ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
28 січня 2014 року справа № 2а-10370/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Крутько О.В., за участю секретаря судового засідання: Чернявської О.Д., представника позивача: Петришина Р.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,-
Державна податкова інспекція у Галицькому районі м.Львова звернулася в Львівський окружний адміністративний суд з позовом до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 24610,00 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 здійснила першу державну реєстрацію в Україні транспортного засобу марки: VOLKSWAGEN T4 (державний номерний знак НОМЕР_1) 1999 року випуску та відповідно до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» при першій реєстрації повинна була сплатити податок з власників транспортних засобів на загальну суму 24610,00 грн. Платіжні документи про сплату вказаного податку відсутні, податок до бюджету не надійшов.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, просив позов задоволити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, не надіслала до суду заяви про розгляд справи за її відсутності, про причини неявки суд не повідомила, була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які знаходиться в матеріалах справи.
Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечив, просив в позові відмовити повністю, оскільки відповідачем сплачено податок з власників транспортних засобів в повному обсязі. Оригінал квитанції про перерахунок податку з власників транспортних засобів відповідач долучила до заяви про проведення державної реєстрації транспортного засобу, разом із оригіналами інших необхідних документів.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Судом замінено відповідача ДПІ у Галицькому районі м. Львова на ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Одним із загальнодержавних податків відповідно до ч. 1 ст. 14 цього Закону є, зокрема, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» № 1963-ХІІ від 11 грудня 1991 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до вимог ст. 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Відповідно до ст. 5 вказаного Закону фізичні особи податок з власників транспортних засобів сплачують перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічний огляд.
Відповідно до ст. 3 цього Закону перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.
Як вбачається з матеріалів справи на гр. ОСОБА_3 зареєстровано 25.04.2009 р. транспортний засіб марки: VOLKSWAGEN T4 (державний номерний знак НОМЕР_1) 1999 року випуску, об'ємом двигуна 2461 куб. см.
Вищевказаний транспортний засіб відповідно до ст. 2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» є об'єктом оподаткування.
Виходячи із встановленої ст. 6 вищевказаного Закону ставки податку, за вказаний транспортний засіб з розрахунку за рік належить до сплати:
- 24610,00 грн. податку з власників транспортних засобів за автомобіль марки VOLKSWAGEN T4 (державний номерний знак НОМЕР_1, 1999 року випуску, об'ємом двигуна - 2461 куб.см., ставка податку за 100 куб.см. - 1000 грн.).
Як вбачається з матеріалів справи гр. ОСОБА_3 надсилались виклики від 24.06.2010 року № 10307/17-119 та від 13.07.2010 року №11317/17-120 про необхідність з'явитись до ДПІ у Галицькому районі м. Львова для з'ясування питання стосовно поставлення на облік транспортного засобу VOLKSWAGEN T4. На виклики позивача ОСОБА_3 не з'явилась.
На запит суду від 24.01.2011 року Львівським ВРЕР Управління Державтоінспекції Головного управління МВС України у Львівській області подано документи, якими підтверджено реєстрацію за відповідачем автомобіля марки VOLKSWAGEN T4.
ДПІ у Галицькому районі м.Львова направлено запит від 14.12.2010 року №20403/10-012 в Управління державного казначейства у Галицькому районі м.Львова про надання інформації щодо сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, зокрема гр. ОСОБА_3 Згідно листа-відповіді Управління державного казначейства у Галицькому районі м.Львова від 24.12.2010 року №1/03-43/322 вбачається, що сума сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів від гр. ОСОБА_3 не надходила.
Позивачем подано довідку від 24.09.2010 року №15398/17-120, якою підтверджено відсутність надходжень від гр. ОСОБА_3 суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 24610,00 грн. до місцевого бюджету Галицького району м. Львова.
Згідно наявних в матеріалах справи доказів, сума податкового зобов'язання відповідача із сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 24610,00 грн. у встановлені строки до бюджету не сплачена, тобто визнається сумою податкового боргу.
Відповідно до ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Оскільки сума податку з власників транспортних засобів, яка мала бути сплачена відповідачем під час первинної реєстрації транспортних засобів до бюджету не зарахована на єдиний казначейський рахунок державного бюджету, cуд вважає, що відповідач не виконав обов'язку із сплати податку.
Транспортний засіб VOLKSWAGEN T4 придбаний відповідачем та зареєстрований на нього, податок з власників транспортних засобів за першу реєстрацію транспортного засобу не сплачено.
Посилання представника відповідача на те, що відповідачем сплачено суму податку у розмірі 24610,00 грн. документально необґрунтовано.
З наведених вище положень Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», вбачається, що сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, розраховується саме фізичною особою за ставками встановленими цим Законом.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення правовідносин), а саме п. 4.2 ст. 4, визначено в яких випадках контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання, а саме у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Як вбачається з наведеного, на податковий орган не покладено обов'язку самостійно здійснювати нарахування податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що підлягає сплаті. Таким чином, податкове повідомлення рішення і податкові вимоги відповідно до ст.6 Закону 2181-ІІІ з приводу сплати даного виду податку не виносяться.
Разом з тим, як зазначалось вище, податковий орган не позбавлений права щодо стягнення податків, в тому числі податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі або з власної ініціативи.
В матеріалах справи міститься копія вироку Шевченківського районного суду м. Львова від 01.07.2013 року у справі №1-233/11, який набрав законної сили, з якого вбачається, що судом встановлено, що протягом січня 2009 - березня 2010 років у Львівському ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області проведено реєстрацію транспортних засобів без сплати та із частковою сплатою податку з власників транспортних засобів, зокрема, на ОСОБА_3 - т.з. VOLKSWAGEN T4, 1999 р.в., зареєстровано 25.04.2009 р., несплата податку 24610,00 грн. (арк. 3 вироку).
Однак, з вказаного вироку вбачається, що судом встановлено лише факт реєстрації ОСОБА_3 транспортного засобу без сплати податку, проте її не визнано судом потерпілою у даній кримінальній справі та реєстрацію автомобіля не визнано незаконною. Як передбачено ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Сума податкового зобов'язання відповідача із сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 24610,00 грн. у встановлені строки до бюджету не сплачена, тобто визнається сумою податкового боргу.
Враховуючи, що відповідач доказів у спростування позовних вимог не надав, а вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 71, 94, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 (місцепроживання: АДРЕСА_1) в користь місцевого бюджету Галицького району м. Львова податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 24610 (двадцять чотири тисячі шістсот десять) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя Крутько О.В.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03.02.2014 року.