Справа № 824/2064/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Дембіцький П.Д.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
05 лютого 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Смілянця Е. С.
суддів: Граб Л.С. Драчук Т. О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відкритого акціонерного товариства "Красноїльський деревообробний комбінат" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -
В жовтні 2013 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Чернівецького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до публічного акціонерного товариства «Красноїльський деревообробний комбінат» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 112047,34 грн.
Позовні вимоги Фонд обґрунтовував тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо забезпечення працевлаштування інвалідів, та у відповідності до ст. 20 цього Закону своєчасно не сплатив адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 18.12.2013 року у задоволенні вказаного позову відмовив.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, публічне акціонерне товариство «Красноїльський деревообробний комбінат» відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване 14.11.1991 року, як юридична особа за адресою: 59022, Чернівецька область, Сторожинецький район, смт.Красноїльськ, вул. Дружби, 26.
14.02.2013 року ПАТ «Красноїльський деревообробний комбінат» подав до Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звітність форми 10-ПІ "Про зайнятість та працевлаштування інвалідів" відповідно до якої середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність в 2012 році на підприємстві становила 1 чоловік, в той час, коли встановлений норматив складає 6 чоловік (а.с.4).
В даному випадку відповідач зобов'язаний був самостійно сплатити до 15.04.2013 року на рахунок позивача адміністративно - господарській санкції у розмірі 108446,90 грн.
При цьому матеріали справи містять ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 10.12.2012 року якою порушено провадження у справі №5027/911-6/2012 про банкрутство публічного акціонерного товариства «Красноїльський деревообробний комбінат» в порядку ч. 5 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Оголошення про порушення провадження у справі №5027/911-6/2012 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Красноїльський деревообробний комбінат" опубліковано в газеті «Голос України» від 19.01.2013р. №12. Термін подачі заяв конкурсних кредиторів закінчився 19.02.2013 року.
Ухвалою від 14.03.2013р. затверджено реєстр вимог кредиторів та постановою від 11.04.2013р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Дендериса І.Є.
Оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті "Голос України" № 87 за 14.05.2013р.
Таким чином суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови відмови у задоволенні позову виходив з того, що позивач не дотримався вимог п. 8 ч.1 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яким встановлено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтись тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Проте до зазначених висновків суду першої інстанції, колегія суддів ставиться критично, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875, (далі Закон) для підприємств, установ і організацій установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875-XII ) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, -у кількості одного робочого місця.
Відповідно до вимог ч. 2 вказаної статті Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Частиною 5 ст. 19 Закону № 875-ХІІ виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Згідно з ст. 21 Кодексу законів про працю України, результатом працевлаштування є укладення трудового договору між працівником (в даному випадку інвалідом) та власником підприємства або уповноваженим ним органом, тобто безпосереднє працевлаштування інваліда здійснюється підприємством.
Згідно з ч.1 ст.20 Закону №875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, відповідач в добровільному порядку визнав, що ним не виконаний вищевказаний норматив та самостійно визначив суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Частиною 8 ст. 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70, передбачено, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Таким чином, товариство зобов'язано самостійно сплатити на рахунок Фонду відповідні кошти, проте на день звернення позивача до суду з даною позовною заявою, відповідач суму заборгованості добровільно не погасило.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції колегія суддів не бере до уваги посилання останнього на те, що відповідач знаходиться в процесі банкрутства, а відтак на нього розповсюджується мораторій на грошові зобов'язання і він не повинен сплачувати дану суму, з огляду на слідуюче.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, провадження у справі про банкрутство ПАТ «Красноїльський деревообробний комбінат» ухвалою Господарського суду Чернівецької області порушено лише 10.12.2012 року, водночас дане підприємство працювало фактично цілий 2012 рік, а відтак зобов'язано було виконати норматив по працевлаштуванню інвалідів, що не враховано судом першої інстанції при прийнятті судового рішення.
Крім того відповідно до ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій розповсюджується на грошові зобов'язання, які виникли до оголошення підприємства банкрутом. Мораторій не застосовується на грошові зобов'язання, які виникли після оголошення підприємства банкрутом, при цьому правова природа адміністративно-господарських санкцій з однієї сторони і податків та зборів з іншої сторони, зовсім різні, тобто в даному випадку, підприємство зобов'язано сплатити адміністративно-господарську санкцію, передбачену ст.20 Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити повністю.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відкритого акціонерного товариства "Красноїльський деревообробний комбінат" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, скасувати.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Красноїльський деревообробний комбінат" адміністративно - господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 112047,34 грн.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Граб Л.С.
Драчук Т. О.