"05" лютого 2014 р.Справа № 916/3231/13
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Брагіної Я.В.
секретаря судового засідання Галюк Т.В.
за участю представників:
від позивача: Кураніна К.С. згідно довіреності від 03.01.2014р. за № 21/17-8;
від відповідача: Малишенко О.В. директор згідно розпорядження від 01.08.2011р. за №37-1-СР.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" (м. Одеса);
до відповідача: Виробничого управління житлово-комунального господарства ст.Усатово Нерубайської сільської ради (ст. Усатово, Біляївського району, Одеської області);
про стягнення 317861,08грн.
У засіданні суду оголошувались перерви, а саме: з 23.12.2013р. до 20.01.2014р.; з 20.01.2014р. по 29.01.14., а із 29.01.14. по 05.02.2014р. на підставі ст.77 ГПК України.
Спір розглядався у більш тривалий строк за клопотанням сторони на підставі ст.69 ГПК України.
22.11.2013р. Публічне акціонерне товариство „Одесагаз" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Виробничого управління житлово-комунального господарства ст.Усатово Нерубайської сільської ради про стягнення заборгованості в сумі 317861,08грн., яка складається з основного боргу в сумі 285229,19грн., 3% річних в розмірі 10282,66грн., пені в сумі 22608,85грн. та зменшити розмір стягуваної суми на 259,68грн. з урахуванням інфляційних нарахувань.
Ухвалою суду від 25 листопада 2013р. порушено провадження у справі № 916/3231/13 за зазначеним позовом.
Позивач надсилав до господарського суду Одеської області декілька заяв про зменшення позовних вимог (уточнень позовних вимог).
Останню заяву про зменшення позовних вимог (уточнення) позивач надіслав до суду 16.01.14., згідно якої просить стягнути із відповідача 172436,85грн.- основного боргу, 3% річних в розмірі 6288,91грн. та пені в сумі 17579,13грн. З врахуванням вимог ст.22 ГПК України, суд прийняв до розгляду заяву про зменшення позовних вимог (уточнення).
Отже, справа розглядається в межах заяви про зменшення позовних вимог (уточнення), надісланої до суду 16.01.14.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з врахуванням уточнення (заяви про зменшення позовних вимог), надісланого до суду 16.01.14. Також надав розрахунок пені та 3% річних, згідно якого пеня становить 17145,56грн. та 3% річних - 6190,15грн. Крім того, пояснив, що дійсно основний борг відповідача перед позивачем становить 123793,61грн., оскільки позивач неправильно із перерахованих відповідачем поточних платежів зарахував суму 36643,24грн. в рахунок боргу за рішення суду у справі №5017/3513/2012.
Представник відповідача в судовому засіданні визнав позов частково, не заперечував, що основний борг становить 123793,61грн., бо позивач неправомірно зарахував, сплачені відповідачем кошти в листопаді 2013 року в сумі 36643,24грн. в рахунок боргу, стягнутого за рішенням суду у справі №5017/3513/2012. Державна виконавча служба суму 36643,24грн. вже стягнула із розрахункового рахунку відповідача на виконання рішення суду і навіть закінчила виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №5017/3513/2012 виданого 11.03.13. господарським судом Одеської області, про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження від 07.10.13.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
01.01.2010р. між Відкритим акціонерним товариством „Одесагаз" (надалі - облгаз, позивач) та Виробничим управлінням житлово-комунального господарства ст.Усатово Нерубайської сільської ради (надалі - споживач, відповідач) було укладено договір на постачання, транспортування природного газу підприємствам, які відпускають теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 008215-Т (далі договір).
Згідно статуту Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" від 18 жовтня 2011 року реєстраційний номер №15561050027008373 вказане товариство є правонаступником за всіма правами та обов'язками Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Одесагаз".
Предметом договору є надання послуг споживачу з постачання та транспортування природного газу для виробництва теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.
Пунктом 1.3 договору визначено, що газ передається на пункти споживання споживача, розташовані за адресами: ст. Усатова.
Згідно п. 9.1 договору, він набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014р., а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.
Якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору, він автоматично продовжується на наступний календарний рік.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Отже, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг з постачання та транспортування природного газу.
Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі та в порядку, що встановлені договором. (ст.903 ЦК України).
