Справа: № 826/15793/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
04 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бужак Н. П.
Суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.
За участю секретаря Савін І.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія механізації нафтогазового будівництва» на постанову Окружного адміністративного суд м. Києва від 31 жовтня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія механізації нафтогазового будівництва» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання дій неправомірним та про зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія механізації нафтогазового будівництва» звернулось до суду з позовом про визнання неправомірними дій щодо проведення перевірки ТОВ «Компанія механізації нафтогазового будівництва» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Єврокор Плюс» за період з 01.03.2012 року по 30.7.2012 року з невідповідністю висновкам реальним обставинам справи та внесенням цих висновків до Автоматизованих систем співставлення податкового законодавства; про зобов"язання вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати перевірки ТОВ «Компанія механізації нафтогазового будівництва»
Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Оболонському районі м. Києва проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Компанія механізації нафтогазового будівництва» з питань дотримання податкового законодавства при здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Єврокор Плюс» за період з 01.03.2012 року по 30.07.2012 року за результатами якої складено акт від 27.06.2013 року № 141/225-07/32663481.
У зазначеному акті податковим органом зазначено про відсутність об'єктів оподаткування при визначенні доходів та витрат за період з 01.03.2012 року по 30.07.2012 року, які підпадають під визначення ст. 134 ст. 138 ПК України, відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.03.2012 року по 30.07.2012 року, які підпадають під визначення ст. 185 ст. 198 ПК України, податкові зобов'язання сформовані ТОВ «Компанія механізації нафтогазового будівництва» за рахунок ПАТ « ЗАНГАС-НГС» протягом перевіряє мого періоду у загальній сумі ПДВ 480 513,59 грн підлягає зменшенню до 0, податковий кредит сформований по взаємовідносинах з ТОВ «Денис-Трейд», ПП «Продкомплект», ТОВ «Єврокор Плюс» за перевіряє мий період у загальній сумі ПДВ 480 513,59 грн підлягає зменшенню до 0.
За результатами розгляду заперечень позивача податковим органом скасовано висновки акту щодо встановлення факту відсутності реальності господарських операцій позивача та ТОВ «Денис-Трейд» у березні 2012 року та ПП «Промкомплект» у квітні 2012 року.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірними дій щодо проведення перевірки ТОВ «Компанія механізації нафтогазового будівництва» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Єврокор Плюс» суд першої інстанції зазначив, що акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, так як він є виключно носієм доказової інформації про виявлені під час перевірки порушення законодавства платником податків.
Колегія суддів повністю погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони узгоджуються із вимогами чинного законодавства України.
Як зазначено у п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, під актом перевірки розуміється службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Отже, акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
Вірним є висновок суду першої інстанції і щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання вилучення з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати перевірки товариства.
Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів ДПС або безпосереднього посадовими (службовими) особами органів ДПС. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом ДПС.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи ДПС функцій і завдань.
Відповідно до п.2.21 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів ДПС при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, затверджених ДПА України від 18 квітня 2008 року №266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в автоматизованій системі «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності і з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.
Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів є інформаційною базою ОДПС, яка використовується для виконання покладених на органи ДПС функцій і завдань.
В ході апеляційного розгляду справи представник апелянта не навела доводів, які б свідчили, що проведеною перевіркою податкового органу були порушені права позивача, як не навела доводів того, що інформація, яка була внесена до автоматизованої системи про результати перевірки товариства призвела до негативних наслідків під час господарської діяльності позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.
Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія механізації нафтогазового будівництва» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2013 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Повний текст виготовлено: 05 лютого 2014 року.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.