Справа № 752/21679/13-к
Провадження №: 1-кп/752/70/14
07.02.2014 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12012110010002035 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Києва, громадянку України, українки, освіта середня, не одруженої, має дитину 2007 року народження, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше судимої: вироком Ватутінського районного суду м. Києва від 28.06.1996 року за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140 КК України (редакція 1960 року) до 3 (трьох) років позбавлення волі з конфіскацією майна, вироком Святошинського районного суду м. Києва від 28.01.2002 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, вироком Деснянського районного суду м. Києва від 21.06.2012 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі на підставі ст.ст. 79, 76 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_7 , будучи раніше судимою за злочин проти власності, 15.10.2011 приблизно о 16 год. 20 хв., знаходячись в приміщенні магазину «Сумки та блузки», що розташований за адресою: м. Київ, просп. Науки, 4/2, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала чуже майно, а саме: жіночу сумку бежевого кольору, вартістю 260 грн., в якій знаходилась блузка жіноча білого кольору, вартістю 60 грн., юбка жіноча бежевого кольору, вартістю 280 грн., колготи жіночі, вартістю 30 грн., після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зникла, завдавши потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 630 грн.
Таким чином, ОСОБА_7 своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою вину в пред'явленому їй обвинуваченні визнала повністю, погодилась з кваліфікацією вчиненого нею діянні.
Суд з урахуванням того, що проти не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
Таким чином, докази на підтвердження винуватості обвинуваченої, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченої та характеризуючих даних на неї.
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винної, яка раніше судима, не працює, має інвалідність ІІІ групи та ряд тяжких захворювань, характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину 2007 року народження, з 07.08.2012 року перебувала на стаціонарному лікуванні в ГО «Місто без наркотиків», щиро розкаялась в заподіяному.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченій, згідно ст. 66 КК України, судом визнається щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставини, що обтяжує покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
За таких умов, суд приходить до остаточного висновку про те, що перевиховання та виправлення ОСОБА_7 можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому їй необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення винної і для попередження вчинення нею нових злочинів.
Оскільки ОСОБА_7 вчинила злочин до набрання законної сили вироком Деснянського районного суду м. Києва від 21.06.2012 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 79, 76 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки, тому остаточне покарання обвинуваченій необхідно призначити за правилами ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднавши не відбуту частину покарання за попереднім вироком до покарання, призначеного за новим вироком.
Завдана кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_8 шкода в розмірі 630 (шістсот тридцять) гривень, була повністю відшкодована під час досудового слідства.
Цивільний позов не заявлявся, судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 необхідно залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 21.06.2012 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 1 (один) місяць.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_7 , обраний у вигляді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.
Строк відбуття покарання засудженій слід рахувати з моменту затримання, тобто з 16.10.2013 року.
Речові докази у справі: жіноча сумка бежевого кольору, блузка жіноча білого кольору, юбка жіноча бежевого кольору, колготи жіночі, які передані під розписку потерпілій ОСОБА_8 - залишити останній за належністю.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження та направити в СІЗО.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва протягом 30 днів з дня проголошення через Голосіївський районний суд міста Києва, з урахуванням особливостей, передбаченими ст. 349 КПК України.
Суддя ОСОБА_1