Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Епель О.В.
11 лютого 2014 року Справа: № 2а-16087/12/2670
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Федотова І.В., Оксененка О.М.,
за участю секретаря Бабенка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач) про скасування протиправного визначення надбавок та премії, що входять до грошового забезпечення для перерахунку пенсій, як таке, що не відповідає положенням Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, і яким при їх визначенні допущено дискримінацію відносно ОСОБА_2 та інших пенсіонерів з райвідділів внутрішніх справ з послідуючою диспропорцією в пенсійному забезпеченні; зобов'язання Міністерства внутрішній справ України провести з часу виникнення права на перерахунок пенсії визначення середніх розмірів надбавок, доплат, підвищень та премії за відповідними посадами в державному органі - МВС, а також направити через його органи на місцях розміри грошового забезпечення із заново визначеними розмірами надбавок до управління Пенсійного фонду України для перерахунку пенсій і розмірів надбавок до перерахованої пенсії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 355.
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 29 листопада 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2013 року та ухвалити нову про задоволення адміністративного позову, так як, на думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ УРСР та був звільнений у 1987 році з посади заступника начальника Царичанського районного відділу Управління внутрішніх справ у Дніпропетровській області.
У липні та серпні 2013 року ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії у відповідності до розмірів, визначених Постановою Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 23 квітня 2012 року № 355.
Після виплати ОСОБА_2, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 23 квітня 2012 року № 355, в липні і серпні 2013 року підвищень до пенсії, йому стало відомо, що його колишній товариш по службі, який має аналогічний статус і посадовий оклад, але меншу вислугу років по службі, ніж у нього, одержав підвищення в більших розмірах, ніж він.
Таке стало підставою для звернення ОСОБА_2 із адміністративним позовом до суду. Як зазначає позивач, визначення відповідачем різних розмірів надбавок для тотожних підрозділів органів внутрішніх справ, на його думку, свідчить про його дискримінацію та інших пенсіонерів.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про засади запобігання та протидії корупції в Україні» (далі - Закон № 3206-VI), Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), Постановою Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 23 квітня 2012 року № 355 (далі - Постанова № 355), Порядком проведення пе5рерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок), Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294 (далі - Постанова № 1294), Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» від 31 грудня 2007 року № 499 (далі - Наказ № 499).
Так, відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Згідно до частини 3 статті 43 вказаного Закону, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У додатках до Постанови № 1294 закріплені посадові оклади військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, що розрізняються в залежності від структурних підрозділів відповідних органів, в яких особа проходить службу, зокрема, посадовий оклад заступника начальника міського, районного, лінійного відділу, начальника відділу міліції затверджено у розмірі 1050 - 1150 грн.
Наказом № 499, який було прийнято Міністерством внутрішніх справ України на підставі та на виконання зазначеної Постанови № 1294, закріплено, що посадовий оклад першого заступника (заступника) начальника міського, районного в місті відділу становить: 1 категорії - 1150 грн., 2 категорії - 1120 грн., 3 категорії - 1100 грн.; посадовий оклад першого заступника (заступника) начальника районного відділу затверджено в розмірі: 1 категорії - 1120 грн., 2 категорії - 1100 грн., 3 категорії - 1050 грн.
Окрім того, Постановою № 1294 регламентовано повноваження керівників державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати посадові оклади військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією Постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією Постановою схемами за аналогічними посадами, а також установлювати надбавки та здійснювати преміювання працівників у випадках, передбачених законодавством.
Постановою № 355 установлено підвищення до пенсії військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 р. до 23 відсотків та з 1 січня 2013 р. до 35 відсотків.
При цьому розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону, з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій, згідно з пунктом 4 Порядку, та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого Постановою № 1294 за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.
