ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/21952/13 28.01.14
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"
Про відшкодування шкоди в порядку регресу 7 539,24 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Грабова І.А. - представник (дов. № 3364/18 від 23.12.2013)
Від відповідача не з'явився
Суть спору:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 7 539, 24 грн.
Ухвалою суду від 15.11.2013 порушено провадження у справі № 910/21652/13, розгляд справи призначено на 03.12.2013.
В судове засідання 03.12.2013 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Про місце та час судового засідання сторони були повідомлені завчасно.
Ухвалою суду від 03.12.2013 розгляд справи відкладено на 28.01.2014
В судове засідання 28.01.2014 представник позивача з?явився, надав суду додаткові документи по справі.
В судове засідання 28.01.2014 представник відповідача не з?явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 28.01.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
12.07.2011 між позивачем, як страховиком, та Стойкою Є.О., як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 2290875/05АВ-Л, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля Хонда, д.р.н. СА 7733 АК.
Як вбачається з Довідки ВДАІ ГУМВС України Деснянського району м. Києва № 8990072, 10.04.2012 в м. Києві на вул. Закревського сталась ДТП за участю застрахованого автомобіля Хонда, д.р.н. СА 7733 АК., під керуванням Стойки Є.О... та автомобіля Фольксваген д.р.н. АІ3454 АМ, під керуванням Пархоменка Р.Л..
Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 21.05.2012. № 3-2337/12 гр. Пархоменка Р.Л. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
10.04.2012 страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про страхову подію.
Відповідно до страхового акту № 2012/U/OMOD00699/UIA3061, пошкодження транспортного засобу марки Хонда, д.р.н. СА 7733 АК, внаслідок ДТП, яка сталася 10.04.2012 в м. Києві за участю застрахованого автомобіля, визнано позивачем страховим випадком та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 8 049,24 грн.
Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на виконання своїх зобов'язань за договором добровільного страхування наземного транспорту № 2290875/05АВ, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 16202 від 18.04.2012 на суму 8 049,24 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правовова відповідальність Пархоменко Р.Л. забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4923220, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль Фольксваген д.р.н. АІ3454 АМ, ліміт за шкоду майну - 50 000,00 грн., франшиза - 510 грн.
03.06.2013 позивач направив на адресу відповідача претензію № ЛВ 404 про відшкодування шкоди у зв'язку з ДТП. 10.04.12 Проте, за твердженням позивача, станом на момент вирішення спору, страхове відшкодування сплачено не було.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до п.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність Пархоменка Р.Л.. в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Фольксваген д.р.н. АІ3454 АМ, була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АА/4923220).
Вина водія, який керував автомобілем Фольксваген д.р.н. АІ3454 АМ, підтверджується постановою Деснянського районного суду м. Києва від 21.05.2012.
Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Хонда, д.р.н. СА 7733 АК, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АА/4923220), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 2290875/05АВ-Л від 12.07.2011, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).
Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.
У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АА/4923220, складає 510 грн.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню повністю у розмірі 7 539,24 грн.
Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул.. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь
Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул.. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) 7539 (сім тисяч п'ятсот тридцять дев?ять ) грн. 24 коп. страхового відшкодування, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн.. 50 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 10.02.2014.
Суддя Л.В. Прокопенко