Копія
Іменем України
Справа № 122/20727/13-а
04.02.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Воробйової С.О. ,
Кобаля М.І.
секретар судового засідання Прищепа Н.С.
за участю сторін:
представник позивача, ОСОБА_2- ОСОБА_3, довіреність № б/н від 01.10.13
представник відповідача, Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим- Недашковський Володимир Олексійович, довіреність № 24/01-55/1392 від 19.07.13
представник позивача, ОСОБА_2- ОСОБА_4, довіреність № б/н від 25.12.13
розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь (суддя Гоцкалюк В.Д.) від 09.12.13 по справі № 122/20727/13-а
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим (вул.Толстого, буд.15, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
про зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополь (суддя Гоцкалюк В.Д.) від 09.12.13 у справі № 122/20727/13-а адміністративний позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим про зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено.
Зобов'язано Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради АР Крим у відповідності до положень п.10 ст.20 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", забезпечити ОСОБА_2 житлом, як потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Не погодившись з даним рішенням суду, Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради АР Крим звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь від 09.12.2013 та прийняти нове рішення по справі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні 04.02.2013 року представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив скасувати постанову суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по справі щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
Представники позивача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги не визнали та просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Позивач - ОСОБА_2 - 24.03.2013 року звернувся до Залізничного районного суду м. Сімферополь з адміністративним позовом до відповідача Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим, в якому просить зобов'язати відповідача забезпечити житлом, як потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, відповідно до норм чинного законодавства, а саме Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», набув права на отримання у власність окремого житла.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 03.10.2012 року (а.с. 4), у зв'язку з чим перебуває на квартирному обліку при виконавчому комітеті Сімферопольської міської ради з 21.121993 року та включений в список на позачергове надання житлової площі з 26.11.2012 року. Станом на 11.10.2013 року номер черги позивача за списком - 56.
Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено перелік компенсацій та пільг громадянам, віднесеним до І категорії, зокрема, пунктом 10 зазначено статті передбачено гарантію, щодо позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви, для чого місцеві ради щорічно виділяють 15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності). Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що потребують поліпшення житлових умов. Фінансування будівництва здійснюється з Державного бюджету України.
Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 року № 470, відповідно до пункту 1, регулюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов*, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання.
Відповідно до пункту 15 Правил, на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також прописані у даному населеному пункті. Виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок можуть установлювати тривалість часу постійного проживання громадян у даному населеному пункті, необхідну для взяття на квартирний облік. При визначенні потреби громадян у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які прожили і прописані у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку (крім подружжя, неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків).
Матеріалами справи встановлено, що позивач у складі сім'ї 10 осіб проживає у двокімнатній квартирі, загальною житловою площею 29,5 кв.м.
Відповідно до пункту 38 Правил, громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, цими Правилами та іншими актами законодавства Української РСР.
Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1198 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який, відповідно до пункту 1, визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - бюджетні кошти).
Відповідно до пункту 2 Порядку визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є МНС, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, головні управління (управління) МНС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - розпорядники) відповідно до розподілу, затвердженого МНС.
Згідно з пунктом 3 Порядку, МНС здійснює розподіл бюджетних коштів між розпорядниками з урахуванням кількості громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які відселяються із зони безумовного (обов'язкового) відселення, потребують поліпшення житлових умов та які самостійно переселяються із зони гарантованого добровільного відселення і зони посиленого радіоекологічного контролю, згідно з даними, поданими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.
Пунктом 4 Порядку визначено напрямок спрямування бюджетних коштів, а саме на придбання житла на первинному ринку у житлових будинках, введених в експлуатацію, та на вторинному ринку, що перебуває у власності фізичних осіб; придбання житла на умовах пайової участі в об'єктах незавершеного житлового будівництва з високим ступенем будівельної готовності (більш як 75 відсотків), введення в експлуатацію яких відповідно до титулів будов (об'єктів) планується у поточному році, за умови, що в квартирах, які придбаваються, будуть виконані внутрішні опоряджувальні роботи; відшкодування витрат громадянам, які переселилися за направленнями облдержадміністрацій з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, за самостійно придбане (збудоване) ними житло, в тому числі у житлово-будівельних кооперативах; виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства, у разі їх відповідності паспорту бюджетної програми.
Пунктом 5 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено, що забезпечення житлом громадян за рахунок бюджетних коштів здійснюється в межах норм, встановлених законодавством.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судова колегія вважає неспроможними посилання заявника апеляційної скарги щодо неможливості виконання обов'язку стосовно виділу жилого приміщення ОСОБА_2, у виді обмеженого фінансування, не позбавляє виконавчий комітет Сімферопольської міської ради АР Крим від виконання певних дій.
Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь від 09.12.13 по справі № 122/20727/13-а - залишити без задоволення
Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь від 09.12.13 по справі № 122/20727/13-а - залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 06 лютого 2014 р.
Головуючий суддя підпис З.І.Курапова
Судді підпис С.О. Воробйова
підпис М.І. Кобаль
З оригіналом згідно
Головуючий суддя З.І.Курапова