Справа № 295/10762/13-ц
2/295/1052/14
27.01.2014 р. ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі
судді Корицької В.О.,
при секретарі Зоренко Т.О.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 (угода від 25.04.2013 р.) /а.с. 19/, представника ВАТ НАСК «Оранта» Слепенчука О.В. (довіреність № 08-03-29/1513 від 14.01.2013 р.) /а.с. 38/,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи
за позовом ОСОБА_3,
АДРЕСА_2,
до ОСОБА_4,
10031, АДРЕСА_1,
та ВАТ НАСК «Оранта», ідентиф. код 00034186,
01032, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д,
10012, м. Житомир, вул. Київська, буд. 77,
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,
шляхом стягнення із відповідачів грошових коштів, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути на його користь із ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 27909,70 грн., з яких: 26970 грн. - на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі за текстом - ДТП), 550 грн. - вартість автотоварознавчого дослідження, 389,70 грн. - сума сплаченого судового збору. Крім того, ОСОБА_3 просить стягнути із ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 3000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди. При цьому посилається на те, що 11.02.2013 р. о 13-00 год. у м. Житомирі в районі перехрестя вулиць Східна і Бориса Тена, з вини ОСОБА_4, який керував автомобілем ВМW-318, д.н.з. НОМЕР_6, сталась ДТП в якій було пошкоджено автомобіль Тоуота Ніghlander, д.н.з. НОМЕР_7, який належить позивачу і був ним керований. Свої вимоги обґрунтовував тим, що вартість матеріального збитку згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 22.02.2013 р. становить 26970,40 грн. При цьому, за проведення такого дослідження позивачем було сплачено 550 грн.
27.01.2014 р. у судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, а саме: просить стягнути тільки із ОСОБА_4 різницю між страховим відшкодуванням, нарахованим страховою компанією у сумі 11527,08 грн., та сумою, яка вказана у висновку № 3478 експертного автотоварознавчого дослідження від 22.02.2013 р. /а.с. 55-56/
ОСОБА_4 у судові засідання 15.11.2013 р., 17.12.2013 р., 27.01.2014 р. не з'явився з невідомих суду причин, про час і місце розгляду даної справи завчасно повідомлялась у відповідності до вимог статей 74-76 ЦПК України, що підтверджується наявними матеріалами справи. /а.с. 29-30, 35, 52/ При цьому, заперечень на даний позов до суду не надходило.
Представник страхової компанії Слепенчук О.В. у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, зокрема у частині стягнення із страхової компанії вартості відновлювального ремонту, вказаного у висновку у сумі 11527,08 грн.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності відповідачів, що відповідає положенням, які передбачені ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступних підстав.
Правовідносини щодо яких заявлений позов, насамперед регулюються ст.ст. 1166, 1188, 1194 Цивільного кодексу України.
Згідно норм ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні даного спору про відшкодування матеріальної шкоди підлягає: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього і в її заподіянні.
Зі змісту копії довідки ВДАІ Корольовського РВ УМВСУ у Житомирській області під № 9156574 від 12.02.2013 р. про ДТП, встановлено, що 11.02.2013 р. о 12-50 год. у м. Житомирі на вул. Східна у районі перехрестя з вул. Б. Тена, з вини ОСОБА_4, який керуючи автомобілем ВМW-318, д.н.з. НОМЕР_6, порушив вимоги п. 12.1 та п. 13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого відбулося зіткнення із автомобілем Тоуота Ніghlander, д.н.з. НОМЕР_7, який належить ОСОБА_3 та був ним керований. /а.с. 8/
Згідно постанови Богунського районного суду міста Житомира від 11.03.2013 р. у справі за № 295/2437/13-п, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у сумі 340 грн. /а.с. 9/
Так, відповідно до положень ч.ч. 3 і 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.
Нормами п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України встановлено, що цивільно - правова відповідальність за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки настає в особи, винної у заподіянні збитків.
Таким чином, судом встановлена протиправність дій ОСОБА_4 та його вина у скоєнні наведеної вище ДТП, а також причинний зв'язок між наявною шкодою і протиправним діянням заподіювача.
