Справа № 523/272/14-а
"12" лютого 2014 р. м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.
при секретарі - Дзюба Г.І.
за участю адвоката - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_2 звернулась з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови. Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 02.03.2010 р. у справі №2- А-154/10, яка набрала законної сили 27.07.2011 р., було задоволено позов позивачки до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради та зобов'язано відповідача виплатити недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 11506,31 гривень.
Після відкриття виконавчого провадження позивачці стало відомо, що одного з боржників - Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради - було ліквідовано.
У зв'язку з цим позивачка звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси із заявою про заміну сторони виконавчого провадження і ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22.11.2011 р. у справі №6-а-6/2011, яка набрала чинності 29.11.2011 року, було замінено боржника у вказаному виконавчому провадженні з Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради на Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради.
Боржник не виконав судового рішення, пояснюючи це відсутністю бюджетного фінансування для виконання судових рішень, у зв'язку з чим державним виконавцем було завершене, а виконавчий лист повернуто стягувачеві.
В подальшому позивачка неодноразово повторно пред'являла виконавчий лист до виконання, але боржник його добровільно не виконував, надаючи пояснення державному виконавцю про відсутність бюджетного фінансування для виконання судових рішень.
12.08.2013 року на підставі заяви позивачки та дубліката виконавчого листа постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС головного управління юстиції в Одеській області Костіною В.В. було відкрито виконавче провадження №39289432.
У встановлений державним виконавцем строк боржник добровільно не виконав судове рішення.
Через неможливість виконання судового рішення зобов'язального характеру без участі боржника на підставі заяви державного виконавця ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси у справі №523/13717/13-а змінено спосіб виконання постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 02.03.2010 р. у справі №2-А-154/10 із зобов'язання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради виплатити позивачці недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 11506,31 гривень на стягнення недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною у розмірі 11506,31 гривень.
24.12.2013 року позивачка отримала постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Костіної Вікторії Володимирівни від 20.12.2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.9 ч.І ст.47 Закону України "Про виконавче провадження".
Підставою для повернення виконавчого документа державним виконавцем в оскаржуваній постанові вказано про наявність встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника.
Позивачка, вважає, що вищевказана постанова є незаконною та такою, що суперечить положенням чинного законодавства та порушує права стягувача, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Так, пунктом 9 ч. 1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Разом з тим, державним виконавцем не зазначено, яким саме законом встановлено законом заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника - Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, та чим підтверджується у нього відсутність коштів, на які можливо звернути стягнення.
На підставі викладеного, позивачка просила визнати протиправною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 20 грудня 2013 року, прийняту старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції в Одеській області Костіною Вікторією Володимирівною у виконавчому провадженні №39289432 по примусовому виконанню дубліката виконавчого листа по справі №2-А-154/10, виданого 05.08.2013 року Суворовським районним судом м. Одеси.
В судовому засіданні адвокат позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1. вимоги позову підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.
Представники відповідача в судове засідання не з'явились, згідно надісланого заперечення позовні вимоги не визнали, а також просили справу розглянути у їх відсутність.
Вивчивши матеріали справи, суд, заслухавши пояснення адвоката позивача, вивчивши надані докази, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так судом встановлено, що 20.12.2013р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Одеській області винесено постанову про повернення дублікату виконавчого листа № 2-А-154/2010, виданого 05.08.2013р. Суворовський районний суд м. Одеси про зобов'язання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради виплатити соціальну допомогу ОСОБА_2 по догляду за дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення трирічного віку за період з 01.01.2007р. по 31.12.2008р. у розмірі 11506 гривень 31 копійка.
Підставою для винесення цієї постанови стало посилання державного виконавця на набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржниками якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах повідних бюджетних призначень, у зв'язку з чим, відповідно до пункту 9 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ було повернуто стягувачу, так як наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника.
Згідно ч.1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).
Статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження» (визначено перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, однією з яких зазначено наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
За правилами пункту 9 частини першої статті 47 Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Виходячи з положень зазначеної норми Закону, та враховуючи роз'яснення, викладені в пункту 3.15 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за №489/20802, підставою для повернення виконавчого документу є встановлення безпосередньо у Законі заборони звертати стягнення на окреме майно чи кошти боржника.
В той же час ч.5 статті 8 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на яку посилався державний виконавець в мотивувальних частинах постанов, визначає правонаступництво. Відповідно до положень ч.5 цієї статті у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі про примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.
Статтею 47 Закону встановлено підстави та порядок повернення виконавчого документа стягувачу.
Вимогами п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону та п. 3.15 Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року №489/20802 (далі - Інструкція), підставою для повернення виконавчого документа є встановлення безпосередньо у Законі заборони звертати стягнення на окреме майно чи кошти боржника.
Таким чином, державний виконавець мав встановити, що безпосередньо у законі встановлена заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника у виконавчому провадженні і у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також що в законі наявна заборона щодо проведення інших виконавчих дій стосовно цього боржника, що виключає можливість виконання виконавчого листа.
Крім того, про наявність обставин, зазначених у п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону державний виконавець зобов'язаний скласти акт, що передбачено ч. 2 ст. 47 Закону.
Проте доказів складання відповідного акту стороною відповідача не доведено.
У відповідності до п. 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.
Положеннями п. 47 Порядку передбачено безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, де зазначено, що таке здійснюється Казначейством на підставі поданих: органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова про повернення виконавчого листа винесена з порушення вимог чинного законодавства, оскільки у державного виконавця відділу державної виконавчої служби під час виконання постанови суду не було законних підстав для повернення виконавчого листа саме з підстав, передбачених пунктом 9 частини 1 статті 47 Закону.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що постанова, яка оскаржується є протиправною, тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, а виконавче провадження маж бути продовженим.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 159- 163, 181 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_2 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документу - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області - Костіної Вікторії Володимирівни від 20.12.2013 року щодо повернення дублікату виконавчого листа, виданого Суворовським районним судом м. Одеси № 2-а-154/2010 від 05.08.2013р. про зобов'язання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради виплатити соціальну допомогу ОСОБА_2 по догляду за дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення трирічного віку за період з 01.01.2007р. по 31.12.2008р. у розмірі 11506 гривень 31 копійка.
3. Зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області продовжити виконавчі дії щодо виконання дублікату виконавчого листа, виданого Суворовським районним судом м. Одеси № 2-а-154/2010 від 05.08.2013р. про зобов'язання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради виплатити соціальну допомогу ОСОБА_2 по догляду за дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення трирічного віку за період з 01.01.2007р. по 31.12.2008р. у розмірі 11506 гривень 31 копійка, з урахуванням ухвали суду від 07.11.2013р..
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя