Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 765/5336/13-а
11.02.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лядової Т.Р.,
суддів Яковенко С.Ю. ,
Ілюхіної Г.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя на постанову Нахімовського районного суду міста Севастополя (суддя Семенуха Т.Б.) від 17.09.13 у справі № 765/5336/13-а
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя (вул. Робоча, 3, міісто Севастополь, 99001)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач у заявленому позові просив суд визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його провести нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 01.03.2013 до досягнення дитиною трьох років.
Постановою Нахімовського районного суду міста Севастополя від 17.09.2013 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя щодо виплати ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку з 01.03.2013 у розмірі 130,00 грн., зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленому Законом в період з 01.03.2013 по 16.08.2013 з урахуванням раніше виплачених сум, в решті позову відмовлено.
На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про закриття провадження по справі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі статтею 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження, якщо подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану нахімовського районного управління юстиції у місті Севастополі 25.10.2011, є матір'ю дитини ОСОБА_2 (арк.с.4).
Довідкою від 08.08.2013 за вих.№1-и/08 підтверджено, що позивач працює у СПД ФО ОСОБА_3 з 01.04.2010 за трудовим договором №21011000870, зареєстрованому у Севастопольському міському центрі зайнятості, та з 02.01.2012 по теперішній час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, таким чином ОСОБА_1 є застрахованою особою (арк.с. 5).
Згідно довідки відповідача від 18.10.2013 №1066, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» з 03.01.2012 по 20.10.2014 призначено державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням».
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням» визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням» страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом.
Відповідно до ст.ст. 4, 5, 29, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.
Одним із принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.
Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням» та виключено статті 40-44.
Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», в тому числі й пункт 25 розділу II вказаного закону щодо виключення статей 40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням».
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» не встановлювалось на 2013 рік інший, ніж у Законі України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням» розмір допомоги, а положення Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 «Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» від 27.12.2001 було затверджене саме на виконання Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (п.1), то застосовувати зазначену постанову Кабінету Міністрів України до особи, яка застрахована в системі загальнообов'язкового страхування не можливо, оскільки на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону, яким є Закон України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням».
Відповідно до статті 43 зазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, аналізуючи вказані норми Закону колегія суддів приходить до висновку про підставність позовних вимог за період з 01.03.2013 до 16.08.2013, враховуючи дату звернення позивача із адміністративним позовом.
Крім того, судова колегія вважає обґрунтованою відмову суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплачувати щомісячну допомогу по догляду за дитиною у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням» до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до 19.10.2014, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Виходячи зі змісту наведеної норми, позивач має право звертатись до суду за захистом саме порушеного права, а тому судова колегія зазначає, що порушення права особи у майбутньому не може бути підставою для захисту під час розгляду даної справи, оскільки це порушення не може бути умовним, тобто захисту підлягають лише ті права, свободі та інтереси, які порушені з боку органів державної влади.
Зважаючи на вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини, доводи наведені заявником в апеляційній скарзі не дають підстав для постановлення висновків, які спростовують правову позицію суду першої інстанції та не можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації - залишити без задоволення.
2.Постанову Нахімовського районного суду Міста Севастополя (суддя Семенуха Т.Б.) від 17.09.2013 у справі № 765/5336/13-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова
Судді підпис С.Ю. Яковенко
підпис Г.П.Ілюхіна
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.Р.Лядова