Крім того, відповідно копії поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АВ № 5608206 від 21.02.2012 р. автомобіль ВМW-318, д.н.з. НОМЕР_6, який належить ОСОБА_6, та був керований ОСОБА_4, застрахований останнім у Житомирській обласній дирекції НАСК «Оранта» за договором першого типу. /а.с. 48/
Виходячи з положень п. 3 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач є потерпілим у вказаній вище ДТП.
22.02.2013 р. ПП ОСОБА_7 на замовлення позивача проведено експертне автотоварознавче дослідження, за результатами якого складений висновок під № 3478, у якому зазначено, що вартість матеріального збитку, завданого внаслідок даного ДТП власнику автомобіля Тоуота Ніghlander, д.н.з. НОМЕР_7, становить 26970,40 грн. /а.с. 9-14/
При цьому, страховою компанією 18.02.2013 р. проведене автотоварознавче дослідження під № НОМЕР_7, із копії якого вбачається, що матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Тоуота Ніghlander, д.н.з. НОМЕР_7, у результаті його пошкодження у ДТП, складає 11527,08 грн., з урахуванням зносу та втрати товарної вартості транспортного засобу. /а.с. 40-44/
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку
страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна майну потерпілого у результаті ДТП, це, серед іншого, шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (далі - ТЗ).
Положеннями ст. 29 цього ж Закону встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані із відновлювальним ремонтом ТЗ з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією ТЗ із місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача ТЗ, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо ТЗ необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію ТЗ до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно із п. 32.7 ст. 32 цього ж Закону страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості ТЗ.
Пунктами 34.2, 34.3, 34.4 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачені наступні дії страховика після отримання інформації про ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати): протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком залучаються їх працівники. Страховиком та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Так, суд приймає до уваги висновок автотоварознавчого дослідження № НОМЕР_7 від 18.02.2013 р., який складено страховою компанією, оскільки він виконаний у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Тобто, суд визнає даний висновок обґрунтованим, таким що не суперечить іншим матеріалам справи, не викликає сумніву в його правильності та вважає його належним, допустимим та достовірним доказом.
Разом з тим, оскільки згідно вищевказаного Закону не відшкодовується витрати у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу і страховиком оцінена вартість ремонту з урахуванням зносу комплектуючих запчастин, а не нових, тому суд їх стягує із винної у скоєнні ДТП особи, але виходячи із сум, встановлених у автотоварознавчому дослідженні страхової компанії, тобто, 2701,48 грн. (знос) + 7856,01 грн. (втрата товарної вартості).
Вирішуючи питання про наявність підстав для відшкодування ОСОБА_3 моральної шкоди, суд прийшов наступного висновку.
З урахуванням характеру правовідносин, що склалися, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог у частині стягнення моральної шкоди слід відмовити, оскільки наведені у позовній заяві незручності (тривалий час для ремонту, потреба у додаткових зусиллях щодо збору документів, тощо) не можуть кваліфікуватися як моральні страждання.
Що стосується вимоги про стягнення витрат, пов'язаних із проведенням експертного автотоварознавчого дослідження у сумі 550 грн., то у їх задоволенні належить відмовити, оскільки п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено у якому випадку, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди і тільки у такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Враховуючи складання страховою компанією висновку у передбаченому законом порядку, необхідності у замовленні наведеного вище експертного автотоварознавчого дослідження від 22.02.2013 р. у ОСОБА_3 не було.
Відповідно до норм, передбачених ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 60, 61, 88, 169, 212-215, 222, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 998, 1166, 1188, 1194 ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути із ОСОБА_4 (іден. № НОМЕР_4) на користь ОСОБА_3 (ідентиф. № НОМЕР_5) грошові кошти у сумі 10557 (десять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 49 коп., та судовий збір у сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 13 коп.
3. Стягнути із Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (ідентиф. код 00034186, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д) на користь ОСОБА_3 (ідентиф. № НОМЕР_5) грошові кошти у сумі 11527 (одинадцять тисяч п'ятсот двадцять сім) грн. 08 коп., а також судовий збір у сумі 115 (сто п'ятнадцять) грн. 27 коп.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Копію даного заочного рішення направити сторонам рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів із дня отримання ним копії даного рішення.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Суддя В.О. Корицька
Повний текст рішення виготовлено 03.02.2014 р.