11 лютого 2014 р. Справа № 903/1548/13
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ексікон", м. Севастополь
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Аванта", м.Луцьк
про стягнення 75 571 грн. 94 коп.
Суддя Шум М. С.
Представники:
від позивача: Демченко О. Ю., довіреність від 06.06.2013 року
від відповідача: Терлецький О. М., довіреність від 08.01.2014 року №6
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Суть спору: позивач - товариства з обмеженою відповідальністю "Ексікон" просить стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта" заборгованість згідно дистриб'юторського договору №15-11А від 12.01.2011 року в розмірі 75 571 грн. 94 коп. з яких 19 510 грн. 02 коп. основного боргу, 5 218 грн. 25 коп. пені, 50 843 грн. 67 коп. штрафу в розмірі 30% річних (п. 5.8 договору) та судові витрати по справі в сумі 1 750 грн. 00 коп. грн.
Позов обґрунтований невиконанням відповідачем взятих на себе згідно дистриб'юторського договору №15-11А від 12.01.2011 року зобов'язань по оплаті поставленого товару.
Ухвалою суду від 25.12.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, сторін зобов'язано надати необхідні для розгляду справи документи.
На виконання вимог ухвали суду від 25.12.2013 року позивач надіслав на адресу суду пояснення від 06.01.2014 року та додаткові докази.
Відповідно до зазначених пояснень ТзОВ "Ексікон" поставив ТзОВ "ТД "Аванта" продукцію на загальну суму 7 366 886 грн. 57 коп., відповідач поставлений товар оплатив частково в сумі 7 347 376 грн. 55 коп. Щодо долучених до позовної заяви накладних на повернення товару ТзОВ "Ексікон" пояснює наступне: відповідно до п. 5.2 договору та додатку №2 до договору відповідач повинен провести оплату протягом 30 календарних днів з моменту отримання продукції від позивача. У зв'язку з неоплатою поставленого товару позивач був змушений забрати товар у відповідача для зменшення заборгованості, що відображається у актах звірки, розрахунку пені, 30 % річних та в накладних.
Щодо настання строку оплати за певний вид продукції позивач зазначив, що в таблиці розрахунку пені та 30 % річних в графі "повинні оплатити" вказується кінцева дата, коли відповідач повинен був оплатити товар.
До зазначених пояснень позивач долучив, зокрема, акт звірки взаємних розрахунків із зазначенням дат часткових проплат.
Ухвалою суду від 21.01.2014 року за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено у зв'язку з можливістю мирного врегулювання спору.
Відповідач вимоги ухвал суду від 25.12.2013 року, 21.01.2014 року не виконав, через канцелярію суду подав клопотання від 11.02.2014 року про відкладення розгляду справи у зв'язку із виникненням технічних перешкод в процесі повернення товару.
Представник позивача відповідне клопотання заперечував, оскільки відповідачу вже надавався час для врегулювання спору, позовні вимоги підтримав повністю.
Враховуючи вищевикладене, наявність достатнього часу для подання відповідачем заперечень, при їх наявності, мирного врегулювання спору, а також приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, та розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Представник відповідача в судовому засіданні основну суму боргу визнав повністю, штрафні санкції просив зменшити, у зв'язку з їх надмірністю порівняно з основною сумою боргу, контррозрахунку штрафних санкцій не надав.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
12 січня 2011 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Ексікон" та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Аванта" був укладений дистриб'юторський договір №15-11А з додатками (далі договір, а. с. 8 - 16).
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з дистриб'юторського договору №15-11А від 12.01.2014 року.
За своєю правовою природою відповідний договір є договором поставки.
Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п. п. 2.2, 4.2, 5.2, 5.3, 5.8, 6.1, 6.2, 12.1, 12.2 договору позивач на умовах, передбачених даним договором, поставляє продукцію відповідачу в асортименті, кількості і за цінами, вказаними у накладних, які свідчать про прийом-передачу продукції і є його невід'ємною частиною, а відповідач здійснює продаж продукції та оплату отриманої продукції на умовах, визначених у даному договорі. Відповідач зобов'язаний оплатити поставлену продукцію в строки згідно умов даного договору. Ціна продукції встановлюється в національній валюті України з урахуванням ПДВ та зазначається у накладній на кожну поставку. Розрахунки за даним договором здійснюються у безготівковій формі в гривнях, відстрочка платежу згідно додатку №2, який є невід'ємною складовою частиною даного договору. У випадку прострочення платежу більш ніж на два банківські дні, починаючи з третього дня, нараховується пеня в розмірі 0,2 % в день від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого боргу. Відповідач за несвоєчасну оплату товару зобов'язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також тридцять відсотків річних від простроченої суми. У випадку, коли позивач доставляє товар відповідачу своїми силами і засобами, момент переходу права власності на продукцію наступає після передачі продукції на склад відповідача, про що ставиться відмітка в накладній на продукцію. В тому випадку, коли відповідач своїми силами і засобами забирає продукцію зі складу позивача, момент переходу права власності на продукцію наступає після передачі продукції дистриб'ютору, про що ставиться відмітка в накладній на продукцію. Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та дійсний до 31 грудня 2011 року. Дія договору пролонгується на один рік, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін письмово не виявить бажання його розірвати.
Додатком №1 до договору оформлено специфікацію на товар.
В додатку №2 до договору сторони узгодили відстрочку платежу по видах товару, а саме відстрочка платежу на весь товар, зазначений в специфікації до договору: консерви ТМ "Море", ТМ "Морська колекція", ТМ "Рижзьке золото", ТМ "Атлантика" становить 30 календарних днів з моменту поставки продукції.
Докази про припинення, розірвання чи зміну дії договору в матеріалах справи відсутні.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
До матеріалів справи долучено видаткові накладні про поставку товару, починаючи з 09.01.2013 року згідно спірного договору на суму 1 688 392 грн. 28 коп. (а. с. 21-59).
З врахуванням часткових проплат та накладних на повернення товару (а. с. 29, 34, 54, 60) основна сума боргу відповідача перед позивачем становить 19 510 грн. 02 коп.
Заборгованість ТзОВ ТД «Аванта» перед ТзОВ «Ексікон» в сумі 19 510 грн. 00 коп. підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2013 року по 31.10.2013 року (а. с. 70), відповідачем в судовому засіданні визнається повністю.
12.11.2013 року та 28.11.2013 року позивач на адресу відповідача направляв вимоги №№2, 3 про сплату боргу в сумі 19 510 грн. 02 коп. протягом трьох днів з моменту отримання вимоги (71, 73). Надіслання вимог підтверджується відповідними поштовими квитанціями та повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 72, 74)
Зазначені вимоги позивача залишені без відповіді та виконання.
Основна заборгованість відповідача за дистриб'юторським договором №15-11А від 12.01.2014 року становить 19 510 грн. 02 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем визнається, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 50 843 грн. 67 коп. річних (30%).
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 5.8 договору відповідач за несвоєчасну оплату товару зобов'язаний сплатити позивачу тридцять відсотків річних від простроченої суми.
Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Нараховані позивачем 50 843 грн. 67 коп. 30 % річних (розрахунок штрафних санкцій в матеріалах справи, а. с. 6-7) з врахуванням часткових проплат (періоди, дати поставок та часткових проплат зазначені у розрахунках та актах звірки відповідачем не оспорюються) підставні та підлягають до стягнення з ТзОВ "ТД" Аванта" в силу ст. 625 ЦК України, п. 5.8 договору.
Позивач просить також стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день такої прострочки в сумі 5 218 грн. 25 коп.
Згідно з п. 1 ст. 230 ГКУ штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пункт 3 ст.549 ЦКУ визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Пунктом 4.2 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату за товар відповідач виплачує позивачу неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожен день затримки.
Нарахована позивачем пеня за період з 17.06.2013 року по 24.10.2013 року з врахуванням часткових проплат є підставною та такою, що підлягає до стягнення з відповідача.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій, суд зазначає наступне:
Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. В силу п. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до п. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У постанові від 31.10.2012 року №5004/718/12 ВГСУ звернув увагу на те, що розглядаючи питання про стягнення сум пені та штрафу, судами повинно бути взято до уваги: причини неналежного виконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
З врахуванням того, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог чинного законодавства (ст. 6 ЦК України), а також те, що повноваження щодо зменшення розміру річних та інфляційних нарахувань у господарського суду відсутні, суд відхиляє клопотання відповідача щодо зменшення нарахованих штрафних санкцій, зокрема, пені в сумі 5 218 грн. 25 коп., оскільки її розмір не є надміру великим та не перевищує суму основного боргу.
Ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставок судового збору, зокрема, за подання позовної заяви майнового характеру до господарського суду розмір ставки судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2013 року становила 1 147 грн. 00 коп. До позовної заяви додано платіжне доручення №798 від 03.12.2013 року на суму 1 750 грн. 00 коп. судового збору за відповідну позовну заяву, хоча судовий збір, виходячи з ціни позову 75 571 грн. 94 коп. становить 1 720 грн. 50 коп. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати).
Зайво сплачені 29 грн. 50 коп. судових витрат підлягають поверненню позивачу згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.
Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Аванта", пров. Дорожний, 4, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 35495114 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ексікон", вул. Київська/Л. Толстого, 11/35, м. Севастополь, код ЄДРПОУ 37313890
- 19 510 грн. 02 коп. основного боргу, 50 843 грн. 67 коп. річних, 5 218 грн. 25 коп. пені, 1 720 грн. 50 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього: 77 292 грн. 44 коп. (сімдесят сім тисяч двісті дев'яносто дві грн. 44 коп.).
3. Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку повернути з державного бюджету товариству з обмеженою відповідальністю "Ексікон", вул.Київська/Л.Толстого, 11/35, м. Севастополь, код ЄДРПОУ 37313890
- 29 грн. 50 коп. (двадцять дев'ять грн. 50 коп.) судового збору, сплаченого платіжним дорученням №798 від 03.12.2013 року (оригінал платіжного доручення знаходиться у справі № 903/1548/13).
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення
складений 12.02.2014 року
Суддя М. С. Шум