Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "10" лютого 2014 р. Справа № 906/1852/13
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Ляхевич А.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Слюсар М.О., довіреність №40/10 від 30.12.2013 р.,
від відповідача: Шеремет Т.П., довіреність №1660 від 20.09.2011 р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м.Київ)
до Комунального підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області (м.Овруч, Житомирська область)
про стягнення 848397,11 грн.
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ) звернулася до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області (м.Овруч, Житомирська область) про стягнення 848397,11 грн., з яких 674285,06 грн. основного боргу за переданий у січні-квітні 2011 року природний газ за договором на постачання природного газу №06/10-2481 ТЕ-10 від 20.12.2010 р., 94117,86 грн. пені, 10140,24 грн. інфляційних та 69853,95 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 16.12.2013 р. порушено провадження у справі №906/1852/13, справа призначена до розгляду в засіданні господарського суду 13.01.2014 р.
13.01.2014р. на адресу суду від представника позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю направлення в судове засідання уповноваженого представника позивача.
У зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, які про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, та враховуючи клопотання позивача, ухвалою суду від 13.01.2014 р. розгляд справи відкладено на 06.02.2014 р.
Зважаючи на необхідність подання відповідачем витребуваних ухвалою суду документів, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, в засіданні суду 06.02.2014р. у відповідності до ст.77 ГПК України оголошено перерву до 10.02.2014р.
10.02.2014р. представником відповідача подано до справи письмовий відзив (вх.№1984/14), згідно якого відповідач не заперечує надання позивачем послуг з постачання природного газу у розмірах, у строки, в порядку та на умовах, передбачених договорами, а також, наявності заборгованості за спожитий природний газ. Водночас, у відзиві зазначено про причини виникнення заборгованості та про намір відповідача існуючу заборгованість погасити.
При розгляді справи в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просить позов задовольнити.
Представник відповідача в засіданні суду позовні вимоги визнала у повному обсязі, зазначивши, що розрахунок позовних вимог відповідачем перевірено та що він є правильним.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
20 грудня 2010 року між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та КП "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області (покупець) укладено договір №06/10-2481 ТЕ-10 про закупівлю природного газу за державні кошти (а.с.10-14), за яким постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2. цього договору.
Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опаленння та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.
В додатку №1 до договору про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2481 ТЕ-10 від 20.12.2010 р. сторонами визначено умови поставки і обліку газу та інші права та обов'язки сторін (а.с.15-17).
Додатковою угодою №1 від 28.01.2011р. до договору про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2481 ТЕ-10 від 20.12.2010 р., зокрема, викладено назву договору у наступній редакції: "Договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання"; викладено назву додатку №1 до договору у наступній редакції: "додаток №1 до договору поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання" (а.с.18).
До вказаного договору сторонами підписано ряд додаткових угод, а саме:
- №2 від 04.04.2011р., в якій викладено у новій редакції пункт 3.1. договору щодо ціни за 1000 куб.м. природного газу та тарифу на транспортування. Вказана додаткова угода поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.04.2011 р. і діє протягом дії договору (а.с.19);
- №3 від 11.07.2011р., в якій викладено у новій редакції пункт 3.1. договору щодо ціни за 1000 куб.м. природного газу та тарифу на транспортування. Вказана додаткова угода поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.07.2011 р. і діє протягом дії договору (а.с.20);
- №4 від 03.10.2011 р., за якою сторонами погоджено вважати договір №06/10-2481-ТЕ-10 від 20.12.2010р. припиненим в частині поставки природного газу з 01.10.2011р. (а.с.21).
Відповідно до змісту пункту 6.1. договору, покупець зобов'язаний підписувати акт приймання-передачі газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки; своєчасно та у повному обсязі сплачувати за поставлений газ.
Згідно п.4.1. договору, остаточний розрахунок за спожитий газ здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.
Статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до статті 629 цього ж кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" свої зобов'язання постачальника за вищевказаним договором виконала, передавши відповідачу протягом січня-квітня 2011 року природний газ на загальну суму 1618968,51грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (а.с.22-25).
КП "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області, в свою чергу, виконало зобов'язання за договором щодо своєчасного здійснення розрахунків лише частково, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 674285,06 грн. (розрахунок суми боргу, а.с.31). Виконання позивачем своїх договірних зобов'язань та наявність заборгованості перед позивачем за поставлений природний газ, у вказаній сумі, не заперечується відповідачем.
З огляду на встановлений з матеріалів справи факт невиконання відповідачем у визначений договором строк своїх зобов'язань, такі дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання (ст.612 Цивільного кодексу України), що є підставою для застосування встановленої законом та договором відповідальності (ст.611 ЦК України).
Зокрема, статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.
Відповідно до вказаної норми закону позивачем нараховано до стягнення з відповідача на суму заборгованості інфляційні за період з березня 2011 року по жовтень 2013 року в загальній сумі 10140,24 грн. та 3% річних за період з 21.02.2011 р. по 09.12.2013 р. у загальній сумі 69853,95 грн.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок (а.с.4-5), суд встановив його правомірність, а отже, обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 10140,24 грн. інфляційних та 69853,95 грн. 3% річних.
За приписами ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а тому нарахування штрафних санкцій (пені) припиняється через шість місяців від днів з яких відповідач є таким, що прострочив по кожному платежу окремо.
У відповідності до п.7.3.1. договору, у разі порушення покупцем умов п.4.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Згідно п.9.3. договору строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 (три) роки.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання щодо сплати коштів за поставлений природний газ, позивачем, відповідно до умов договору, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та з урахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України, нараховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ з моменту виникнення зобов'язання, в загальній сумі 94117,86 грн., з якої
- по акту за січень 2011 року за період з 21.02.2011р. по 21.08.2011р. в сумі 11149,45 грн.;
- по акту за лютий 2011 року за період з 21.03.2011р. по 21.09.2011р. в сумі 42767,23 грн.;
- по акту за березень 2011 року за період з 21.04.2011р. по 21.10.2011р. в сумі 32490,35 грн.;
- по акту за квітень 2011 року за період з 21.05.2011р. по 21.11.2011р. в сумі 7710,83 грн.
Розрахунок позивача (а.с.3-4) судом перевірено та встановлено його правомірність, відповідно, й обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача 94117,86 грн. пені.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В даному випадку, відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів сплати боргу та/або інших доказів у спростування позовних вимог не надав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню повністю: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 674285,06 грн. основного боргу, 94117,86 грн. пені, 10140,24 грн. інфляційних, 69853,95 грн. 3% річних, 16967,94 грн. витрат по сплаті судового збору.
У відповідності до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати по справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області (11106, Житомирська область, Овруцький р-н, м.Овруч, вул.Франка, буд.5-А, ідентифікаційний код 03343829) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка,1, ідентифікаційний код 31301827):
- 674285,06 грн. основного боргу,
- 94117,86 грн. пені,
- 10140,24 грн. інфляційних,
- 69853,95 грн. 3% річних,
- 16967,94 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 10.02.14
Суддя Ляхевич А.А.
віддрук.прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу