копія
23 грудня 2013 р. Справа №818/8366/13-a
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненка О.В.
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сумського МУЮ Сумської області Матусенко Тетяна Петрівна, третя особа: ОСОБА_3 про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що на підставі договору купівлі-продажу придбав склад-ангар, будівлю столярного цеху та гараж за адресою АДРЕСА_1. 19 вересня 2011року рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.10.2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено та визнано за ним право власності на 27/100 частин нежитлового приміщення - гараж літ. "Е". 04.03.2013 року судом винесено додаткове рішення, яким визнано право власності на гараж, що складає 27/100 частин цілісного майнового комплексу, після чого ОСОБА_3 зареєстрував право власності. Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 27.04.2013 року додаткове рішення скасовано. Позивач звернувся до відповідача з заявою про скасування реєстрації за ОСОБА_3 права власності на 27/100 частин цілісного майнового комплексу. 10.10.2013 року отримав рішення про відмову у внесенні змін до запису через відсутність у поданих документах відомостей про частку майна, яка має бути вилучена. Вважає, що рішення реєстратора не відповідає вимогам закону. Просить його скасувати та зобов'язати внести зміни до запису про нерухоме майно, зареєстроване за ОСОБА_3
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав із зазначених підстав. Пояснив, що рішення про відмову у внесенні змін є безпідставним. Після скасування додаткового рішення суду реєстраційний запис в реєстрі не відповідає змісту правовстановлюючих документів. Визначати яка саме частка майна підлягає виключенню з реєстру необхідності немає, потрібно лише привести запис у відповідність до рішення суду. Незаконне рішення відповідача порушує права позивача як власника іншої частини будівель, що становили цілісний майновий комплекс.
Відповідачка позов не визнала. Пояснила, що позивач звернувся з заявою про внесення змін до запису про нерухоме майно, зареєстроване на праві власності за ОСОБА_3 Рішенням суду за ним було визнано право власності на об'єкт нерухомого майна. Рішення суду набрало законної сили. Додатковим рішенням питання про право власності не вирішувалось, а лише доповнено попереднє рішення суду. Скасовуючи додаткове рішення, Апеляційний суд Сумської області виявив лише процесуальні недоліки, право ж власності ОСОБА_3 не скасовано. Просить в задоволенні позову відмовити.
3-тя особа ОСОБА_3 вважає позов необгрнутованим. Ним з прилюдних торгів придбано гараж, що становить 27.100 частин цілісного майнового комплексу. В зв'язку з відмовою в права власності, змушений був звернутися до суду з позовом. Судом визнано за ним право власності на придбаний гараж.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що ОСОБА_1 10.10.2013 року звернувся до відповідача з заявою про внесення змін до запису Державного реєстру прав на нерухоме майно для зміни складових частин нежитлового приміщення в АДРЕСА_1. До заяви додав рішення Ковпаківського районного суду від 04.10.2012 року, додаткове рішення Ковпаківського районного суду від 04.03.2013 року, ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 27.04.2013 року (а.с. 42). Рішенням відповідача від 10.10.2013 року № 6634915 у внесенні змін до запису відмовлено. Через невідповідність поданих документів або неможливість встановити відповідність прав заявленим документам, що їх посвідчують. В поданих документах не міститься рішення про скасування права власності, не зазначено яку саме частку необхідно вилучити, а тому такі документи не є підставою для внесення змін до запису. (а.с. 11). Таке рішення суд вважає необґрунтованим та протиправним.
Судом встановлено, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 жовтня 2012 року за ОСОБА_3 визнано право власності на 27/100 частин нежитлового приміщення гараж літ. "Е", загальною площею 1901 кв. М, що розташований в АДРЕСА_1 (а.с. 6-7). Додатковим рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 березня 2013 року за ОСОБА_3 визнано право власності на нежитлове приміщення літ. "Е", загальною площею 190,1 кв. м за адресою АДРЕСА_1, що складає 27/100 частин від цілої частки, що зареєстрована за окремим реєстраційним номером (а.с. 8). Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 04.04.2013 року на підставі зазначених судових рішень за ОСОБА_3 зареєстровано на право спільної часткової власності на гараж літ. "Е", площею 190,1 кв. М в АДРЕСА_1, що становить 27/100 об'єкту нерухомого майна загальною площею 645,5 кв.м (а.с.36).
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 27 квітня 2013 року додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.03.2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд (а.с. 9-10). Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.07.2013 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення відмовлено (а.с. 35). З таких обставин, на момент звернення позивача до відповідача з заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав втратив чинність один з правовстановлюючих документів, що був підставою для реєстрації за ОСОБА_3 права власності: додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.03.2013 року. Єдиним чинним документом, за яким проводилась реєстрація права, залишилось рішення Ковпаківського районного суду про визнання за ОСОБА_3 права власності від 04 жовтня 2012 року. Відомості про об'єкт права власності в цьому рішенні суду не відповідають відомостям, що містяться в Державному реєстрі прав. Суд вважає, що відомості про нерухоме майно змінились, що відповідно до п. 38 "Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 26 жовтня 2011 р. N 1141, є підставою для внесення державним реєстратором змін до записів Державного реєстру прав. Порядок розгляду заяв про внесення змін до записів реєстру врегульовано "Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 р. за N 1429/20167 (Порядок). Відповідно до п. 2.10 Порядку за результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав. Відповідно до п. 2.14. п.п.2.14.1 Порядку державний реєстратор приймає рішення щодо відмови у внесенні змін до записів Державного реєстру прав виключно за наявності таких підстав: органом державної реєстрації прав або нотаріусом, до якого звернувся заявник, не проводилась державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна; подані документи не відповідають вимогам, встановленим законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами; відповідні зміни до записів Державного реєстру прав уже внесені; із заявою звернулась неналежна особа; відсутній запис, щодо якого подано заяву; документи подані не в повному обсязі. З рішення відповідача про відмову у внесенні змін до запису від 10.жовтня 2013 року вбачається, що підставами для відмови є невідповідність поданих документів вимогам, або неможливість встановлення відповідності заявлених прав документам, що їх посвідчують. Як зазначено вище, п. 2.14.1 містить виключний перелік підстав для відмови у внесенні змін до записів Державного реєстру прав "Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно". В наведеному переліку відсутня зазначена відповідачем в рішенні така підстава для відмови у внесенні змін, як неможливість встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, тобто відповідачем винесено рішення з підстави, що нормативним актом, яким врегульовано порядок прийняття рішення за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав, не передбачено. Як зазначалось. До заяви позивачем подано копії судових рішень. Ні в рішенні від 10. жовтня 2013 року, ні в судовому засіданні відповідачем не повідомлено яким саме вимогам не відповідають надані позивачем копії судових рішень. Суд вважає, що наявність такої підстави для відмови у внесенні змін до записів записів Державного реєстру прав відповідачем не доведено. Посилання відповідача в рішенні, яке оскаржується, на відсутність в поданих судових рішеннях відомостей про скасування державної реєстрації права на нерухоме майно та не визначеність частки, що потрібно вилучити, як на підставу для відмови у внесенні змін до запису суд вважає безпідставним. Позивачем подано заяву про внесення змін до запису Державного реєстру прав, а не про скасування запису про реєстрацію права власності, частка ж визначена в рішенні Ковпаківського районного суду м. Суми про визнання за ОСОБА_3 права власності. Виходячи з викладеного, суд вважає, що рішення про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно № 6634915 від 10 жовтня 2013 року є протиправним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині задоволенню.
Відповідно до ст. 9 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється. За таких обставин, суд приходить до переконання, що виключно державний реєстратор має повноваження приймати рішення про наявність чи відсутність підстав для державної реєстрації прав на нерухоме майно та про внесення змін до записів Державного реєстру прав. Судом досліджувалась правомірність рішення про відмову у внесенні таких змін та не з'ясовувалась наявність підстав для здійснення таких дій, а тому суд вважає, що вимога про зобов'язання внести зміни до записів Державного реєстру прав задоволенню не підлягає. Разом з тим, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 Про внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.10.2013 року в порядку, встановленому нормативними актами, що регулюють такі правовідносини.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сумського МУЮ Сумської області Матусенко Тетяна Петрівна, третя особа: ОСОБА_3 про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково
Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області Матусенко Тетяни Петрівни про відмову у внесенні змін до запису державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 6634915 від 10.10.2013 року; зобов'язати розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.10.2013 року про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, встановленому законом.
В задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання внести зміни до запису про нерухоме майно розділу Державного реєстру речових прав про нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстровим номером 35592959101, скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно гараж літ. Е за адресою АДРЕСА_1 відмовити в зв'язку з необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Соп'яненко