Справа № 2а/11615/12/0212
Головуючий у 1-й інстанції: Овсюк Є.М.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
05 лютого 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Смілянця Е. С.
суддів: Граб Л.С. Драчук Т. О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці на постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 07 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про перерахунок пенсії, -
У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до Ленінського районного суду м.Вінниці з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м.Вінниці про зобов'язання перевести на пенсію по втраті годувальника з урахуванням середньої заробітної плати за 2010 рік для працівників зайнятих в галузях економіки України який враховувався при попередньому розрахунку пенсії за віком померлого годувальника ОСОБА_3.
Мотивуючи позовні вимоги заявник мотивувала тим, що в зв'язку зі смертю чоловіка - ОСОБА_3 вона звернулась до відповідача із заявою про перехід з пенсії по віку на пенсію по втраті годувальника, проте отримала відмову, яку вважає протиправною.
Ленінський районний суд м.Вінниці постановою від 07.09.2012 року вказаний позов задовольнив повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
Обгрунтовуючи апеляційні вимоги відповідач зауважив, що розмір пенсії обрахований позивачу при переведенні на пенсію по втраті годувальника склав 811,98 грн., є меншим первинно призначеного розміру, що суттєво звужує та порушує права і свободи останнього визначені Конституцією та Законами України.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року за №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Враховуючи ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року за №1058 (далі - Закон) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
Відповідно до п.3 ч.1 ст.45 Закону, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до ст.99 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року за №1788 пенсія в разі втрати годувальника, який помер внаслідок загального захворювання чи каліцтва, не пов'язаного з роботою, призначається, якщо годувальник на день смерті мав стаж, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності.
Згідно зі ст. 99 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року за №1788 перерахунок пенсій, призначених за раніше діючим законодавством, провадиться із середньомісячного заробітку за останніх 24 або будь-які 60 місяців перед призначенням пенсії, або перед введенням в дію цього Закону, або з заробітку, з якого було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, із застосуванням статей 64-67 цього Закону.
Відповідно до Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року за №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до заяви про призначення пенсії сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону.
Якщо померлий пенсіонер мав право на перерахунок пенсії в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 42 Закону, але не звернувся за таким перерахунком, то подаються відповідні документи про стаж роботи та про заробітну плату після призначення пенсії.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
У розрізі вищенаведених норм Закону колегія суддів вважає, що розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначається у відсотках від розміру пенсії померлого годувальника в залежності від кількості утриманців.
Таким чином при переведенні за бажанням особи на пенсію по втраті годувальника, застосуванню підлягає саме показник середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (перерахунку) пенсії померлого годувальника.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання останнього перевести позивача на пенсію по втраті годувальника починаючи з 24.11.2011 року з урахуванням середньої заробітної плати за 2010 рік для працівників зайнятих в галузях економіки України який враховувався при попередньому розрахунку пенсії за віком померлого годувальника ОСОБА_3
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 07 вересня 2012 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Граб Л.С.
Драчук Т. О.