.2013, судом, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами в ході судового розгляду, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області державної податкової служби (далі - Відповідач) проводила позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Приазовкурорт" (далі - Позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 30.06.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 30.06.20І3.
За підсумками перевірки складений Акт від 29.08.2013 №039/08-22-22- 01/02647763 Про результати позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" (код ЄДРПОУ 02647763) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012р. по 30.06.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012р. по 30.06.2013р. (далі - Акт).
В ході перевірки встановлено, що протягом перевіряємого періоду ПРАТ "Приазовкурорт" мало у користуванні земельні ділянки загальною площею 87,5027 га.
Перевіряючими були досліджені надані позивачем договори оренди земельних ділянок розташованих в місті Бердянську. Зазначені договори були укладені в 2004 році та відповідали діючому підчас укладення договорів законодавству.
Проведеною перевіркою встановлено, що розмір орендної плати за землю яка використовується в господарській діяльності санаторно-курортних закладів згідно укладених договорів оренди складає 1 % від їх нормативної грошової оцінки, що не відповідає вимогам Податкового Кодексу України.
З метою виконання вимог законодавства Бердянською міською радою з позивачем було укладено угоди від 19.04.2011 про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, до пункту 3 внесено зміни яким встановлено, що "річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% (три відсотка) від нормативної грошової оцінки".
Отже, при обчисленні суми орендної плати за земельну ділянку, яка знаходиться в користуванні ПРАТ "Приазовкурорт", відповідно до пункту 288.5 статті 288 ПКУ та на підставі рішення п'ятдесят шостої сесії міської ради V скликання від 11.12.2008р. №9 орендна плата розраховується у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі.
В ході перевірки використання ПРАТ "Приазовкурорт" (ЄДРПОУ 02647763) земельних ділянок встановлено, що у перевіряємому періоді з 01.07.2012р. по 30.06.2013р. підприємство за використання земельних ділянок неправомірно сплачувало орендну плату за землю в розмірі 1 %, чим порушено вимоги ст.271 та ст.288.5 ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, що привело до заниження суми орендної плати за землю та несплати до бюджету у розмірі 2 909 431,36грн, та донарахування штрафних санкцій 1 454 715,73 грн.
Зважаючи на виявлені порушення, на підставі матеріалів перевірки, Бердянською ОДПІ Запорізької області винесено податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 № 0001112211, яким ПРАТ "Приазовкурорт" визначено суду податкового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 4364147,19 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.
Відносини, пов'язані з орендою землі, відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі", регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, вказаним Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За приписами ст.6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно ст.13 Закону України "Про оренду землі ", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому вказано, що далі у розділі XIII слова "орендна плати за земельні ділянки державної і комунальної власності" визначаються як "орендна плата". Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу XIII ПКУ.
Виходячи з вищевказаного, податок у формі орендної плати сплачується орендодавцям, якими можуть бути сільські, селищні, міські ради, районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України.
Згідно з п. 288.4 ст. 288 Кодексу розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем /власником) і орендарем.
Водночас відповідно до п. 288.5 ст. 288 Кодексу розмір орендної плати встановлюються у договорі оренди, але річна сума платежу:
не може бути меншою:
для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу;
для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу (пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288);
не може перевищувати:
а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;
б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288);
може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у пп. 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (пп. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288).
Таким чином, річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної та комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 розділом XIII Кодексу не може бути меншою:
для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Як встановлено матеріалами справи та підтверджено сторонами, земельні ділянки перебувають у позивача в оренді. Договори оренди земельних ділянок розташованих в місті Бердянську укладені в 2004 році та відповідали діючому підчас укладення договорів законодавству.
Згідно пункту 3 договорів орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі, при цьому передбачалось можливість зміни розміру орендної спати у випадках передбачених законодавством.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата, яка встановлюється згідно з методикою розрахунку орендної плати. Ця методика та порядок використання орендної плати для земель, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлюються в договорі відповідно до Закону України "Про плату за землю" (статті 15 та 21 Закону України "Про оренду землі").
Згідно із статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Водночас відповідно до п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюються у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
Згідно з пунктом 3 договору розмір орендної плати може змінюватись у випадках, передбачених нормативними актами України, а також коригуватись на коефіцієнт індексації грошової оцінки земель.
Відповідно до вимог Закону України "Про оренду землі", на підставі рішення п'ятдесят шостої сесії міської ради V скликання від 11.12.2008р. №9 "Про затвердження переліку розмірів орендної плати за земельні ділянки в м. Бердянськ" орендну плату підприємство повинно вносити у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки.
Враховуючі вище зазначене з метою виконання вимог законодавства Бердянською міською радою з позивачем було укладено угоди від 19.04.2011 про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, до пункту 3 внесено зміни яким встановлено, що "річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% (три відсотка) від нормативної грошової оцінки".
Таким чином, суд вважає обґрунтованими висновки фахівців податкового органу стосовно того, що при обчисленні суми орендної плати за земельну ділянку, яка знаходиться в користуванні ПРАТ "Приазовкурорт", відповідно до пункту 288.5 статті 288 ПКУ та на підставі рішення п'ятдесят шостої сесії міської ради V скликання від 11.12.2008р. №9 орендна плата розраховується у розмірі 3,0 відсотка від нормативної грошової оцінки землі.
Отже, податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013, яким ПРАТ "Приазовкурорт" визначене податкове зобов'язання по земельному податку відповідає вимогам діючого законодавства.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі встановлення факту протиправних дій суд виносить відповідну постанову.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані дії та рішення відповідача відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому в задоволені адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі.
Судовій збір, сплачений позивачем, до відшкодування не присуджується.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд
В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення віл 19.09.2013 № 0001112211, яким позивачу визначено суду податкового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 4364147,19 грн. - відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 12.02.2014.
Суддя О.М. Нечипуренко