Таким чином, у наведених правових положеннях чітко визначено розміри надбавок та премій військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, включаючи посаду заступника начальника районного відділу органів внутрішніх справ.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до листа Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 27 серпня 2012 року № З/3-2 та наданої відповідачем довідки Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 06 листопада 2013 року № 3/1329, грошове забезпечення ОСОБА_2 для обчислення пенсії станом на 01 січня 2008 року становить: посадовий оклад - 1100 грн., оклад за звання - 125,00 грн., надбавка за вислугу років - 40% (490,00 грн.), надбавка за виконання особливо важливих завдань - 47% (806,05 грн.), надбавка за оперативно-розшукову діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення - 10% (110,00 грн.) премія - 18% (473,59 грн.), а всього: 3104,64 грн. При цьому, станом на 01 квітня 2012 року розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача було збільшено, а саме: посадовий оклад - 1100 грн., оклад за звання - 125,00 грн., процентна надбавка за вислугу років - 40% (490,00 грн.), надбавка за виконання особливо важливих завдань - 50% (857,50 грн.), надбавка за оперативно-розшукову діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення - 37% (407,00 грн.) премія - 77,1% (2297,19 грн.), а всього: 5276,69 грн.
З додатку № 4 до листа Міністерства внутрішніх справ України від 06 березня 2008 року № 15/5-809/хв, який надсилався до головних управлінь Міністерства внутрішніх справ України в областях у доповнення до листа (вказівки) від 25 лютого 2008 року № 3014/хм вбачається, що середні розміри надбавок та премії, що фактично виплачені за січень 2008 року по районних відділах ГУ МВС (УМВС) України в областях за відповідними посадами у відсотках становить, зокрема, за посадами перших заступників, заступників начальника: надбавка за виконання особливо важливих завдань - 47%, надбавка за оперативно-розшукову діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення - 10%, премія - 18%.
Таким чином, розміри надбавок та премії, які були встановлені відповідачем ОСОБА_2 у спірний період за посадою, яку він займав на момент звільнення, відповідають положенням законодавства у галузі пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Доводи апелянта стосовно дискримінації відповідачем його прав на пенсійне забезпечення шляхом призначення надбавок та премії у розмірах, менших, ніж ті, що були застосовані при визначенні грошового забезпечення його товариша по службі, не можуть бути прийняті до уваги, з огляду на таке.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до статті 1 Закону № 3206-VI, дискримінація - це рішення, дії або бездіяльність, спрямовані на обмеження або привілеї стосовно особи та/або групи осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, якщо вони унеможливлюють визнання і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини та громадянина.
Колегія суддів відзначає, що метою правового регулювання вищеназваного Закону є захист основних прав та свобод людини і громадянина, що належать у рівній мірі всім громадянам незалежно від їх соціальної, професійної чи іншої належності.
Водночас, норми цього Закону не стосуються захисту спеціальних прав, які відображають специфіку статусу різноманітних груп населення. Такими є права молоді, пенсіонерів, військовослужбовців, депутатів тощо. Законодавством України допускається встановлення додаткових прав та гарантій, порівняно з загальними (універсальними) правами, для окремих категорій громадян, зокрема, державних посадових осіб, що має на меті створення належних умов для виконання покладених на них державою обов'язків та захист від незаконного втручання у їх діяльність.
Тому, за своєю суттю спеціальні права не можуть бути забезпечені рівною мірою для всіх громадян, оскільки такі права реалізуються залежно від певної соціальної, професійної чи іншої приналежності. Таким чином, правові гарантії, передбачені Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», на ці права не поширюються.
Крім того, як відмічалось вище, позивачу встановлені додаткові розміри грошового забезпечення та премія у розмірах, що визначені для всіх посад перших заступників (заступників) начальників районних відділів, й відповідачем не встановлювались додаткові розміри грошового забезпечення та премія лише для посади заступника Царичанського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, а отже, у діях відповідача, які оскаржуються ОСОБА_2, відсутні ознаки дискримінації позивача та порушення принципу пропорційності при визначенні розміру грошового забезпечення перших заступників (заступників) начальників районних відділів МВС.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України про зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, із дотриманням вимог ст. 159 КАС України.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на це, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2013 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Федотов І.В.
Оксененко О.М.