ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/964/14 10.02.14
Суддя Отрош І.М., розглянувши справу
за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»
доВідкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»
простягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 16059 грн. 65 коп.
Представники:
від позивача: Андрієнко Ю.А.- представник за довіреністю № 193 від 19.12.2013
від відповідача: не з'явились.
24.01.2014 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» з вимогами до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 16059 грн. 65 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Geеly СК, державний номер СА1829ВН, водієм транспортного засобу ВАЗ 2106, державний номер СА6237АІ, цивільна відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4210144, та право вимоги за якою перейшло до позивача.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.01.2014 порушено провадження у справі № 910/964/14 та справу призначено до розгляду на 10.02.2014.
03.02.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про приєднання додаткових документів до матеріалів справи.
Представник відповідача у судове засідання 10.02.2014 не з'явився, проте 06.02.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого не заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд розглядати справу без участі представника відповідача.
У судове засідання 10.02.2014 з'явився представник позивача, надав документи на виконання вимог суду та пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 10.02.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд
Відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справ України про дорожньо-транспортну пригоду № 9127790 (вих. № 1489 від 28.12.2012) та постанови Кам'янського районного суду Черкаської області від 29.12.2012 у справі № 2307/1985/12 (3/2307/814/12) встановлено, що 18.12.2012 об 11 год. 40 хв. в м. Кам'янка по вул. Перемоги Пухир М.І. керуючи автомобілем ВАЗ-2106, державний номер СА6237АІ, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та здійснив наїзд на автомобіль Geеly, державний номер СА1829ВН, що належить Груздєву А.П., чим порушив вимоги п. 12.1. ПДР.
Вищевказаною постановою Пухиря Миколу Івановича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340 грн. 00 грн.
Згідно з договором добровільного страхування транспортного засобу № 01142502.0077 від 04.07.2012, укладеним між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт» та Груздєвим Михайлом Олександровичем, строк дії якого встановлено з 06.07.2012 по 05.07.2011, застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки Geеly СК, державний номер СА1829ВН.
У відповідності до пункту 7 договору страхова сума складає 54900 грн. 00 коп.
Безумовна франшиза становить: 0,5 % за ризиком «ДТП» в разі наявності винної третьої особи, 1,5 % за ризиком «ДТП» в разі відсутності винної третьої особи, 0,5 % за ризиками «Стихійні лиха та інші події» та «Протиправні дії третіх осіб», 5 % за ризиком «Незаконне заволодіння ТЗ» (пункт 11.1 договору).
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до Висновку експертного авто-товарознавчого дослідження № 216 від 08.01.2013, здійсненого Приватним підприємцем Кипою Сергієм Михайловичем (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця № 164999 від 07.02.2000, свідоцтво судового експерта авто-товарознавця № 1126 від 29.05.2007), сума матеріальних збитків, нанесених власнику автомобіля Geеly СК, державний номер СА1829ВН, в результаті його пошкодження при ДТП без урахуванням втрати товарної вартості складає 16169 грн. 65 коп.
Згідно з актом службового розслідування (страховий акт), складеним позивачем, № 31-963/13 від 30.01.2013 та розрахунком суми страхового відшкодування, розмір страхового відшкодування з урахуванням рахунку-фактури № 3397 від 26.12.2012, виставленого Підприємством з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Черкаси», складає 18811 грн. 08 коп., в тому числі 400 грн. витрат на послуги евакуатора.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії квитанції № 0000576 від 18.12.2012, власником транспортного засобу Geеly, державний номер СА1829ВН, понесені витрати по оплаті послуг з евакуації транспортного засобу (з місця дорожньо-транспортної пригоди).
01.02.2013 позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 18811 грн. 08 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 246 від 01.02.2013 (призначення платежу: «страх.відшк.ТЗ Джилі д. №СА 1829 ВН зг.Акту №31-963/13 від 30.01.13р., зг.дог. № 0114-2502-0077 від 04.07.12р. Стр. Груздєв М.О. Без ПДВ), належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.
Нормами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як встановлено судом, відповідно до відомостей з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на 18.12.2012, цивільна відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ 2106, державний номер СА6237АІ, застрахована Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією «Оранта» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4210144 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн., франшизи - 510 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки ВАЗ 2106, державний номер СА6237АІ, була застрахована приватним Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією «Оранта» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4210144 тому, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу ВАЗ 2106, державний номер СА6237АІ, власнику автотранспортного засобу Geеly СК, державний номер СА1829ВН, покладається на відповідача.
Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/4210144 розмір франшизи складає 510 грн.
22.07.2013 позивачем на адресу відповідача направлено заяву про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу № 1815 від 22.07.2013 та документи в підтвердження розміру страхового відшкодування, яка була отримана останнім 24.07.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 04119 16430531, належним чином засвідчена копію якого наявна в матеріалах справи.
Таким чином, враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що відповідачем, відповідно до відзиву на позовну заяву визнано заявлені позовні вимоги, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 16059 грн. 65 коп. (16169 грн. 65 коп. (розмір матеріального збитку) + «плюс» 400 грн. (послуги евакуатора) - «мінус» 510 грн. 00 грн. франшизи) визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, ідентифікаційний код 22229921) кошти у розмірі 16059 (шістнадцять тисяч п'ятдесят дев'ять) грн. 65 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 50 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 12.02.2014
Суддя І.М. Отрош