Розділом 6 договору №008215-Т від 01.01.10. сторони погодили, що оплата за постачання та транспортування природного газу здійснюється споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок позивача протягом місяця 100% вартості запланованих обсягів газу. При цьому перша частина оплати в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів перераховується на рахунок відповідача не пізніше 10 числа місяця в якому здійснюється поставка газу, а друга частина у розмірі 50% - до 20 числа місяця, у якому здійснюється поставка газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту примання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітним.
На виконання умов договору №0082215-Т від 01.01.10. позивач поставив відповідачу протягом січня 2013 року - квітня 2013 року та листопада 2013 року природний газ обсягом 232,810 тис. куб. метрів газу на загальну суму 304794,81грн., що підтверджується актами прийому-передачі газу, зокрема, від 31.01.13., від 28.02.13., від 31.03.13., від 30.04.13. та від 30.11.13. і не заперечується представником відповідача.
Відповідач неналежно виконав прийняте зобов'язання за договором, бо розрахувався за отриманий газ частково.
Під час розгляду справи в суді після надання останнього уточнення (зменшення) позовних вимог, що прийняті судом відповідач сплатив позивачу 12000,00грн., про що свідчить платіжне доручення №14 від 23.01.14. і не заперечується представником позивача.
Відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору.
Тому суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 12000,00грн. на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Таким чином, у відповідача утворився борг перед позивачем станом на час розгляду справи за період січень-квітень 2013 року та листопад 2013 року в сумі 123793,61грн., що не заперечувалось представником позивача в засіданні суду.
Отже, оскільки позивач просив стягнути із відповідача основний борг з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, надісланої до суду 16.01.2014року в сумі 172436,85грн., то суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 12000,00грн. за відсутністю предмету спору та відмовляє в позові у частині стягнення основного боргу в сумі 36643,24грн.
Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 123793,61грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 17579,13грн. з врахуванням уточнення позовних вимог, надісланого до суду 16.01.14. (а.с.69).
В засіданні суду надав уточнений розрахунок пені, згідно якого пеня становить 17145,56грн.
Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно п. 7.2 договору, за несвоєчасну оплату послуг у строки, зазначені в п.6.1 договору, споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши уточнений розрахунок пені, наданий в засіданні суду, суд вважає, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства і тому задовольняє позов у частині стягнення пені із відповідача в сумі 17145,56грн.
А оскільки позивач просив стягнути із відповідача згідно останньої заяви про зменшення позовних вимог в сумі 17579,13грн., то суд відмовляє в позові у частині стягнення пені в сумі 433,57грн. (17579,13грн. - 17145,56грн.).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 6288,91грн.
Проте в засіданні суду надав уточнений розрахунок 3% річних, згідно якого 3% річних становить 6190,15грн.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши уточнений розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних суд приходить до висновку, що уточнений розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства і тому задовольняє позов і в частині стягнення 3% річних в сумі 6190,15грн.
Оскільки позивач просив стягнути 3% річних згідно останнього уточнення позовних вимог 6288,91грн., то суд відмовляє в позові в частині стягнення 3% річних в сумі 98,76грн. (6288,91грн. - 6190,15грн.).
За приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач позовні вимоги в повному обсязі не спростував, доказів сплати заборгованості у повному обсязі теж не надав, основну суму боргу визнав.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 123793,61грн. - основного боргу, 17145,56грн. - пені, 6190,15грн. - 3% річних, оскільки позов в цій частині підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи, заявлений відповідно до вимог чинного законодавства та відмовляє в позові у частині вимог щодо основного боргу в сумі 36643,24грн., пені в сумі 433,57грн., 3% річних в сумі 98,76грн. і припиняє провадження у справі у частині стягнення основного боргу в сумі 12000,00грн. за відсутністю предмету спору.
На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог та сплаченого боргу під час розгляду справи в сумі 12000,00грн., оскільки по вині останнього позивач вимушений був звернутись до суду за захистом порушених прав.
Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути із Виробничого управління житлово-комунального господарства ст. Усатово Нерубайської сільської ради (67665, Одеська область, Біляївський район, ст. Усатово, код ЄДРПОУ 30728159) на користь Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, код ЄДРПОУ 03351208):
- 123793,61 грн. суму основного боргу,
- 17145,56 грн. - пені,
- 6190,15грн. - 3 % річних,
- 2942,59грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.
3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення: 36643,24грн. - основного боргу, 433,57 грн. - пені, 98,76 грн. - 3% річних.
4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 12000,00грн. за відсутністю предмету спору.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано 10 лютого 2014 року
Суддя Брагіна Я.В.