Справа: № 826/9305/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
04 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н.П,
суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.,
за участю секретаря: Савін І.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберон-Трейд» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості товарів від 17.05.2013 року №100270000/2013/300571/2,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оберон-Трейд» звернулося до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості товарів від 17.05.2013 року №100270000/2013/300571/2.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2013 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Київська міжрегіональна митниця Міністерства доходів і зборів України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволені позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.08.2012 року між ТОВ «Оберон-Трейд» (Сторона В) та компанією «MOSELLE GROUP LTD» (Сторона А) укладено контракт № 120803-1/UA, згідно з яким Сторона А зобов'язується продати, а Сторона В зобов'язується оплатити та прийняти у власність товар автомобільні шини за ціною, вказаною в інвойсах. Відповідно до умов Контракту оплата здійснюється Стороною В у доларах США на розрахунковий рахунок Сторони А на умовах 30% передоплати.
16.05.2013 декларант заявив за митною декларацією № 100270000/2013/162361 товар «шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів та автобусів з індексом навантаження більш як 121 всесезонні з універсальним протектором: DOUBLESTAR BRAND TYRES 275/70R22.5DSR266 з індексом навантаження 148/145 - 196 шт., DOUBLESTAR BRAND TYRES 215/75R17.5DSR116, індекс навантаження - 126/124 - 200 шт. Торгівельна марка DOUBLESTAR, виробник «Qingdao Doublestar Tyre Industrial Co.LTD» для здійснення митного контролю та митного оформлення.
Митну вартість товару було заявлено у розмірі 65 709 доларів США, тобто 525 212,04 гривень, а за одиницю товару - 165,9 доларів США, тобто 1 226,3 грн.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Оберон-Трейд» було подано до митного органу всі обов'язкові та передбачені митним законодавством документи, а саме: контракт від 03.08.2012 № 120803-1/UA, укладений між ТОВ «Оберон-Трейд» та компанією «MOSELLE GROUP LTD» з додактковими угодами до нього № 1 від 03.01.2013 та № 2 від 14.01.2013; інвойс від 04.03.2012 № MG20130304; договір про транспортно-експедиційне обслуговування від 29.01.2012 № 29/01/13-1; довідку про транспортні витрати від 13.05.2013 № 3101/05-13, видану ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч, Ді»; платіжне доручення № 8 від 07.03.2012.
Під час здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару посадовою особою митного органу виявлено розбіжності у наданих до митного оформлення документах, зокрема в інвойсі від 04.03.2012 № MG20130304 зазначено умови поставки FOB Qingdao, що не відповідає пункту 6 контракту від 03.08.2012 № 120803-1/UA, а термін оплати не відповідає терміну, зазначеному в інвойсі.
На виконання вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України позивачу ТОВ «Оберон-Трейд» було запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митну вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснювались за умовами контракту; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Крім того, Київська регіональна митниця (Київська міжрегіональна митниця Міністерства доходів і зборів України) відмовила позивачу в прийнятті митної декларації ДМВ-1 № 100270000/2013/166923 від 18.06.2013 року, вказуючи на невірно розраховану митну вартість товару та невірно вибраний метод її розрахунку.
18.06.2013 року Київською регіональною митницею прийнято рішення № 100270000/2013/300070/2 про коригування митної вартості товарів, із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості, та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.06.2013 р. № 100270000/2013/01189.
17.05.2013 року Київською регіональною митницею прийнято рішення № 100270000/2013/300571/2 про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу. Митна вартість товару визначена на рівні 84 349,18 доларів США, тобто 674 207 гривень, а за одиницю товару - 213 доларів США, що у перерахунку на гривну становить 1702,5 гривень.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 МКУ відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу
Відповідно да частин 6, 7 статті 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до статті 57 МКУ визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 4 та 5 статті 58 Кодексу передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що декларантом позивача ТОВ «Оберон-Трейд» подані повні та достовірні відомості щодо митної вартості товару.
Митна вартість товару складається із контрактної ціни та витрат на транспортування (за умовами поставки FOB згідно Інкотермс 2000 витрати на транспортування несе покупець). Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 контракту ціна за товар зазначена в інвойсі від 04.03.2012 № MG20130304 та становить 54 900 доларів США, сплата покупцем всієї грошової суми за товар підтверджується платіжними дорученнями від 07.03.2013 № 8, від 10.03.2013 № 10. Надання транспортно-екпедиційних послуг ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч, Ді» позивачу підтверджується договором про транспортно-від 29.01.2012 № 29/01/13-1, а вартість цих послуг - довідкою від 13.05.2013 № 3101/05-13. Інших витрат, які декларант позивача мав би включити до задекларованої митної вартості товару згідно із приписами частини 10 статті 58 МКУ не виявлено.
Відповідно до вимог статті 63 МКУ для застосування методу визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) необхідна інформація від виробника товарів щодо вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів, обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну, загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.
Згідно із частинами 1 статті 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Пунктом 2 (а) статті VII статті Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року встановлено, що оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.
Згідно із пунктом 2 (b) статті VII статті Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під „дійсною вартістю" повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.
Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватись на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.
Як вбачається з матеріалів справи, у графі 33 оскаржуваного рішення є посилання на подібний товар, митне оформлення якого здійснено за МД від 09.04.2013 № 100270000/2013/158081, проте представником Київської міжрегіональної митниці Міндоходів не надано до суду першої інстанції ні витягу із цінової бази ЄАІС Держмитслужби, ні належним чином завіреної копії МД від 09.04.2013 № 100270000/2013/158081.
Крім того, частиною 3 статті 53 МКУ визначено вичерпний перелік підстав для витребування додаткових документів. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Проте, розбіжності в документах зазначені у графі 33 оскаржуваного рішення щодо умов поставки та терміну оплати спростовуються наявними у справі доказами.
Відповідно до пункту 6 контракту базис поставки: CPT Kiev, Ukraine. Згідно із підпунктом 6.4 пункту 6 контракту для поставки також можуть застосовуватись наступні умови поставки CIF Одеса або Ілічівськ, України, CPT Київ, України або інші, визначені у Специфікації чи в Рахунку.
Таким чином вказана в інвойсі від 04.03.2012 № MG20130304 умова поставки FOB Qingdao, China не суперечить пункту 6 контракту.
Відповідно до підпункту 7.4 розділу 7 контракту Сторона В (ТОВ «Оберон-Трейд») здійснює передплату в розмірі 30% ціни товару, вказаної у Специфікації або Рахунку, після підтвердження та розміщення заказу, 70% протягом 10 робочих днів після відправки товару із порту відвантаження.
Згідно із платіжним дорученням від 07.03.2013 № 8 позивачем ТОВ «Оберон-Трейд» перераховано на рахунок компанії «MOSELLE GROUP LTD» 16 470 доларів США, тобто 30% ціни товару, а платіжним дорученням від 10.03.2013 № 10 - 38 430 доларів США, тобто решту 70% ціни товару.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим та законним рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо скасування рішення від 17.05.2013 року №100270000/2013/300571/2 про коригування митної вартості товарів.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Повний текст виготовлено: 05 лютого 2014 року
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.